Пожиже́вська (також Пожежевська) — найвища діюча метеорологічна та сніголавинна станція в Україні. Опорна (реперна) метеостанція, розташована у північно-західній частині Чорногірського хребта в Українських Карпатах на висоті 1424 до 1445 м над рівнем моря на території Карпатського біосферного заповідника.

Розташування та географічні умови Метеостанція розташована на однойменній полонині біля підніжжя гори Пожижевська (висота гори — 1822 м). Це одна з найвітряніших та найвологіших полонин Карпат. З території метеомайданчика відкривається панорама на вершини Чорногірського масиву: Говерлу, Брескул, Данціж та Гомул.

Полонина Пожижевська вирізняється контрастними та мінливими погодними умовами, частими завірюхами та високим сніговим покривом, через що пересування метеомайданчиком у зимовий період часто здійснюється на снігоступах. 30 червня 2026 року на полонині Пожижевській було зафіксовано абсолютний температурний рекорд, коли повітря прогрілося до +27,8 °C.

Суміжні об'єкти Будинок біологів — окрема споруда поруч із метеостанцією, де проживають і працюють науковці, які проводять дослідження високогірної флори та фауни (зокрема комах, павукоподібних та рослинних угруповань). Прихисток "FZS Ukraine" — спеціальний мобільний модуль (гірський прихисток), встановлений за сприяння Франкфуртського зоологічного товариства в Україні (Frankfurt Zoological Society) для потреб дослідників та рятувальників.

Історія Початок XX століття: перші спостереження за погодою та рослинним світом на полонині проводили польські метеорологи й ботаніки. Перша світова війна: будівлю першої польської станції було розібрано під час бойових дій. 1950-ті роки: спостереження відновилися при науковому біостаціонарі. Спочатку для метеорологів виділили дві кімнати у будівлі біостаціонару, а пізніше поруч звели окрему будівлю метеостанції. 1986 рік: на висоті близько 1450 м збудували сучасний одноповерховий будинок із метеомайданчиком. Відтоді станція функціонує як метеорологічна та сніголавинна.

Поруч із метеостанцією діє Високогірний біологічний стаціонар Інституту екології Карпат НАН України (раніше — Львівського відділення Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного).

Діяльність та обладнання Працівники станції проводять знімання показників з приладів щотригодини (вісім разів на добу), а за умов виникнення небезпечних метеорологічних явищ — частіше. Отримані дані заносять до книжки спостережень КМ-1 та електронних таблиць, після чого кодують і надсилають до гідрометцентрів в Івано-Франківську та Києві. Щодня о 09:00 проводиться вимірювання рівнів радіаційного фону за допомогою дозиметра ДРГ.

Робота кабінету метеорологів регламентована за двома часовими поясами: на стіні кабінету розміщено два годинники — за київським часом (UTC+2 / влітку UTC+3) та за координованим всесвітнім часом (UTC).

Основні прилади та метеомайданчик На території метеомайданчика та у службових приміщеннях розміщено комплекс обладнання для моніторингу погодних умов: Анеморумбограф (анеморумбометр) М-63 — автоматичний прилад для вимірювання середньої, миттєвої й максимальної швидкостей, а також напрямку вітру. Показники в режимі реального часу виводяться на пульт у кабінеті чергового. Психрометричні будки — обладнані комплектом термометрів (сухий, змочений, максимальний, мінімальний та глибинний), електронними вимірювачами температури, а також волосяним гігрометром, термографом і гігрографом. Геліограф — прилад із кулястою лінзою та паперовою стрічкою для фіксації тривалості сонячного сяйва (в істинний полудень зафокусоване проміння випалює мітку точно по центру стрічки). Ожеледно-паморозний станок — конструкція зі стовпів та дротів для вимірювання товщини, швидкості наростання та маси відкладень паморозі й ожеледі. Опадоміри та плювіограф — прилади для збору та вимірювання кількості й інтенсивності рідких і твердих опадів. Снігомірні рейки — використовуються для вимірювання висоти та щільності снігового покриву. Вимірювання проводяться у кількох контрольних точках для обчислення середнього показника.

Прогнозування лавинної небезпеки Станція «Пожижевська» є головним джерелом даних про сніголавинну небезпеку в Українських Карпатах. Дослідженням снігового покриву займаються гляціологи та лавинники.

Шурфування снігу: копання спеціальних ям (шурфів) для визначення кількості та типу шарів снігу (мокрий, злежаний, льодова чи радіаційна кірка), вимірювання його щільності, ваги, твердості (пенетрація снігу) та температури між шарами. Снігозйомки: щомісячне проходження популярних маршрутів (Ясіня — Чорна Тиса, Бистриця — Пасічна, Татарів — Пожижевська) для перевірки наявності снігових карнизів та надувів. Візуальний моніторинг: спостереження у бінокль за рейками та схилами сусідніх гір безпосередньо з вікон станції чи з метеомайданчика.

Отримані дані заносяться до комп'ютера, де спеціальне програмне забезпечення розраховує ступінь лавинної небезпеки за 5-бальною шкалою (при 3-му рівні й вище виходити на схили крутизною понад 35° не рекомендується).

Колектив та побут Штат станції складається з 10 постійних працівників (метеорологи, інженери, гляціологи-лавинники, дизеліст-електрик та електромеханік). У зимовий період до роботи залучають додаткових опалювачів (кочегарів). З 2006 року метеостанцію очолює Михайло Васильович Довганюк, який працює тут із 1972 року.

Чергування здійснюється трьома змінами за вахтовим методом: тиждень роботи на станції змінюється двома тижнями відпочинку вдома (у зимовий період зміна складається з трьох осіб, у літній — з двох). Будівля станції облаштована опаленням, кухнею та житловими кімнатами для працівників.

Через складні погодні умови та важкодоступність об'єкта підйом від спортивно-туристичної бази «Заросляк» працівники та туристи долають пішки (іноді в супроводі гірських рятувальників). Співробітники станції часто надають тимчасовий прихисток, гарячий чай та допомогу туристам, які опинилися в горах у негоду або в темну пору доби.

Через відсутність цілодобового централізованого електропостачання автономне енергозабезпечення станції здійснюється за допомогою комбінованої системи: дизель-генератора, масиву сонячних батарей та вітрогенератора. Оскільки використання побутових електроприладів обмежене місткістю акумуляторів, збереження продуктів харчування в холодний період року здійснюється у спеціально облаштованих місцях на відкритому повітрі.

Див. також Астрономічна і метеорологічна обсерваторія на вершині Піп Іван (обсерваторія Білий Слон) Плай (метеостанція)

Примітки

Посилання