Хвилі аномальної спеки у Європі 2026 року — серія екстремальних погодних явищ у Західній, Центральній та Південній Європі влітку 2026 року, що характеризувалися рекордними температурами повітря, кількома послідовними хвилями спеки, тривалою посухою та масштабними лісовими пожежами.
Літо 2026 року в Європі відзначилося рекордною спекою та тривалими хвилями аномальних температур. За даними Служби з питань зміни клімату програми Європейського Союзу «Копернік» (C3S) та Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), червень і липень 2026 року стали найспекотнішими за всю історію метеоспостережень у Західній та Південній Європі. Цей двомісячний період зафіксував середню температуру , що перевищило багаторічну норму на . Температурна аномалія охопила більшість країн континенту, спричинивши значні людські жертви, а також масштабну екологічну та економічну кризу.
Із кінця травня 2026 року Європа зазнала сильних хвиль спеки, під час яких було побито температурні рекорди в Бельгії, Франції, Німеччині, Ірландії, Італії, Нідерландах, Польщі, Чехії, Данії, Іспанії та Великій Британії. Перша хвиля почалася 24 травня, коли температура була на 10—15 °C вищою за норму, що спричинило кілька смертельних випадків. Температури стали найвищими за всю історію спостережень для травня та весни, а зміна клімату спричинила раніший початок центральноєвропейського літа. Найбільшого лиха зазнала Західна Європа: надходили повідомлення про рекордні температури у Франції, Сполученому Королівстві та Ірландії. Серед інших країн, які зіткнулися з аномально високими температурами, були Португалія, де температура сягнула 40 °C, і Іспанія, де прогнозували до 38 °C.
Друга, ще сильніша хвиля спеки, розпочалася 17 червня, лише за кілька днів до літнього сонцестояння. У Франції служба Météo-France повідомила, що 23 червня стало найспекотнішим днем у країні від початку спостережень у 1947 році: температура досягла 44,3 °C у Піссосі, 42,1 °C у Бордо та рекордних для червня 40,9 °C у Парижі. 26 червня Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) заявила, що хвиля спеки протягом наступних двох тижнів, імовірно, охопить значну частину Західної, Центральної та Південної Європи, а осередок спеки може зміститися в бік Балканського півострова. Станом на 28 червня Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила, що починаючи з 21 червня по всій Європі зафіксовано понад 1300 додаткових смертей, пов’язаних із високими температурами.
Пізніше були: третя хвиля, четверта, п'ята...
Хронологія та метеорологічна характеристика Аномально високі температури у Європі почали фіксуватися ще з кінця весни. Головною причиною стихії стало формування стійкого «теплового купола» та антициклонів (систем високого тиску), які блокували гарячі повітряні маси над регіоном. Аналіз організації «World Weather Attribution» показав, що подібна інтенсивність спеки була б «практично неможливою» без впливу антропогенної зміни клімату.
Найвищу температуру під час стихії було зафіксовано 22 липня у місті Ното (острів Сицилія, Італія), де стовпчики термометрів піднялися до +46,5 °C.
За даними Служби зміни клімату Copernicus (C3S), середня температура повітря у Західній Європі за червень–липень досягла (на 2,79 °C вище за норму 1991—2020 років), що стало найвищим показником за всю історію спостережень і перевершило рекорд спеки 2022 року. Водночас у Східній Європі та Скандинавії спостерігалися значно помірніші погодні умови.
Тривала спекотна та суха погода спричинила масштабні лісові пожежі, а також загрозу посухи, зокрема у Великій Британії. Аномально високі показники спостерігалися і в акваторіях: температура поверхні моря вздовж Атлантичного узбережжя Європи та в західному Середземномор’ї досягла рекордно високих значень, а середня температура поверхні Світового океану (між 60° пн. ш. та 60° пд. ш.) у липні встановила новий абсолютний рекорд — .
Низка рекордних хвиль спеки в Європі цього літа спричинила сильну посуху в деяких регіонах континенту, що вплинуло на такі великі річки, як Дунай і Рейн.
