— найбільша японська авіабудівна компанія міжвоєнного періоду. Заснована під ім'ям в травні 1920 року, але в травні 1928 році була перейменована на «Літаки Міцубіші». Через статус батьківської компанії мала зв'язки з Імперським флотом Японії часто отримуючи замовлення поза конкурсом, а також виготовляла продукцію і для армії. В червні 1934 року компанія припинила існування через злиття більшості підрозділів важкої промисловості в єдину компанію Mitsubishi Heavy Industries зі збереженням виробничих потужностей і структури.

Історія

Окрема компанія В 1916 році дзайбацу «Міцубіші» почала виготовляти ліцензійні авіаційні двигуни на своїй мануфактурі в Наґої, таким чином почавши історію авібудівництва в компанії. Першими моделями двигунів стали V-подібні двигуни , а вже в грудні наступного року компанія купила ліцензію на виробництво двигунів Hispano-Suiza. В травні 1920 року підрозділ що виготовляв двигуни було відокремлено і на його базі створено компанію «Мануфактура двигунів внутрішнього згоряння Міцубіші» (, Міцубіші Найнекі Сейзо Кабушікі-Кайша) з заводом в околицях Наґої (пізніше район Мінамі). Завод також виготовляв двигуни для автомобілів, але через малий попит доволі швидко було вирішено сконцентруватись на авіації. Через велику промислову базу конглемерату і зв'язки з владою та флотом успіх компанії на авіаційному ринку був гарантований. Зокрема коли Імперський флот Японії прийняв на озброєння перший авіаносець Хошо саме «Міцубіші» отримали безконкурсний контракт на розробку і виготовлення всіх палубних літаків для нього: винищувача, розвідника і торпедоносця.

Як і в випадку з багатьма іншими японськими компаніями, перші дизайни розроблялись з допомогою європейських інженерів, тому для виконання цього замовлення «Міцубіші» в лютому 1921 року запросили до себе британського інженера (до цього він працював на Sopwith). Компанія також почала в працювати з Імперською армією Японії почавши виробництво навчальних літаків в 1922 році. В квітні 1925 році компанія також запросила німецького професора . Вплив саме німецьких авіаторів збільшився в 1928 році, коли японська армія замовила в «Міцубіші» виробництво Junkers G.38.

З збільшенням виробництва літаків в травні 1928 року компанія була перейменована на «Літаки Міцубіші» (, Міцубіші Кокукі) для відображення спеціалізації виробництва. Пізніше того ж року компанія роширилась відкривши завод в Токіо. Але в червні 1934 року індустріальні потужності всього дзайбацу були зібрані в новоствореній компанії «Важка промисловість Міцубіші» (, Міцубіші Джюукоуґьо Кабушікі-Кайша) де для кожного типу виробництва (аіаційного, корабельного, автомобільного тощо) виділили підрозділ компанії. Більшість авіаційного виробництва перенесли на завод в Наґої, хоча деякі деталі для двигунів продовжували виготовлятись на заводі в Токіо.

Авіаційний підрозділ «Важкої промисловості Міцубіші» На початку 1936 років «Міцубіші» почала помітно нарощувати свої авіаційні потужності, зокрема завод в Наґої поступово розширювався викупляючи все більше землі навколо, навіть вийшовши на берег затоки. В липні 1938 року виробництво двигунів було перенесено на новий завод в районі Хігасі в Наґої, який обладнали новими верстатами купленими в США. Проте компанія не планувала залежати від імпорту і в січні 1939 року «Міцубіші» відкрили спеціальний завод верстатів для авіаційної промисловості в Хіросімі.

Розширення продовжилось в 1940 році, а початок бойових дій на Тихому океані ще збільшило важливість авіаційного підрозділу. До кінця війни «Міцубіші» стала другим найбільшим виробником авіаційних двигунів і літаків в Японії після «Накаджіма», навіть перевершивши останню за масою виготовлених літаків, оскільки «Міцубіші» була основним виробником бомбардувальників для флоту і армії.

