AKARI (ASTRO-F) — інфрачервоний астрономічний супутник, розроблений Агентством аерокосмічних досліджень Японії у співпраці з інститутами Європи та Кореї. Його запустили 21 лютого 2006 року о 21:28 UTC (06:28, 22 лютого за японським стандартним часом) на сонячно-синхронну орбіту Землі. Після запуску він отримав назву AKARI (), що в перекладі з японської означає «світло». Раніше проєкт був відомий як IRIS (, «інфрачервоний зображувальний оглядач»). Його основною місією було обстеження всього неба в ближньому, середньому та далекому інфрачервоних діапазонах за допомогою телескопа з апертурою 68,5 см.
Конструкція Розрахунковий термін роботи датчиків далекого та середнього інфрачервоного діапазонів становив 550 днів і був обмежений запасом рідкого гелію, який використовували для охолодження.
Дзеркало телескопа виготовили з карбіду кремнію, щоб зменшити масу. Бюджет супутника становив 13,4 млрд єн (близько 110 млн дорарів).
Історія До середини серпня 2006 року AKARI завершив близько 50 % огляду всього неба.
На початку листопада 2006 року завершився перший огляд усього неба (етап 1). 10 листопада 2006 року розпочався другий огляд усього неба (етап 2).
Через несправність сонячного датчика після запуску викидання кришки апертури телескопа затрималося, унаслідок чого розрахунковий термін роботи системи охолодження скоротився приблизно до 500 днів від моменту запуску. Однак після того, як JAXA на початку березня 2007 року оцінила залишок гелію, термін спостережень продовжили щонайменше до 9 вересня.
11 липня 2007 року JAXA повідомило, що 90 % неба було проскановано двічі. Крім того, на той момент спостерігали близько 3500 вибраних об'єктів.
26 серпня 2007 року запас рідкого гелію для охолодження вичерпався, що означало завершення спостережень у далекому та середньому інфрачервоних діапазонах. Було проскановано понад 96 % неба, а також виконано понад 5000 направлених спостережень.
Британські та японські учасники проєктної команди 2004 року отримали від на знак визнання їхньої співпраці.
У грудні 2007 року JAXA виконало корекцію орбіти, щоб повернути AKARI на оптимальну орбіту. Це було необхідно через збільшення висоти орбіти внаслідок випаровування гелію. Якби цей процес продовжився, енергопостачання супутника припинилося б.
У 2008—2010 продовжилася програма «теплих» спостережень в ближньому інфрачервоному діапазоні.
У травні 2011 року AKARI зазнав серйозної електричної несправності, через яку акумулятори не могли повністю заряджатися від сонячних панелей. Унаслідок цього наукові прилади супутника ставали непрацездатними, коли він перебував у тіні Землі. Експлуатацію супутника офіційно припинили 24 листопада 2011 року. 11 квітня 2023 року о 04:44 UTC супутник увійшов в атмосферу Землі.
Результати Три покоління зореутворення в туманності IC 4954/4955 у сузір'ї Лисички Перше інфрачервоне виявлення залишку наднової у Малій Магеллановій Хмарі Виявлення втрати маси відносно молодими червоними зорями-гігантами у кулястому скупченні NGC 104 Виявлення молекулярного газу, що оточує активне ядро галактики в ультраяскравій інфрачервоній галактиці Регіон зореутворення в сузір'ї Лебедя Активне зореутворення, видиме із зовнішнього боку: незвичайна спіральна галактика M101 Переробка пилу в залишках наднових у Великій Магеллановій Хмарі
Каталоги точкових джерел огляду всього неба AKARI опубліковано 30 березня 2010 року.
Том 514 журналу «Astronomy and Astrophysics» (травень 2010 року) став тематичним випуском, присвяченим результатам AKARI.
Примітки
Посилання Інформація про місію AKARI від JAXA