Максиміліан Ріттер фон Родаковський (; 9 квітня 1825, Львів — 12 грудня 1900, Грац) — австро-угорський воєначальник, титулярний фельдмаршал-лейтенант.
Біографія Народився у родині Павла Родаковського, юриста зі Львова, та Марії, представниці німецької купецької родини Зінгер. Він був братом художника Генрика, юриста Зигмунта та генерала Юзефа.
Освіту здобув у Віденській інженерній академії. Навчання не завершив, вступивши до 4-го полку уланів кадетом 16 жовтня 1843 року. Воював в Італії в кампанії 1848 року, де брав участь у придушенні Кремонського повстання. Він також відзначився як кур'єр між обложеною Мантуєю та штаб-квартирою фельдмаршала Йозефа Радецького у Вероні. У війні 1849 року участі не брав через хворобу. Отримавши звання ротмістра, він кілька років залишався на передовій. У 1857 році він прийняв командування ескадроном. У 1862 році його було підвищено до оберстлейтенанта, і він прийняв командування ескадроном. У 1863 році він знову звільнився з дійсної служби, залишаючись у розпорядженні Військового міністерства. Через рік він повернувся до 31-го полку уланів. Він отримав командування полком і був підвищений до оберста 16 червня 1866 року під час кампанії проти Італії. Він здобув популярність, очоливши атаку 13-го Галицького полку уланів у битві під Кустоці 24 червня 1866 року. Його брат Генрик намалював його портрет у 1858 році, коли він ще був оберстлейтенантом уланів.Andrzej Ryszkiewicz, "Henryk Rodakowski 1823-1894", PIW Kraków 1954, s. 20. Інша картина, що зображує атаку уланських військ під командуванням полковника Родаковського, була написана художником Людвігом Кохом. Родаковський залишався командиром 13-го полку уланів, який на той час дислокувався в Тернополі та Ґродк- Ягеллонському, до листопада 1871 року, коли йому було доручено командування 21-ю кавалерійською бригадою у Бережанах та підвищено до генерал-майора. У січні 1874 року він прийняв командування кавалерійською бригадою у Відні, яка тоді входила до складу 25-ї піхотної дивізії. Однак його блискуча військова кар'єра незабаром зупинилася, можливо, через втрати, які він зазнав під час краху Віденської фондової біржі 1873 року (військова влада не схвалювала офіцерів, які брали участь у операціях на фондовому ринку), або через помилки, які він, як повідомляється, зробив під час маневрів. 1 травня 1876 року він був відправлений у відставку в званні фельдмаршал-лейтенанта. Як пенсіонер, він жив послідовно у Відні, Станіславові, а з 1894 року — в Граці.
Сім'я Він був одружений з Матильдою фон Дері, з якою мав чотирьох дочок: Марію, Габріелу, Гізелу і Леонію, та двох синів: Миколая, командира Імперсько-королівського флоту, і Віктора.
Нагороди
Орден Леопольда (Австрія), лицарський хрест з військовою відзнакою Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з військовою відзнакою Військова медаль (Австро-Угорщина) Хрест «За вислугу років» (Австрія) 3-го класу (25 років) Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Примітки
Література
Jan Rydel – Rodakowski Maksymilian (1825-1900) hasło w Polski Słownik Biograficzny tom XXXI wyd. 1988 s. 347-348 wersja elekrtoniczna