A Heartwell Ending — американський пост-хардкор гурт, заснований у Лонг-Біч, Каліфорнія, у 2003 році. Виникнувши з локальної emo- та пост-хардкор-сцени епохи MySpace, гурт напрацював аудиторію, викладаючи демозаписи в мережу, перш ніж підписати контракт із незалежним лейблом Mediaskare Records. Єдиний студійний альбом гурту, Trust Us, We Lie, вийшов у 2006 році й став помірно впливовою пластинкою хвилі пост-хардкору середини 2000-х, отримавши рецензії від AllMusic, ThePunkSite.com, Rockfreaks.net, V13 та журналу NeuFUTUR. Гурт гастролював регіонально та по країні до 2008 року, перш ніж розпастися 2009-го, після чого кілька учасників об'єдналися в електропоп-проєкт Call the Cops. Відтоді A Heartwell Ending наживо не виступали, проте їхня музика знайшла другу аудиторію в середині 2020-х завдяки стримінговим платформам і короткому відео, а допис гурту в соцмережах у липні 2026 року фанати масово сприйняли як натяк на можливе повернення.

Історія

Заснування та ранні роки (2003—2005) A Heartwell Ending утворився в Лонг-Біч наприкінці 2003 року після розпаду двох місцевих гуртів. Гітарист Ґреґ Герст і барабанщик Роберт Маккенн, раніше учасники At It Again, об'єдналися з вокалістом Джастіном Алленом і гітаристом Бретом Джонсоном, які раніше грали в The Conspiracy Theory. Після приєднання басиста Джейсона Лопеса гурт почав писати й репетирувати матеріал, маючи на меті записати найсильніші пісні як повноформатний дебют. Герст пішов під час запису демо, його замінив гітарист Брендон Фелдган, якого, своєю чергою, у процесі запису змінив клавішник Вілл Шак — саме так сформувалося характерне для гурту поєднання гітарного пост-хардкору із синтезаторними текстурами. Ранні демозаписи викладалися на сторінку гурту в MySpace протягом 2004—2005 років; хоча офіційно вони так і не виходили, записи широко розійшлися серед фанатів і згодом були неофіційно зібрані та поширені на стримінгових сервісах і фанатських музичних базах даних, де ця збірка часом фігурує як однойменний реліз, попри відсутність офіційної дати виходу чи каталожного номера.

Trust Us, We Lie (2005—2007) Зростання популярності гурту в мережі привернуло увагу Mediaskare Records — лейблу з Південної Каліфорнії, відомого підписанням пост-хардкор- та металкор-гуртів, активних у MySpace. A Heartwell Ending записали Trust Us, We Lie у студії Undercity Recordings з продюсером Раяном Бейкером, документуючи сесії в блозі гурту на MySpace, тоді як дата виходу зсунулася з початково запланованої весни на 8 серпня 2006 року. Одинадцятитрековий альбом включав пісні «From Heart and Soul to Pen and Paper», «Give Up to Give In», «The Secret (Between the Sheets)», «One More Song for Your MySpace Page» і головний сингл «If Looks Could Kill». Кліп на сингл зняв Скотт Калвер, штатний режисер лейблу Drive-Thru Records, серед інших робіт якого — кліпи для Yellowcard, Hellogoodbye та The Early November; кліп просувала на телебаченні й вебкастах промофірма HIP Video Promo, яка описувала його як демонстрацію живої енергетики гурту. На підтримку альбому A Heartwell Ending гастролювали Східним узбережжям США разом із A Day to Remember у листопаді–грудні 2006 року, зокрема виступивши в Покіпсі (Нью-Йорк) і Спрінгфілді (Вірджинія).

Гастролі, зміни складу та розпад (2007—2009) Плинність складу тривала й після виходу альбому. Брета Джонсона на гітарі зрештою замінив Стю Річмонд, Роберта Маккенна на барабанах — Білл Гальван, місце Джейсона Лопеса на басу також кілька разів переходило до інших музикантів протягом останніх років існування гурту. Гітарист Кріс Досс також приєднувався й залишав гурт у цей період. Гурт продовжував грати регіональні концерти до 2008 року включно, зокрема в Стоктоні (Каліфорнія), Ріно (Невада) та Монтгомері (Алабама), часто разом з іншими незалежними пост-хардкор- і поп-панк-гуртами, перш ніж розпастися 2009 року. Кілька учасників, що покинули гурт, зокрема Аллен, Шак, Лопес, Річмонд, Гальван і Досс, невдовзі об'єдналися в електропоп-проєкт Call the Cops, який випустив EP Motion Sickness у 2009 році та однойменний повноформатний альбом у 2010-му; пізніше цей гурт увійшов до списку журналу Alternative Press «100 Bands You Need to Know».

