«Прийди побачити рай» (англ. Come See the Paradise) — американська історична кінодрама 1990 року, знята режисером та сценаристом Аланом Паркером. Головні ролі виконали Денніс Квейд та Тамлін Томіта. Сюжет стрічки охоплює події напередодні та під час Другої світової війни, висвітлюючи дискримінацію та інтернування японців у США після нападу на Перл-Гарбор, а також подальшу втрату ними цивільних прав крізь призму історії кохання американця та японки.

Сюжет На початку 1950-х років Лілі Кавамура разом із дочкою-підлітком Міні йде до сільської залізничної станції та розповідає їй про батька й життя, яке дівчинка ледь пам'ятає.

У 1936 році Джек Макґерн працює кіномеханіком у Нью-Йорку та бере участь у профспілковій кампанії проти кінотеатрів, що не співпрацюють із профспілкою. Один із таких нападів закінчується трагедією — колега Джека влаштовує пожежу, яка призводить до загибелі людини. Бос Джека, розуміючи, що почуття провини змусить його піти до поліції, переконує його виїхати з міста. Джек переїжджає до Лос-Анджелеса до свого брата Джеррі. Позиція Джека як «захисника працюючих» ускладнює й без того непрості стосунки з Джеррі, який хапається за будь-яку роботу, аби прогодувати родину в часи Великої депресії.

Взявши псевдонім Макґенн, Джек влаштовується кіномеханіком у кінотеатр, яким володіє японсько-американська родина Кавамура. Він закохується у дочку свого роботодавця — Лілі. Батьки дівчини (іссей — перше покоління іммігрантів) забороняють їм зустрічатися, а закони штату Каліфорнія забороняють міжрасові шлюби. Закохані таємно тікають до Сіетла, де одружуються і згодом у них народжується дочка Міні.

Після початку Другої світової війни Лілі та її дочка потрапляють під програму інтернування японців: їх затримують і відправляють до табору Манзанар у Каліфорнії. Джек, який у цей час перебував у від'їзді, отримує повістку до армії США і втрачає можливість допомогти своїй родині підготуватися до ув'язнення. Таємно відвідавши табір, Джек зустрічається зі хворим батьком своєї дружини. Він зізнається, що самовільно залишив частину (дезертирував), і каже, що хоче залишитися з ними, незалежно від того, що їм доведеться пережити, адже вони — його родина. Старий порадив Джеку повернутися до армії, зазначивши, що тепер він переконаний у щирості його кохання до Лілі й вважає його гідним чоловіком.

Повернувшись до виконання військового обов'язку та приготувавшись до покарання за дезертирство, Джек зіштовхується з агентами ФБР. Вони ідентифікували «Макґенна» як Джека Макґерна, якого розшукують за підпал багаторічної давнини.

Фінал розгортається у 1950-х роках: на залізничну станцію прибуває потяг. Лілі та Міні возз'єднуються з Джеком, який відбув свій термін у в'язниці та нарешті повертається до родини.

Назва фільму Назва стрічки натхненна рядком із вірша російської поетеси Анни Ахматової «Я слухаю оріолі сумний голос» («Я голос иволги опрашиваю вновь»), який закінчується словами:Не жду я ласк нежданных и нежных,

В предчувствии темного дня,

Приди, приди в этот рай безмятежный,

Где мы были чисты и невинны.Сценарист і режисер Алан Паркер під час роботи над фільмом не зміг знайти оригінальний текст вірша Ахматової, тому написав власний вірш перед створенням сценарію, щоб висловити головну ідею майбутньої картини:

Ми всі маримо американськими мріями,

Коли не спимо і коли поринаємо у сон,

Стільки надії, яку заперечує смуток,

Далеко за межами брехні та зітхань,

Бо мрії вільні,

Як і ми з тобою.

Прийди побачити рай.

Акторський склад

Денніс Квейд — Джек Макґерн / Макґенн Тамлін Томіта — Лілі Юріко Кавамура / Макґенн Саб Шімоно — Хіроші Кавамура Шіцуко Хоші — місіс Кавамура Стен Еґі — Чарлі Кавамура Рональд Ямамото — Гаррі Кавамура Колм Міні — Джеррі Макґерн Прюїтт Тейлор Вінс — Оґі Фаррелл Елізабет Ґілліам — Міні Макґерн у дитинстві Шайрі Мезік — Міні Макґерн у юності Каролін Джунко Кінг — Міні Макґерн у старшому віці Беккі Енн Бейкер — Мардж Макґерн

Критика та сприйняття На сайті-агрегаторі рецензій Rotten Tomatoes фільм має «свіжий» рейтинг 64% на основі 11 оглядів із середньою оцінкою 5.5/10. Відомий кінокритик видання Chicago Sun-Times Роджер Еберт поставив стрічці 3 зірки з 4 можливих, зазначивши, що «"Прийди побачити рай" — це притча, яка нагадує нам, як легко ми можемо втратити свої свободи і наскільки сильно ми їх потребуємо»Ebert, Roger; Chicago Sun-Times (January 18, 1991). "Come See The Paradise". Archived from the original on September 10, 2012. Retrieved March 7, 2022.. Фільм був включений до конкурсної програми Каннського кінофестивалю 1990 року"Festival de Cannes: Come See the Paradise". festival-cannes.com. Retrieved August 4, 2009..

Нагороди та номінації Фестиваль / ПреміяКатегоріяНомінантРезультатКаннський кінофестивальЗолота пальмова гілкаАлан ПаркерНомінаціяПремія Товариства політичного кіноПрава людини«Прийди побачити рай»НомінаціяYoung Artist AwardsНайкращий молодий актор другого плануБреді ЦурутаніНомінація

Культурна спадщина та аналіз У дослідженні 2014 року, проведеному соціологами Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA) Ґабріелем Россманом та Олівером Шілке, фільм «Прийди побачити рай» було визнано найяскравішим прикладом навмисної «оскарівської наживки» (Oscar bait) серед 3000 стрічок, випущених з 1985 року. Такого висновку вчені дійшли на основі поєднання факторів, розрахованих на привернення уваги Кіноакадемії: попередні номінації режисера Алана Паркера, зв'язок сюжету з кіноіндустрією (персонаж Денніса Квейда є кіномеханіком), а також висвітлення трагічних історичних подій на тлі війни та расизму. Крім того, фільм випустили в обмежений прокат лише в кількох містах в останній тиждень року, щоб він відповідав вимогам для кваліфікації на премію «Оскар». Попри це, стрічка не отримала жодної номінації на «Оскар» і провалилася в прокаті.

Релізи на носіях Вихід фільму на VHS відбувся 12 червня 1991 року. DVD-версія з'явилася 6 червня 2006 року на двосторонньому диску:

Сторона А: Фільм та аудіокоментарі сценариста і режисера сера Алана Паркера. Сторона Б: Короткометражний фільм «Images of Come See the Paradise», есе сера Алана Паркера про створення стрічки, документальний фільм «Rabbit in the Moon» (1999) та кінотеатральні трейлери.

У листопаді 2012 року фільм уперше вийшов у форматі Blu-ray (реліз відбувся у Швеції).

Музичний супровід Саундтрек до фільму, написаний композитором Ренді Едельманом, згодом активно використовувався для музичного оформлення трейлерів багатьох інших відомих картин, зокрема «Декілька хороших хлопців», «Тринадцять днів», «Пряма та очевидна загроза», «Ігри патріотів», «Ціна страху», «Диявол у блакитній сукні», «Роб Рой», «Камера», «Інстинкт» та «Плач, кохана країна».

Примітки