Абрам Борісович Рановіч (справжнє прізвище Рабінович; 3 грудня (15 грудня) 1885 року, Житомир — 29 травня 1948 року, Москва) — радянський історик-антикознавець та перекладач. Доктор історичних наук, професор, професор МДУ та співробітник Інституту історії АН СРСР. Один із головних представників радянської міфологічної школи.
Життєпис Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету.
У 1937 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.
У 1937—1941 роках професор МДУ.
У 1938—1948 роках старший науковий співробітник Інституту історії АН СРСР.
Нагороджений орденом «Знак Пошани».
Один із організаторів видання журналу «Вісник давньої історії».
Автор робіт з історії іудаїзму та раннього християнства. Також досліджував соціально-економічну історію Східного Середземномор'я в античний час. Вважав еллінізм певним ступенем розвитку античного рабовласницького суспільства. Сучасний російський історик античності Ігор Суріков називає його концепцію «схоластичної, вульгарно-марксистської … яка, відповідно, і виявилася одноденкою».
Наукові праці
Монографії
Російською мовою
іншими мовами
Ranovics A.B. A hellénizmus és történeti szerepe / Ford. Borzsák István. — Budapest: Akad. kiadó, 1952. — 450 с. Ρανόβιτς Α. Μπ. Ο ελληνισμός και ο ιστορικός του ρόλος. — S. l. : Νέα Ελλάδα, 1952. — 397 с. Ranovici A.B. Elenismul şi rolul său istoric. — Bucureşti: Ed. de stat pentru literatură ştiinţifică, 1953. — 429 с.
Примітки
Джерела
Ранович, Абрам Борисович //
Посилання
Ия Леонидовна Маяк. Воспоминания об Абраме Борисовиче Рановиче и советском антиковедении его времени // Конференция Центра эллинистических исследований Университета Дмитрия Пожарского «Научное наследие А. Б. Рановича: к 130-летию со дня рождения учёного». Москва, 17-18 декабря 2015 года. — запись доклада. Каранаев М. Н. Наследие А. Б. Рановича в контексте изучения государства Хасмонеев // Учен. зап. Казан. ун-та. Сер. Гуманит. науки. — 2022. — Т. 164, кн. 6. — С. 95-107. — doi: 10.26907/2541-7738.2022.6.95-107.