Монастир Толунг (, Вайлі: Tho Lung dgon pa), також відомий під назвою Рігдзін Чодублінґ — гомпа, розташована у віддаленій високогірній частині регіону Дзонґу, у буферній зоні національного парку Канченджанґа. Це один із найсвятіших монастирів штату Сіккім (Індія). Назва «Толунг» буквально означає «місце [або країна] Ареасіма» (за іншою версією — «кам'янисте місце»).
Гомпа була початково заснована на початку XVIII століття за правління чоґ'яла Пхунцоґа Намґ'яла II. Вона слугує сховищем унікальних і цінних манускриптів, обрядових предметів та священних реліквій, перенесених сюди з інших монастирів для захисту під час непальського вторгнення (військ королівства Ґоркха) наприкінці XVIII століття. У монастирі зберігається металевий чортен, у якому спочиває прах перевтілення шанованого лами Лхацуна Чембо. Усі артефакти розміщені в понад десяти скринях і перебувають під наглядом Уряду Сіккіму. Кожні три роки під час квітневої церемонії Камсіл реліквії відкривають для публічного огляду.
Монастир належить до школи Ньїнґма тибетського буддизму і входить до об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (у складі національного парку Канченджанґа).
Історія У 1760 році 4-й Лхацун, Кунзанґ Джігмед Ґ'яцо, проголосив Толунг священним місцем. У 1788—1789 роках 5-й Лхацун Пема Дечен Ґ'яцо збудував тут монастирську споруду для захисту духовного надбання.
Під час правління чоґ'яла Тенцинґа Намґ'яла (1769—1793) вторгнення ґоркхів з Непалу створило загрозу для буддійських святинь у західному Сіккімі. За наказом лами Ґ'яцо дорогоцінні колекції, релігійні реліквії та особисті речі колишніх лам і чоґ'ялів були вивезені з монастирів Дубде та Санґаґ Чолінґ. Перенесення здійснювалося складним гірським маршрутом через Ґонпу Янґанґ та село Поентонґ. Згідно з переказами корінного народу лепча, під час зупинки в Поентонґу священний ваджра (дордже) лами дивовижним чином перелетів у бік Толунга і впав біля джерела, що було витлумачено як знамення для побудови сховища саме в цьому місці. Оповіді також згадують зустріч лами з місцевим вождем лепча Тівонґом Фісіком, який дав дозвіл на зберігання реліквій та навчив ченців виживати в гірських лісах.
Після непальського вторгнення лама вирушив до Тибету, де обрав двох відданих ченців — Таґ'є Тшампо та Джо Тшонґпона — для охорони реліквій. До 1940-х років обов'язки хранителів передавалися нащадкам цих ченців, після чого відповідальність за збереження артефактів узяв на себе Департамент у справах духовенства Уряду Сіккіму.
Стара будівля монастиря з часом занепала, тому в 1980 році її повністю відбудували. Монастирський комплекс також зазнав ушкоджень під час руйнівного землетрусу в Сіккімі 2011 року та мусонних зсувів, через що неодноразово проводилися додаткові реставраційні роботи.
Церемонія Камсіл та артефакти Через вологий і холодний високогірний клімат регіону священні реліквії постійно зберігають у запечатаних скринях. Раз на три роки Департамент у справах духовенства організовує особливу церемонію під назвою «Камсіл» (Kamsil), яка припадає на квітень. Під час цього ритуалу понад дюжину скринь відкривають, а стародавні манускрипти, обрядові предмети та витвори сіккімського мистецтва виносять на сонце для провітрювання та просушування.
Церемонія супроводжується масовим паломництвом: віряни отримують благословення відкритими для огляду реліквіями. Важливою частиною свята є театралізована вистава, у якій ченці відтворюють історію заснування монастиря, поширення буддизму в Сіккімі та прийняття нової віри місцевими духами-охоронцями та народом лепча.
Географія та розташування Монастир Толунг розташований на висоті близько 2400 метрів (8000 футів) над рівнем моря у віддаленому регіоні Верхній Дзонґу (округ Манґан). Оскільки монастир міститься у буферній та заповідній зоні національного парку Канченджанґа, для його відвідування потрібен спеціальний дозвіл на в'їзд до прикордонних та заповідних територій (Inner Line Permit / Restricted Area Permit).
Прямого автомобільного сполучення з монастирем немає. Щоб дістатися гомпи, необхідно здійснити піший перехід завдовжки близько 10 км із підйомом приблизно на 1000 метрів у висоту через густі гірські ліси, починаючи від сіл Лінзьях або Бей. За годину ходьби від монастиря розташоване додаткове паломницьке місце та священні джерела. Див. також Буддизм в Індії Лепча (народ)
Примітки