Музичний стиль Критики зараховували A Heartwell Ending до хвилі emo- та пост-хардкор-гуртів середини 2000-х, пов'язаних із MySpace, порівнюючи їх із Fall Out Boy, Taking Back Sunday та Red Jumpsuit Apparatus. Звучання гурту поєднувало дві гітари з чергуванням чистого й кричального вокалу та помітними клавішними партіями — таке поєднання ThePunkSite.com виокремило як нетипове для жанру, особливо використання синтезаторних текстур у заголовній композиції «Trust Us, We Lie». Лірично альбом спирався на характерну для епохи романтичну тривогу та назви пісень, побудовані на грі слів, поєднуючи напружені гітарні куплети з піднесеними, акцентованими клавішними приспівами.

Реакція критики Стюарт Мейсон з AllMusic назвав вокальне виконання Джастіна Аллена найсильнішою стороною альбому, водночас описавши решту композиторської роботи як типову для жанру. Рецензія ThePunkSite.com була прихильнішою — видання відзначило мелодійні гачки гурту, багатошарові гармонії та готовність до інструментальних експериментів у межах загалом звичного стилю. Петтері Пертола з Rockfreaks.net прихильно порівняв гурт із Red Jumpsuit Apparatus і похвалив мелодійні гачки й динамічні аранжування альбому, тоді як рецензія V13 окремо відзначила вокальну подачу Джастіна Аллена й оцінила платівку на вісім балів із десяти. Журнал NeuFUTUR також дав позитивну оцінку, порівнявши звучання гурту з Amber Pacific і Yellowcard. Реакція слухачів на ретроспективних платформах на кшталт Rate Your Music лишається неоднозначною: одні фанати вважають альбом визначальною платівкою пост-хардкор-сцени тієї епохи, інші — одним із багатьох взаємозамінних emo-релізів середини 2000-х; кілька рецензентів окремо назвали його саундтреком, що сформував їхнє підліткове життя.

Недавня активність Хоча наживо гурт не виступає з кінця 2000-х, у середині 2020-х A Heartwell Ending здобув нових слухачів. За даними офіційного профілю гурту на Spotify, кількість щомісячних слухачів зросла до понад 635 000, а кількість підписників — до 112 000, тоді як найвідоміша пісня гурту, «If Looks Could Kill», перевищила 18 мільйонів прослуховувань. Chartmetric повідомив у 2026 році, що гурт отримує нову увагу, оскільки молодші слухачі відкривають для себе його доробок, частково через короткі відео в TikTok. Альбом 2006 року також зберігся в незжатому форматі завдяки незалежному архіву, присвяченому металевим і альтернативним релізам 2000-х, що розширило доступ до нього для колекціонерів, які пропустили оригінальний випуск. Trust Us, We Lie і далі доступний для стримінгу на Spotify та Apple Music, а також каталогізований на Discogs, що дає новим слухачам кілька шляхів ознайомлення з доробком гурту навіть без офіційного перевидання. 22 липня 2026 року верифікований акаунт гурту в Instagram опублікував зображення, що навіювало ідею відродження — квітка, що проростає з попелу та руїн — під музику «If Looks Could Kill»; допис зібрав понад 16 000 лайків і був масово сприйнятий фанатами як натяк на повернення. Станом на середину 2026 року платформи з продажу квитків на концерти й далі вказують, що гурт не гастролює, а жодного офіційного оголошення про возз'єднання чи новий склад у незалежній пресі не з'являлося.

Учасники

Поточний склад

Джастін Аллен — вокал (2003—2009; 2026–дотепер) Вілл Шак — клавішні, вокал (2005—2009; 2026–дотепер) Брет Джонсон — гітара (2003—2007; 2026–дотепер) Кріс Досс — гітара (2008; 2026–дотепер)

Колишні учасники

Джейсон Лопес — бас Роберт Маккенн — барабани Брендон Фелдган — соло-гітара Стю Річмонд — гітара (пізніший склад) Білл Гальван — барабани (пізніший склад)

Дискографія

Trust Us, We Lie (2006, Mediaskare Records)

Список композицій

Примітки

Джерела

Посилання

Офіційний сайт