Книга розглядає розвиток напівпровідникової промисловості від перших транзисторів та інтегральних схем до сучасних мікропроцесорів і глобальних ланцюгів постачання. Міллер аналізує роль США, Японії, Тайваню, Південної Кореї, Китаю та європейських держав у розвитку галузі, а також пов'язує технологічну конкуренцію з питаннями міжнародної безпеки та геополітики.
Українською мовою книга вийшла 2024 року у видавництві Наш Формат у перекладі Володимира Цибки під назвою «Чипова війна. Боротьба за найважливішу технологію у світі».
Автор
Кріс Міллер — американський історик та дослідник економічної історії, професор міжнародної історії у Школі права і дипломатії Флетчера при Університеті Тафтса. Він також є позаштатним старшим науковим співробітником American Enterprise Institute. Міллер здобув ступінь бакалавра історії в Гарвардському університеті та ступінь доктора філософії з історії в Єльському університеті.
До Chip War Міллер опублікував праці, присвячені економічній та політичній історії Росії й Радянського Союзу. Під час дослідження історії Холодної війни він зацікавився роллю обчислювальної техніки та напівпровідників у військовому та технологічному суперництві держав.
Зміст
Розвиток напівпровідникової промисловості
Однією з центральних тем книги є історія розвитку напівпровідникової промисловості у США. Міллер розглядає створення транзистора в Bell Labs у 1947 році та подальший розвиток інтегральних схем як основу для виникнення сучасної електронної промисловості.
Автор показує, що військові замовлення та державне фінансування досліджень відіграли значну роль у ранньому розвитку американської напівпровідникової галузі. Під час Холодної війни напівпровідники використовувалися в системах зв'язку, навігації, обчислювальній техніці та високоточному озброєнні.
Японія та Східна Азія
Окрему увагу Міллер приділяє розвитку японської електронної промисловості після Другої світової війни. Японські компанії стали важливими виробниками напівпровідникової пам'яті та іншої електронної продукції, створивши серйозну конкуренцію американським виробникам.
Згодом значна частина виробництва напівпровідників перемістилася до інших країн Східної Азії. У книзі розглядається становлення Тайваню та Південної Кореї як ключових центрів світової напівпровідникової промисловості.
Тайвань та TSMC
Одним із центральних сюжетів книги є створення Taiwan Semiconductor Manufacturing Company (TSMC) та розвиток моделі спеціалізованого контрактного виробництва напівпровідників.
Заснована Моррісом Чангом у 1987 році, TSMC зосередилася на виробництві чипів, спроєктованих іншими компаніями. Ця модель сприяла поширенню так званої безфабричної моделі, за якої компанії можуть спеціалізуватися на проєктуванні мікросхем, передаючи їхнє виробництво спеціалізованим підприємствам.
Міллер розглядає розвиток TSMC як один із ключових моментів у формуванні сучасної структури світової напівпровідникової промисловості.
США та технологічне лідерство
Книга розглядає Сполучені Штати як центрального учасника світової напівпровідникової екосистеми. Американські компанії зберегли сильні позиції у проєктуванні чипів, розробленні програмного забезпечення для проєктування та виробництві обладнання для напівпровідникової промисловості.
Водночас значна частина фізичного виробництва передових напівпровідників перемістилася за межі США. На думку Міллера, така географічна спеціалізація створила нові стратегічні залежності.
Китай
Значна частина книги присвячена спробам Китаю розвинути власну напівпровідникову промисловість та зменшити залежність від іноземних технологій.
Міллер розглядає державні програми підтримки китайської напівпровідникової галузі, розвиток компаній на кшталт Huawei та SMIC, а також проблеми, з якими Китай стикається у виробництві найбільш передових чипів.
Окрему увагу приділено тому, що сучасне виробництво передових напівпровідників залежить не лише від виробничих підприємств, але й від складної екосистеми обладнання, програмного забезпечення та інтелектуальної власності.
Технологічна конкуренція США та Китаю
У заключній частині книги Міллер аналізує загострення технологічної конкуренції між США та Китаєм. Контроль над передовими напівпровідниками та технологіями їх виробництва розглядається як один із інструментів економічної та стратегічної політики.
Книга була опублікована у 2022 році, тому її основний аналіз передував частині наступних змін у політиці експортного контролю США щодо Китаю. Це обмежує можливість книги оцінити довгострокові наслідки новіших заходів.
Геополітичне значення
Однією з головних тез книги є те, що напівпровідники стали стратегічним ресурсом, від якого залежать не лише споживча електроніка та інформаційні технології, а й військові системи, телекомунікації та сучасна промисловість.
Міллер пов'язує географічну концентрацію виробництва передових чипів із питаннями міжнародної безпеки. Особливе значення в цьому контексті має Тайвань, де розташована значна частина виробничих потужностей для передових напівпровідників.
Автор також розглядає залежність Китаю від іноземних технологій та спроби США обмежити доступ Китаю до найбільш передових напівпровідників як частину ширшого технологічного суперництва.
Критичне сприйняття
Книга отримала переважно позитивні відгуки. Критики відзначали здатність Міллера пояснювати складну історію напівпровідникової промисловості широкій аудиторії та поєднувати технологічні, економічні й геополітичні аспекти.
Financial Times включила книгу до числа найкращих бізнес-книг року та відзначила її аналіз глобальної конкуренції за контроль над технологіями напівпровідників.
Водночас книга не позбавлена обмежень. Зокрема, оглядачі звертали увагу на те, що книга була завершена до запровадження частини нових обмежень США на експорт передових напівпровідникових технологій до Китаю. Через це окремі висновки книги потребують переоцінки з урахуванням подальшого розвитку технологічної політики.
Нагороди та визнання
Книга отримала низку професійних та літературних відзнак.
У 2022 році Chip War отримала Financial Times Business Book of the Year Award. У 2023 році книга отримала PROSE Award у категорії Outstanding Work by a Trade Publisher. У 2023 році Міллер отримав Arthur Ross Book Award від Council on Foreign Relations за Chip War. У 2024 році книга отримала IEEE William and Joyce Middleton Electrical Engineering History Award.
Українське видання
Українською мовою книга вийшла 2024 року у видавництві Наш Формат під назвою «Чипова війна. Боротьба за найважливішу технологію у світі». Переклад з англійської здійснив Володимир Цибка. Українське видання має 432 сторінки та ISBN 978-617-8434-98-4.
Оригінальне англомовне видання вийшло у видавництві Scribner 4 жовтня 2022 року. Воно має 464 сторінки та ISBN 978-1-98217-200-8.
Див. також
Напівпровідник Напівпровідникова промисловість Taiwan Semiconductor Manufacturing Company ASML Технологічна війна між США та Китаєм Китайсько-американські відносини Технологічна холодна війна
Примітки
Джерела
Miller, Chris (2022). Chip War: The Fight for the World's Most Critical Technology. New York: Scribner. ISBN 978-1-98217-200-8. Miller, Chris (2024). Чипова війна. Боротьба за найважливішу технологію у світі. Переклад Володимира Цибки. Київ: Наш Формат. ISBN 978-617-8434-98-4. Heffernan, Virginia (2022). «The Global Might of the Tiny Chip». The New York Times. 8 October 2022. Council on Foreign Relations (2023). «"Chip War," an Analysis of the Geopolitics of Critical Technology, Wins 2023 Arthur Ross Book Award». PROSE Awards (2023). «2023 Award Winners».