Облога Умані відбулася 2—4 квітня 1654 року, коли польсько-литовські та кримськотатарські війська здійснили спробу захопити місто Умань, яке обороняла козацька залога Війська Запорозького.
Передумови У березні 1654 року польсько-литовські сили розпочали наступальні дії на Брацлавщині та Вінниччині. Операцію було розпочато на вимогу короля Яна II Казимира, який вважав ключовим завданням убезпечення цих регіонів. 22 березня Станіслав та Петро Потоцький об'єднали свої підрозділи, загальна чисельність яких досягла 8 000 вояків. Іван Богун був змушений відступити від Вінниці до Умані, куди за ним вирушили в переслідування польсько-литовські війська.
Перебіг облоги 2 квітня польсько-литовська армія підійшла до Умані та взяла місто в облогу, де Іван Богун завчасно організував оборону. Польсько-литовське командування розглядало Умань як «гніздо бунту», ліквідація якого мала забезпечити повний контроль над регіоном. Нападники намагалися виманити Богуна та козаків із фортеці під приводом «переговорів», однак козаки ігнорували ці заклики, через що Потоцьким та Стефану Чарнецькому не вдалося реалізувати хитрощі.400-летию города Умань. — С. 367. Польські війська розпочали штурм і завдали місту значних руйнувань. Попри це, усі атаки коронних військ були відбиті у жорстоких боях, і Умань утрималася під контролем козаків. 4 квітня польсько-литовське військо зняло облогу та відступило після отримання звісток про наближення козацького підкріплення.
Наслідки Завдяки рішучим діям Богуна оборона Умані завершилася успішно. Іван Богун, Іван Сірко та Йосип Глух відбили всі польсько-кримські штурми. Під час цієї кампанії польсько-литовські війська спалили до 20 міст і містечок, а також влаштували масову розправу над цивільним населенням у Немирові. Жорстокість кампанії продемонструвала крайню ворожість місцевого населення до Речі Посполитої. У січні 1655 року польсько-литовські та кримськотатарські сили розпочали нову облогу Умані.
Див. також Облога Умані (1655) Битва під Охматовом (1655)
Примітки