Літо 2026 року відзначилося продовженням тенденції прискореного арктичного потепління (Arctic Amplification). За даними Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), Національного центру даних зі снігу та льоду США (NSIDC) та норвезького метеорологічного інституту (Meteorologisk institutt), у високоширотній Арктиці та на північних острівних територіях Європи спостерігалися суттєві температурні аномалії, хоча умови значно відрізнялися залежно від циркуляції атмосферних мас.
Передперша (українська) хвиля (початок травня) На початку травня 2026 року в Україні спостерігалися різкі температурні контрасти та рекордно високі показники. На початку місяця Україна тимчасово стала найспекотнішою країною Європи, з денними температурами в межах +22...28 °C.
У Львові 5 травня було встановлено новий абсолютний температурний рекорд для цього дня за 80 років спостережень: повітря прогрілося до (попередній максимум +27,1 °C утримувався з 1969 року). Водночас у місті фіксувалися й рекордні приморозки: уночі 1 травня температура впала до (перекривши рекорд 1976 року у -0,8 °C), а вночі 14 травня було зафіксовано найнижчу за 80 років нічну температуру для цієї дати — (попередній мінімум -0,4 °C спостерігався у 2009 році).
Перша хвиля (травень) Масштабна перша хвиля спеки в Європі розпочалася 24 травня під впливом потужного субтропічного хребта високого тиску та «теплового купола». Ця система захопила гарячі повітряні маси з Північної Африки (зокрема з Марокко) та утримувала їх над більшою частиною континенту. За оцінками метеорологів з Severe Weather Europe, це був найпотужніший тепловий купол на той момент 2026 року: у багатьох регіонах температура перевищувала кліматичну норму на 12–16 °C, а літня погода установилася на три тижні раніше за звичні терміни. Водночас ця аномальна спека оминула Україну, де наприкінці травня сформувалося помірно тепле повітря.
Наприкінці травня аномальне тепло призвело до масового оновлення національних, регіональних та нічних температурних рекордів у Західній, Південно-Західній, Центральній та Південній Європі:
Португалія: Країна стала першою в Європі, де у 2026 році температура перетнула позначку . 26 травня було встановлено новий національний травневий рекорд: у Мора та в Алвезі (попередній максимум становив 40,0 °C у Піньяні в 1973 році та Бежа у 2015 році). Франція: 28 травня декілька метеостанцій зафіксували показники, що перевищили попередній національний травневий рекорд (37,0 °C, Соллакаро, Корсика, 2009 рік): в Ангулемі (Шаранта), у Нарбонні (Од) та у Перпіньяні (Східні Піренеї). Загалом у країні побито понад 1350 температурних рекордів, зокрема в Бордо, Бержераку, Німі, Тулузі та Монпельє. Через екстремальну спеку у Франції загинуло щонайменше семеро людей.У Бретані на станції Брест зафіксовано денний пік (перевищення попереднього рекорду 2017 року на 4 °C) та рекордно теплу ніч із мінімумом . Іспанія: Понад 200 станцій оновили місячні максимуми. У Саморі вперше за понад століття спостережень навесні зафіксовано . Нові травневі рекорди встановлено в Тортосі (), Сантандері (), Саламанці () та Форонда-Тшокіса (). У Портбоу (Каталонія) під час вітряної ночі 28 травня зафіксовано рекордний для регіону нічний мінімум — . Велика Британія: У лондонському К'ю-Ґарденс зафіксовано новий абсолютний травневий рекорд країни — , що також перекрило рекорд станції за червень 1976 року та стало найраннішою позначкою в історії Великої Британії. На аеродромі Кенлі зафіксовано рекордний нічний мінімум у (у Камборні — неофіційні ), що суттєво перевищило попередній національний рекорд 1947 року (18,9 °C). Вельс: 26 травня у Кардіффі (Б'ют-Парк) зафіксовано новий національний рекорд Вельсу — . Нормандські острови: На Джерсі температура сягала (Мезон-Сент-Луїс), а на Гернсі — . Ірландія: 26 травня в аеропорту Шеннон (графство Клер) зафіксовано новий національний рекорд Ірландії для травня — . Також високі показники зафіксовано в Оук-Парку та Ґертіні () й Атенрай (). Люксембург: 27 травня у Рекканжі встановлено новий національний рекорд — . Андорра: Станція Борда-Відал (864 м н. р. м.) повторила свій травневий національний рекорд — . Австрія: У Лієнці зафіксовано — найвищу травневу температуру в країні за понад 200 років спостережень. Словенія: Масові рекорди зафіксовано в Церклє-об-Кркі (), Літії (), Гачніку (), а в Ратече-Планиці температура вперше в травні перевищила 30 °C, сягнувши . Італія: Максимальні температури 27–28 травня сягали у Феррарі, у Неаполі, у П'яченці, у Мілані та у Болоньї.
