Мухта́р Сейдаме́тович Шерфеді́нов (1908, Чукурча, нині у складі м. Сімферополь — 19 лютого 1945, Аукштейї-Шанчяй, Каунас, Литовська РСР) — радянський кримськотатарський архітектор та художник. Учасник Другої світової війни, загинув на фронті.

Біографія

Ранні роки та походження Народився у 1908 році в селі Чукурча (нині частина міста Сімферополь) у родині шкільного вчителя Сейдамета Шерфедінова та його дружини Ави-Шерфе. Рід Шерфедінових мав глибокі коріння в Чукурчі: у середині XVIII століття один із заможних прадідів Мухтара збудував у селі власним коштом мечеть та медресе, будівля якої збереглася до XXI століття.

У Мухтара був старший рідний брат Сервер (нар. 1905). Рано втративши матір, хлопчики виховувалися мачухою Едіє, від якої батько мав ще двох синів — Сейтасана та Рустема. Мачуха змушувала юного Мухтара замість навчання торгувати молочними продуктами на міському ринку в Сімферополі.

У 1921 році, у тринадцятирічному віці, не бажаючи миритися з цим, Мухтар пішки втік із дому до Бахчисарая, де звернувся по допомогу до свого дядька по материнській лінії — відомого художника та педагога Абдурефі Абієва.

Навчання в Бахчисараї та «Килим Леніна» Дядько Абдурефі Абієв, випускник московського Строгановського училища, разом із Усеїном Боданінським у 1917 році заснував та очолював Бахчисарайську художньо-промислову школу (пізніше — технікум). Він зарахував Мухтара до закладу та влаштував у пансіон при ньому.

Хлопець швидко опанував традиційне кримськотатарське ткацтво, здобувши повагу серед викладачів і студентів, а також демонстрував високу майстерність у малюнку. Технікум закінчив із відзнакоюЧеркезова Э. Я., Заатов И. А. Крымскотатарские художники: биобиблиографический словарь // Доля, 1999 — с. 63—64. У 1922 році вступив до комсомолу.

У 1924—1925 роках у Мухтара виникла ідея виткати килим із портретом Володимира Леніна. Робота здійснювалася під керівництвом викладачки Урхуш-апте, а допомагали йому студенти Куртмолла Муратов, Усніє Халітова, Фахрі Кутуб-заде та Кеннан Кутуб-задеКримськотатарський музей культурно-історичної спадщини. Матеріали експозиції.. Килим демонструвався на обласній виставці в Сімферополі, а згодом здобув нагороду на Міжнародній виставці сучасних декоративних і промислових мистецтв у Парижі 1925 року. Після виставки виріб зберігався в кабінеті голови Бахчисарайського райвиконкому Еміра Усеїна Софу.

Навчання в Москві У 1925 році Обласний комітет комсомолу направляє Шерфедінова разом із товаришем Ісмаїлом Куркчі (також майбутнім архітектором) на навчання до Москви. Через недостатнє володіння російською мовою юнаки не змогли одразу скласти вступні іспити до ЗВО і вступили на Єдиний художній робітничий факультет мистецтв.

Після трирічного навчання на рабфаку, у 1930 році Мухтар Шерфедінов вступив до Московського архітектурного інституту (МАРХІ) на факультет проектування житлової забудови та громадських будівель, який успішно закінчив у 1934 році. Його дипломна робота — проєкт «Палацу молоді» — отримала високу оцінку та позитивні відгуки у газеті «Комсомольская правда»Архитектор в солдатской шинели / Ред.-сост. Б. Е. Светличный. — М. Стройиздат, 1985. — с. 232 — с. 247. Наприкінці 1934 року він узяв участь у відкритому конкурсі на спорудження Палацу молодих комсомольців у Москві, де його проєкт також відзначили серед найкращих.

Архітектурна діяльність

Після закінчення інституту Шерфедінов працював у майстерні під керівництвом відомого архітектора Олександра Власова, розробляючи проєкти генерального планування та благоустрою Центрального парку культури і відпочинку імені М. Горького у Москві.

У період з 1936 по 1941 рік — співробітник архітектурно-проєктної майстерні академіка Івана Жолтовського. Працюючи у творчому дуеті з архітектором М. Пекаревим, Шерфедінов створив низку значних проєктів житлових та громадських споруд. За їхніми проєктами зведено монументальні житлові будинки у стилі радянського неокласицизму: Будинок № 48 на проспекті Миру в Москві; Будинок № 9 на Чистопрудному бульварі в Москві.

На Всесоюзній виставці робіт молодих архітекторів 1939 року житлові будинки, спроєктовані Шерфедіновим, визнали одними з найкращих фахових здобутків року. Крім того, Шерфедінов є автором проєкту будівлі Сільськогосподарського інституту в Смоленську та низки інших громадських споруд.

Друга світова війна та загибель З початком німецько-радянської війни Мухтар Шерфедінов відмовився від наданого йому як цінному фахівцю звільнення від призову (броні) й добровільно вступив до Народного ополчення Москви. Закінчив курси командного складу, після чого командував підрозділом протитанкової артилерії. Під час бойових дій був двічі поранений.

У той час, коли Мухтар воював на фронті, у травні 1944 року вся його родина в Криму зазнала депортації кримськотатарського народу і була примусово виселена до Середньої Азії. На фронтах війни загинули також обидва його молодші єдинокровні брати: Рустем Шерфедінов загинув 4 листопада 1943 року під час Керченсько-Ельтигенського десанту, а Сейтасан Шерфедінов пропав безвісти.

На початку 1945 року під час боїв у Литві Мухтар Шерфедінов зазнав важких поранень, підірвавшись на міні поблизу міста Каунас. Помер від отриманих ран у військовому шпиталі (ЕГ 1851) 19 лютого 1945 року (за іншими даними — 23 лютого 1945 року).

Похований на військовому цвинтарі Аукштейї-Шанчяй (Верхні Шанці) у Каунасі (Литва).

Пам'ять

Ім'я Мухтара Шерфедінова вшановане серед імен московських архітекторів, які загинули на фронтах Другої світової війни, на мармуровій меморіальній дошці в Центральному будинку архітектора в Москві. Біографічні матеріали та документи зодчого зберігаються в фондах Кримськотатарського музею культурно-історичної спадщини.

Література Черкезова Э. Шерфединов Мухтар // Голос Крыма. — 1998. — 3 июля. — С. 5. Черкезова Э. Я., Заатов И. А. Крымскотатарские художники: биобиблиографический словарь. — Симферополь: Доля, 1999. — С. 63—64. Камилев Ф. Рессамларнынь эдиеси // Йылдыз. — 1981. — № 4. — С. 132—134. Рамазанов Ш. Белли мимар — мусафиримиз // Ленин байрагъы. — 1982. — 21 окт. Архитектор в солдатской шинели / ред.-сост. Б. Е. Светличный. — М.: Стройиздат, 1985. — С. 232—247.

Примітки

Посилання Юнусова Эльмаз. Мухтар Шерфединов — талантливый архитектор, чью жизнь оборвала война // Crimeantatars.club (06.02.2020) Страница памяти: Шерфединов Мухтар Сейдаметович // «Бессмертный барак» Профіль на сайті «Трамвай искусств»