«Анрівалд» ( — британський військовий корабель, підводний човен класу «U», третьої серії, що перебував у складі Королівського військово-морського флоту Великої Британії за роки Другої світової війни.

«Анрівалд» був закладений 12 травня 1941 року, як P45, на верфі компанії Vickers-Armstrongs у Барроу-ін-Фернессі. 16 лютого 1942 року він був спущений на воду, а 3 травня 1942 року увійшов до складу Королівського ВМФ Великої Британії.

Підводний човен брав активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні; бився в Арктиці, переважно змагався на Середземному морі, супроводжував арктичні та мальтійські конвої. За проявлену мужність та стійкість екіпажу в боях тричі відзначений бойовою відзнакою.

Історія служби Після введення до строю «Анрівалд» зарахований до складу 9-ї флотилії підводних човнів. 25 червня 1942 року човен відплив з Лервіка для патрулювання біля узбережжя Норвегії на підтримку проходу російського конвою PQ 17.

27 червня 1942 року конвой під кодовою назвою PQ 17 вийшов з ісландського Гваль-фіорду, прямуючи до Архангельська. Зважаючи на його цінність, було створено потужний ескорт, поділений на три групи: перша (EG1), для ближнього супроводу, під командуванням командера Джека Брума, у складі трьох есмінців, трьох ескортних міноносців, 4 протичовнових траулерів, 4 сторожових кораблів, 3 тральщиків, 2 кораблів ППО, 2 підводних човнів, трьох рятувальних суден і танкера. Друга група, 1-ша крейсерська ескадра (CS1) під командуванням контрадмірала Луїса Кеппела Гамільтона, — з британських крейсерів «Норфолк» і «Лондон» й американських «Вічита» і «Тускалуза», а також трьох есмінців супроводу. Третя група, на чолі з командувачем Флоту метрополії адміралом Джоном Тові, призначалася для дальнього супроводу і мала у своєму складі авіаносець «Вікторіос», лінкори «Дюк оф Йорк», «Вашингтон», крейсери «Камберленд» і «Найджеріа», дев'ять есмінців і три ескортні міноносціHOME FLEET — July to September 1942. Додатково, союзники організували лінію патрулювання з летючих човнів і дві лінії спостереження з 13 підводних човнів між мисом Нордкап і островом Ведмежий, щоб прикрити підходи до конвою, коли він рухався на східМорозов М. Э. Подводные лодки ВМФ СССР в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг. Часть 3. Северный флот. — Стратегия КМ, 2004. — С. 93. — 97 с.. Під час цього патрулювання, метою якого було перехоплення підводних човнів, що атакували конвої та їхній ескорт, було проведено дві невдалі атаки на німецькі підводні човни.

22 липня «Анрівалд» зіткнувся з есмінцем «Дуглас» поблизу Скапа-Флоу та отримав серйозні пошкодження, що потребували ремонту. Цей підводний човен відновив виконання обов'язків у складі Домашного Флоту у вересні та діяв у складі сил патрулювання біля узбережжя Норвегії для посилення протичовнової оборони арктичних конвоїв PQ 18 та QP 14.

В подальшому входив до складу британських підводних сил, що діяли при проведенні операцій у Середземному морі разом з однотипними човнами «Юнайтед», «Анрафлд» і «Анброукен».

Див. також HNoMS A-4 HNLMS O 10 Enrico Dandolo (1938) С-104 (підводний човен СРСР) Thétis (Q134) USS Harder (SS-257)

Примітки Виноски

Джерела

Посилання

HMS UNRIVALLED (1942—1946)

Література Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) . Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.

McCartney, p. 17, British Submarines 1939–45, 2006, Osprey Publishing, Oxford, ISBN 978-1-84603-007-9