Чарльз Пулетт Томсон, 1-й барон Сиденгем, GCB, PC. (13 вересня 1799 — 19 вересня 1841) — британський бізнесмен, політик, дипломат і перший генерал-губернатор об'єднаної провінції Канада/

Молоді роки, сім'я, освіта Томсон народився в абатстві Веверлі, поблизу Фарнема, графство Суррей, у родині лондонського купця Джона Банкомба Пулетта Томсона та його дружини Шарлотти, дочки Джона Джейкоба. Його батько був головою компанії «J. Thomson, T. Bonar and Company», успішної торговельної фірми, яка мала справи з російськими торгівцями і була головним купецьким домом у російсько-балтійській торгівлі.

Після навчання у приватних школах до 16 років Томсон став до роботи в сімейній фірмі в Санкт-Петербурзі. У 1817 році він повернувся додому через погане здоров'я та вирушив у тривалу подорож Південною Європою. Знов повернувся в Росію в 1821 році та протягом наступних трьох років багато подорожував Східною Європою. Потім осів у Лондоні в 1824 році, але часто відвідував континент, особливо Париж.

Політична кар'єра У Лондоні Томсон приєднався до Палати громад як член парламенту від Дувра в 1826 році. У 1830 році він обійняв посаду в уряді графа Ґрея як віцепрезидент Ради торгівлі та скарбник Військово-морського флоту, і обіймав цю посаду до 1834 року. У листопаді 1831 року Томсон супроводжував лорда Дарема до Парижа для переговорів щодо нового торгового договору т.зв. Липневої монархії, з Францією, але проєкт не був завершенийCharles Edward Poulett Thomson, Baron Sydenham (1799–1841) Retrieved on 19 Feb 2018. Потім у 1834 році він був президентом Ради з торгівлі за часів лорда Мельбурна, а потім змінив лорда Окленда на посаді президента, знову між 1835 і 1839 роками. Будучи прихильником вільної торгівлі та експертом у фінансових питаннях, він був обраний членом парламенту від Манчестера в 1832 році й був на цій посаді до 1839 року. Він був постійно зайнятий переговорами, що стосувалися міжнародної торгівлі, до 1839 року, коли прийняв посаду губернатора Канади. Після призначення генерал-губернатором Британської Північної Америки він переконав законодавчі збори Верхньої Канади погодитися на об'єднання з Нижньою Канадою та розробив конституцію об'єднаної провінції. У 1832 році він організував спеціальний статистичний відділ у торговельній раді, а в 1837 році заснував школу дизайну в Сомерсет-Гаузі відповідно до рекомендації спеціального комітету Палати громад, зробленої в 1835 році.

Генерал-губернатор Канади

Сиденгем змінив лорда Дарема на посаді генерал-губернатора Канади в 1839 році. Він був відповідальним за впровадження Закону про об'єднання у 1840 році, об'єднання Верхньої та Нижньої Канади в єдину Провінцію Канада та перенесення штаб-квартири уряду до Кінґстона. Жителям Верхньої Канади було надано вибір у питанні об'єднання, який вони прийняли; думка Нижньої Канади не була голосована, і як наслідок, багато франкоканадців були проти щодо питання об'єднання, так і проти самого Сиденгема, як правителя.

Пізніше того ж року його було підвищено до звання барона Сиденгема у графстві Кент та в Торонто в Канаді, а також призначено лицарем Великого Хреста Ордена ЛазніCharles Edward Poulett Thomson, Baron Sydenham (1799–1841) Retrieved on 19 Feb 2018.

Сиденгем був так само проти французів, як і лорд Дарем, і заохочував британських іммігрантів нехтувати інтересами франко-канадців. Французькі канадці називали його le poulet, «курка». Розуміючи, що він практично не має підтримки в Нижній Канаді (на той час у Східній Канаді), він реорганізував виборчі округи таким чином, щоб дозволити англо-канадцям обирати більше членів парламенту (наприклад, виділив французькі райони Монреаля у віддалені округи та обмежив можливість власників нерухомості мати більше голосів завдяки майновому цензу). Там, де це не спрацювало, він заохочував банди оранжистів бити і залякувати французьких кандидатів. Луї-Іполіт Лафонтен був одним із таких кандидатів, що постраждали від впливу Сиденгема. Монреаль і Квебек обрали чисту більшість англійських членів парламенту на перших виборах в об'єднаній провінції. Невдовзі Лафонтен покинув Східну Канаду, щоб працювати з Робертом Болдвіном над створенням справедливішого союзу для обох сторін.

Нова конституція, що об'єднувала дві колонії, була прийнята колоніальними парламентами та ратифікована британською Палатою громад. Вона набула чинності 10 лютого 1841 року. Зрештою, справа дійшла до великої конфедерації 1867 року. Окрім цих заходів, він запровадив ще один рівень місцевого самоврядування, а також домігся покращень у питаннях імміграції, освіти та громадських робіт. Чарльз Ґревілл у своїх «Спогадах» писав про Томсона:

Сиденгема звинуватили у підбурюванні до насильства з боку торі, яке затьмарило вибори до першого парламенту провінції Канада.

Сиденгем також врегулював суперечку протестантів щодо земельних ділянок для духовенства у Верхній Канаді (на той час Західна Канада), яку Сімейний пакт тлумачив як таку, що стосується лише англіканської церкви. Сиденгем переконав законодавців ухвалити закон, за яким половина землі, відведеної для протестантських церков, була б розділена між англіканами та пресвітеріанами, а друга половина – між іншими протестантськими конфесіями.