Друга хвиля (червень)
За даними Європейської служби з питань зміни клімату "Copernicus" (C3S), червень 2026 року став найспекотнішим червнем за всю історію спостережень у Західній Європі (середня температура сягнула , що на 3,05 °C перевищило кліматичну норму 1991–2020 років), а також другим найспекотнішим у загальноєвропейському та глобальному масштабах. Аномальна спека супроводжувалася рекордно високою температурою поверхні океанів (у Західному Середземномор'ї та Атлантиці спостерігалися морські хвилі спеки), падінням рівня води у великих річках Європи та поглибленням посухи через ґрунти, виснажені ще травневою хвилею.
Друга хвиля безпосередньо на континенті розпочалася 17 червня. 23 червня у Франції стало найспекотнішим днем за всю історію спостережень (з 1947 року): у місті Піссос температура піднялася до , у Бордо — до , а в Парижі було встановлено червневий рекорд — . У Великій Британії пік досяг .
Наприкінці червня з Північної Африки на континентальну Європу насунулися потоки розжареного повітря, утворивши тепловий купол. Хвиля спеки охопила спершу Іспанію, після чого поширилася на Францію, Італію та країни Центральної і Східної Європи, спричинивши високу смертність, лісові пожежі й проблеми з енергопостачанням.
У червні рекордно високі температури зафіксували в багатьох країнах Європи: Франція — (через високу температуру річок Гаронни та Рони виникли проблеми з охолодженням АЕС і скороченням виробництва електроенергії); Іспанія — (зафіксовано в місті Більбао); Чехія — (історичний рекорд для країни); Німеччина — (історичний рекорд для країни); Італія — ; Угорщина — ; Польща та Словаччина — по ; Білорусь — ; Португалія — ; Австрія — ; Україна — (зафіксовано 29 червня +39,3 у Луцьку та +39,5 у Берегово); Нідерланди — ; Хорватія — (спричинила спалах лісових пожеж поблизу Спліта); Швейцарія — ; Греція — ; Велика Британія — ; Данія — ; Швеція — ; Литва — ; Бельгія — ; Ірландія — ; Норвегія — ; Фінляндія — .
Третя хвиля (початок липня) На початку липня черговий стрибок температур охопив Велика Британію та Північно-Західну Європу. 9 липня в Сурреї (Велика Британія) температура досягла .
Натомість в Україні на початку липня тривала хвиля спеки припинилася, а температурний режим протягом усього місяця залишався значно нижчим за кліматичну норму. У третій декаді липня середня добова температура виявилася на 2–3 °C нижчою від норми (у найхолодніші дні — на 3–7 °C), що відповідало скоріше показникам другої половини червня, а через територію країни перемістилося декілька циклонів та активних холодних атмосферних фронтів.
Розподіл опадів в Україні виявився нетиповим: у той час як у правобережних та західних областях спостерігалися локальні зливи з підвищеною вологістю, а найбільша кількість опадів випала на півдні, центрі та сході, в окремих районах Харківщини та південних областей тривала ґрунтова засуха.
Четверта хвиля (кінець липня — початок серпня) Четверта хвиля тривала з 28 липня по 6 серпня. Найспекотніше в цей період було в Угорщині та Словаччині, а найбільші відхилення від кліматичних норм фіксувалися на південному заході Білорусі.
Під час цієї хвилі спеки в Словаччині та Австрії було зафіксовано нові абсолютні національні температурні рекорди. В Австрії 5 серпня в місті Бад-Дойч-Альтенбург температура досягла , перевершивши попередній максимум у 2013 року, причому аномалія супроводжувалася найсухішою весною в країні за 169 років спостережень.