Продукція

Літаки флоту

Винищувачі 1MF — палубний винищувач-біплан (1923) 1MF9 — прототип палубного винищувача-біплана (1927) 1MF10 — прототип палубного винищувача-моноплана (1933) Ka-8 — прототип двомісного палубного винищувача (1934) A5M — палубний винищувач (1935) A6M Zero — «Зеро», наймасовіший японський палубний винищувач (1940) A7M — палубний винищувач (1942) J2M — винищувач (1942) J4M — проєкт перехоплювача J8M — проєкт ракетного-винищувача на базі Messerschmitt Me 163

Торпедоносці 1MT — торпедоносець-триплан (1922) B1M — палубний торпедоносець-біплан (1924) B2M — палубний торпедоносець-біплан на базі Blackburn T.7B (1932) B4M — прототип торпедоносця-біплану (1934) B5M — палубний торпедоносець (1937)

Розвідувальні літаки 2MR — палубний розвідувальний біплан (1922) 2MR8 — розвідувальний моноплан (1932) C5M — флотський варіант розвідника Ki-15 F1M — розвідувальний гідроплан (1936) Q2M — двомісний анти-субмаринний патрульний літак

Палубні бомбардувальники 3MT5 — прототип палубного бомбардувальника (1932) 3MT10 — прототип палубного штурмовика (1932) D3M — палубний пікіруючий бомбардувальник

Бомбардувальники 2MB1 — легкий бомбардувальник-біплан (1926) 2MB2 — прототип легкого бомбардувальника-біплану (1925) G1M — прототип дальнього бомбардувальника (1934) G3M — середній бомбардувальник (1935) G4M — середній бомбардувальник (1940) G7M — проєкт дальнього важкого бомбардувальника Tozan — експерементальний штурмовик

Навчальні K3M — навчальний біплан (1931) K6M — проєкт навчального гідроплану K7M — прототип навчального моноплану (1938)

Літаки армії

Навчальні Ki N° 1 — побудований за ліцензією Hanriot HD.14 Kō N° 1 — побудований за ліцензією Nieuport 81 E.2 Ki-7 — армійська версія K3M

Бомбардувальники Ki-1 — важкий бомбардувальник (1933) Ki-2 — легкий бомбардувальник на базі Junkers K 37 (1933) Ki-20 — чотири-моторний важкий бомбардувальник (1932) Ki-21 — важкий бомбардувальник (1938) Ki-30 — легкий бомбардувальник (1938) Ki-42 — проєкт важкого бомбардувальника Ki-47 — проєкт легкого бомбардувальника Ki-50 — проєкт важкого бомбардувальника Ki-51 — легкий пікіруючий бомбардувальник (1939) Ki-67 — середній бомбардувальник (1944) Ki-90 — проєкт важкого бомбардувальника на базі Junkers Ju 90

Розвідники Ki-15 — розвідувальний літак/легкий бомбардувальник (1937) Ki-35 — проєкт розвідувального літака Ki-40 — проєкт дальнього розвідувального літака Ki-46 — дальній розвідувальний літак (1941)

Транспортні Ki-57 — транспортний літак розроблений на базі Ki-21 (1942)

Винищувачі Ki-18 — прототип винищувача-моноплана (1935) Ki-33 — прототип винищувача-моноплана (1936) Ki-39 — проєкт важкого винищувача Ki-73 — ескортний винищувач Ki-83 — прототип важкого винищувача (1944) Ki-99 — проєкт перехоплювача

Цивільні літаки Hinazuru — побудований за ліцензією Airspeed Envoy MC-1 — прототип пасажирського біплана на базі B1M (1928) MS-1 — цивільний варіант навчального K3M MC-20 — цивільний варіант Ki-57 Ohtori — модифікація Ki-2 для дальних польотів

Двигуни Mitsubishi Ha-26 Shinten (震天, «Прогрес»; позначення компанії A6(7), також відомий як MK1 і Ha6) — 14-ти циліндровий радіальний двигун Mitsubishi Ha-31 Zuisei (瑞星, «Свята зірка»; позначення компанії A14, також відомий як MK2 і Ha26/Ha102) — 14-ти циліндровий радіальний двигун Mitsubishi Ha-32 Kasei (火星, «Марс»; позначення компанії A10, також відомий як MK4 і Ha101/Ha111) — 14-ти циліндровий радіальний двигун Mitsubishi Ha-33 Kinsei (金星, «Венера»; позначення компанії A8, також відомий як MK8 і Ha112) — 14-ти циліндровий радіальний двигун базований на Pratt & Whitney R-1690 Hornet Mitsubishi Ha-42 — 18-ти циліндрова версія Kasei Mitsubishi Ha-43 (позначення компанії A20; також відомий як Ha211 і MK9) — прототип 18-ти циліндрового радіального двигуна, продовження розвитку Kinsei

Посилання

Джерела

Примітки