Сиденгем працював над тим, щоб зробити Канаду фінансово життєздатною, аби зменшити небезпеку анексії Сполученими Штатами. Він працював над цією політикою протягом 1830-х років, коли був президентом Ради торгівлі Британії. Але після прибуття до Канади він не запровадив жодних економічних реформ.

Смерть Менш ніж через два роки на посаді генерал-губернатора Сиденгем помер у 1841 році у віці 42 років. Дехто описував його як хворобливого, а посмертний розтин виявив тяжку подагру. Незадовго до смерті він подав у відставку і мав повернутись до Англії протягом кількох тижнів. Однак 4 вересня Сиденгем був...їхав на жвавому коні біля Будинку Парламенту, але довго не міг змусити тварину проїхати повз цю будівлю. Після сильного пришпорювання та шмагання батогом кінь, однак, пішов далі, але одразу ж після цього наступив ногою на великий камінь... не встигнувши оговтатися, впав і потягнув за собою вершника, зламавши йому ногу та порвавши її вище коліна.Це, очевидно, призвело до смертельної інфекції. Протягом п'ятнадцяти днів Сиденгем страждав від нестерпного болю, і врешті помер вранці 19 вересня 1841 року. Оскільки він був неодружений, його баронський титул вигас, Його поховали в Кінґстоні, у крипті собору Святого ГеоргіяCharles Edward Poulett Thomson, Baron Sydenham (1799–1841) Retrieved on 19 Feb 2018.

Спадщина

Овен-Саунд Невдовзі після заснування теперішнє місто Овен-Саунд, Онтаріо, було назване Сиденгем у 1842 році на честь нещодавно померлого губернатора Канади; у 1856 році поселення отримало статус міста і було перейменоване на Овен-Саунд на честь прилеглої затоки. Сиденгем — назва головної річки, що протікає через затоку Овен. Сиденгем також було назвою колишнього містечка Сиденгем, яке межувало з затокою Овен на сході, а в 2001 році приєднане до муніципалітету Міфорд, Онтаріо. Громадська школа ім. Сиденгема знаходиться в Овен-Саунд. Протягом понад пів століття головна вулиця Овен-Саунд називалася Пулетт-стріт; у 1909 році назви вулиць громади перенумерували за зразком Нью-Йорка, і Пулетт-стріт стала 2-ю Східною авеню.

Кінґстон Державна школа Сиденгема в Кінґстоні, Онтаріо, яка функціонувала як навчальний заклад з моменту свого заснування в 1853 році під назвою Кінґстонська окружна граматична школа, була перейменована в 1890-х роках на честь лорда Сиденгема. Вона розташована в центрі Кінґстона та є пам'яткою архітектури ОнтаріоOntario Heritage Trust Sydenham Public School .

Середня школа Сиденгема, Онтаріо, регіональна середня школа, розташована в селі Сиденгем, округ Фронтенак, Онтаріо, на північний захід від Кінґстона.

Вулиця Сиденгема в центрі Кінґстона простягається з півночі на південь і є двосекційною вулицею. Її південна частина простягається від Вест-стріт до Брок-стріт. Її північна частина простягається від вулиці Принцес до дороги Реґлан. Дві секції розділені блоком будівель між вулицями Брок та Принцес.

Сиденгем-роуд, також у Кінгстоні, пролягає від зовнішньої вулиці Принцес-стріт на північ до шосе 401 і далі, до села Сиденгем.

Сиденгемський виборчий округ у Кінґстоні є одним із дванадцяти таких округів у місті, і це позначення використовується в муніципальній політиці Кінґстона з 1840-х років, хоча його межі кілька разів змінювалися протягом років.

Район охорони історичної спадщини Старого Сиденгема, що знаходиться у південно-східному секторі центру Кінґстона, був офіційно визначений міською радою 24 березня 2015 року.

Решта Онтаріо На його честь названо вулицю Сиденгем у Сімко, Онтаріо.

Вулиця Сиденгем у Лондоні, Онтаріо, яка пролягає між вулицями Веллінґтон і Телбот, на північ від Оксфорд-стріт, також названа на його честь.

Діксі колись звали Сиденгем.

Мемуари Його мемуари були опубліковані його братом Дж. Дж. Пулеттом Скропом у 1844 році.

Посилання

Статути

Бібліографія Buckner, Phillip. "Thomson, Charles Edward Poulett, 1st Baron Sydenham", in Dictionary of Canadian Biography Online, Université Laval and University of Toronto, 2000 Knaplund, Paul, ed. (1973). Letters from Lord Sydenham, Governor-General of Canada, 1839–1841, to Lord John Russell, New York: A. M. Kelley, 180 p. Shortt, Adam (1908). Lord Sydenham, Toronto: Morang & Co., Limited, 367 p. (online) Scrope, George Poulett and Charles Edward Poulett Thomson Sydenham (1844) Memoir of the Life of the Right Honourable Charles, Lord Sydenham, G. C. B.: With a Narrative of His Administration in Canada, London: John Murray, 403 p. (online)

Зовнішні посилання Archives of Charles Edward Poulett Thompson, 1st Baron Sydenham (Charles Edward Poulett-Thomson, Baron Sydenham fonds, R2483) are held at Library and Archives Canada