«Здавайся і заплати» (або «Велика дуель»; італ. La resa dei conti — «Зведення рахунків»; англ. The Big Gundown) — спагеті-вестерн 1967 року режисера Серджо Солліми з Лі Ваном Кліфом та Томасом Міліаном у головних ролях. У 1968 році вийшло продовження — «Біжи, Кучільйо, біжи» (Run, Man, Run), де Міліан повернувся до своєї ролі.

Сюжет Мисливець за головами Джонатан Корбетт (Лі Ван Кліф), який має репутацію безкомпромісного борця за правосуддя та збирається на відпочинок, отримує запрошення на весілля дочки техаського залізничного магната Брокстона (Волтер Барнс). Брокстон натякає, що Корбетту варто замислитися про висунення до Сенату, однак перед цим він повинен виконати останнє завдання.

Брокстон пропонує Корбетту політичну підтримку в обмін на вистежування й затримання звинуваченого у зґвалтуванні та вбивстві 12-річної дівчинки мексиканця на прізвисько «Кучільйо» (Томас Міліан), який тікає на батьківщину. «Кучільйо» іспанською означає «ніж», що є улюбленою зброєю спритника. Корбетт сподівається на швидку й легку здобич і навіть пропонує виконати це завдання як весільний подарунок.

Корбетт вирушає в погоню за Кучільйо, який виявляється набагато кмітливішим, ніж здається на перший погляд, і постійно залишає переслідувача в дурнях. Переслідуючи Кучільйо на території Мексики, Корбетт потрапляє під арешт через бійку в публічному будинку. Брокстон використовує свої зв'язки, щоб визволити Корбетта, і наймає банду найманців для розшуку Кучільйо.

Незабаром Корбетт дізнається, що Кучільйо насправді невинуватий, а єдиним свідком злочину є алкоголік і зят Брокстона — Чет Міллер (Анхель дель Посо), який і вчинив злочин. Корбетт дезінформує найманців, щоб влаштувати очну ставку між Кучільйо та Четом. У вирішальній дуелі Корбетт кидає ніж Кучільйо, щоб той розправився з Четом, після чого сам вбиває Брокстона. Після цього обидва герой разом залишають місце події та розходяться своїми шляхами.

Акторський склад

Лі Ван Кліф — Джонатан «Колорадо» Корбетт Томас Міліан — Мануель «Кучільйо» Санчес Волтер Барнс — Брокстон Ньєвес Наварро — Вдова Жерар Гертер — Барон фон Шуленберг Марія Гранада — Росіта Санчес Роберт Камардьєль — Шериф Джеллікол Анхель дель Посо — Чет Міллер Луїза Рівеллі — повія з Віллоу-Крік Том Феллегі — батько Чета Міллера Калістро Калісті — містер Лінч Беніто Стефанеллі — Джесс, ранчеро Вдови Нелло Паццафіні — Хондо, колишній бандит Армії Півночі Антоніо Касас — брат Сміт і Вессон Хосе Торрес — Пако Молінас Антоніо Моліно Рохо — наймит Вдови Спартако Конверсі — тюремний наглядач Мітчелл Романо Пуппо — Роккі, наймит Вдови Фернандо Санчо — капітан Сегура

Виробництво Зйомки фільму «Здайся і заплати» проходили в Альмерії (Іспанія) наприкінці 1966 року.

Прокат та релізи Прем'єра стрічки відбулася в Італії у березні 1967 року з хронометражем 105 хвилин. В іспанському прокаті фільм вийшов під назвою El halcón y la presa («Сокіл і здобич»), де кульмінаційну сцену погоні через цукровий очерет було скорочено"Halcon y la presa, El". ICAA: Catalogo de Cinespanol. Retrieved February 25, 2023..

У США та Великій Британії розповсюдженням картини у 1968 році займалася компанія Columbia Pictures. Більшість англомовних дубльованих копій мали хронометраж 89 хвилин. Ці вирізки слугували перш за все для динамічнішого темпу та видалення сцен, що не впливали безпосередньо на основний сюжет. Втім, через це персонаж Корбетта здавався схильнішим до насильства порівняно з його виваженим образом в італійській версіїThe Big Gundown (Cutting to the Chase: The Tale of Two Gundowns (Media notes). Los Angeles: Grindhouse Releasing. 2013.. Інша англомовна версія тривалістю 85 хвилин повністю вирізала будь-які згадки про зґвалтування та вбивство, що є рушієм сюжету. У північноамериканському прокаті фільм мав помірний успіх, зібравши 2 мільйони доларів.

У грудні 2013 року компанія Grindhouse Releasing у співпраці з оригінальним правовласником Columbia/Sony перевидала фільм у двох варіантах: оригінальну 110-хвилинну італійську версію та розширену 95-хвилинну американську версію, яка включала три додаткові сцени, підготовлені для телепоказу.

Оцінки та критика У тогочасному огляді видання Monthly Film Bulletin зазначалося, що фільм «пропонує варіацію на тему звичного самотнього супермена, а обидва головні герои мають достатньо екранного часу для розкриття своїх характерів». Також підкреслювалося, що «насильство тут значно менш безпідставне, ніж зазвичай, і хоча сюжет іноді відхиляється вбік, кілька вражаючих сцен тримають інтерес — зокрема погоня за хитрукватим мексиканцем крізь зарості очерету з собаками та армією шукачів»"Resa dei Conti, La (The Big Gundown)". Monthly Film Bulletin. Vol. 36, no. 420. 1969. pp. 59–60..

У ретроспективній рецензії Стюарт Ґелбрейт IV назвав стрічку «надзвичайно якісною», відзначивши «напружений, розумний сценарій», «чудову екранну харизму Лі Вана Кліфа» та «особливо видатний музичний супровід від великого Енніо Морріконе».

Деріл Луміс із DVD Verdict прокоментував: «Сценарій, написаний Серджо Донаті ("За жменю динаміту"), сильний, із похмурішим тлом, ніж зазвичай буває у жанрі, але з великою кількістю гумору та іронії... Чудова акторська гра та неймовірна музика у поєднанні з майстерною режисурою, вражаючими локаціями й першокласною операторською роботою Карло Карліні ("Смерть їде верхи") роблять цей фільм одним із найкращих у кар'єрі кожного з його творців... Якби більша кількість глядачів побачила цей фільм, він безумовно вважався б вершиною жанру».

Примітки