Князь Армін Леопольд Ернст Бруно Генріх Вілла Август Ліппський (; 18 серпня 1924, Детмольд — 20 серпня 2015, Детмольд) — німецький підприємець. З 1949 року до своєї смерті — голова династії Ліппе.

Родина Армін був єдиним сином останнього правлячого князя Ліппе Леопольда IV (1871—1949) та його другої дружини, принцеси Анни Ізенбург-Бюдінгенської (1886—1980), дочки князя Бруно Ізенбург-Бюдінгенської та його дружини, графині Берти цу Кастелль-Рюденгаузен. 12 листопада 1918 року князь Леопольд IV був змушений зректися престолу. Княжа резиденція, замок Детмольд, залишалася у володінні родини. Родина досі проживає в замку. Через свого двоюрідного брата Бернгарда Ліппе-Бістерфельдського (1911–2004) Армін був родичем короля Нідерландів Віллема-Олександра (нар. 1967).

Після смерті батька в 1949 році його старший єдинокровний брат, принц Ернст Леопольд (1902–1987), від першого шлюбу батька з принцесою Бертою Гессен-Філіппсталь-Бархфельдською (1874—1919), був оминутий як глава династії Ліппе у своєму заповіті. Натомість Арміна було призначено його наступником у 1949 році. Відповідно до побажань батька, він прийняв ім'я князя Ліппського в 1949 році. Коли відповідний орган влади спробував вписати нове ім'я в його водійські права, втрутилося Міністерство внутрішніх справ землі Північний Рейн-Вестфалія. Указ про правовий статус імен, виданий наприкінці 1950 року, передбачав, що форма «Принц Ліппський» також повинна застосовуватися до голови династії Ліппе.

27 березня 1953 року Армін одружився з біологинею Трауте Беккер (16 лютого 1925, Ютце — 25 лютого 2023, Детмольд), дочкою Густава Беккера та Шарлотти Меєр, у Геттінгені. Їхній син, Стефан (нар. 1959 року), одружений з Марією, графинею цу Зольмс-Лаубах (нар. 1968 року); у подружжя троє синів та дві доньки.

Біографія Після закінчення середньої школи, служби в Люфтваффе та перебування у полоні, Армін вивчав природничі науки в Геттінгенському університеті. У 1954 році він отримав докторський ступінь (Dr. rer. nat.) під керівництвом Ріхарда Гардера, захистивши дисертацію з фізіології рослин.

Армін керував маєтком княжого дому Ліппе у тісній співпраці зі своїм сином, принцом Стефаном. Він брав активну участь у громадському житті свого регіону та обіймав численні почесні посади. Серед них була почесна посада голови правління мистецького об'єднання «Lippische Gesellschaft für Kunst» (Товариство мистецтв Ліппе), співзасновником якого він був. З моменту заснування Товариства друзів Детмольдського земельного театру (1970) він також входив до його правління та був одним із кураторів «Die Burse», гуртожитку, яким керувала Земельна церква Ліппе в Детмольді. Там представники різних релігій з Університету прикладних наук Оствестфален-Ліппе в Лемго та Музичного університету Детмольда живуть у міжнародній спільноті.

Він та його дружина вступили до Асоціації відмовників від військової служби за переконаннями у 1959 році.

Нагороди

Орден дому Ліппе, великий магістр Орден за мистецтво і науку (Ліппе), великий магістр Кавалер Великого хреста честі та відданості (Мальтійський орден) Орден Спасителя, великий хрест (Греція) Орден Золотого Лева Нассау (Нідерланди) Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», офіцерський хрест (1999)

Бібліографія

Lopshorn. Eine Chronik, Werte der Tradition, Bausteine für die Zukunft. Verlag Topp + Möller, Detmold 2004, ISBN 3-936867-08-9. zusammen mit Gerhard Peters: Fürstliches Residenzschloss Detmold. Topp + Möller, Detmold 2008, ISBN 978-3-936867-24-4.

Примітки

Література

Margarete Hamer-Prinzessin zur Lippe-Weißenfeld: 275 Jahre Lippe-Weißenfeld – Wanderung vom Lipper Land über die Niederlausitz in die Oberlausitz. Band 2, Oberlausitzer Verlag Nürnberger, Spitzkunnersdorf 2017, ISBN 978-3-936867-68-8. 275 Jahre Lippe-Weißenfeld. Wanderung vom Land Lippe in die Lausitz, Bd. 1. Sollermann, Leer/Ostfriesland 2009, ISBN 3-938897-30-9. Hans Friedrich von Ehrenkrook, Friedrich Wilhelm Euler, Walter von Hueck, Christoph Franke (Genealoge), u. a.: Genealogisches Handbuch des Adels. C. A. Starke. Auszug: Genealogisches Handbuch der Fürstlichen Häuser, Bd. IV, Band 14 der Gesamtreihe GHdA, Glücksburg/Ostsee 1956, S. 63 ff. Genealogisches Handbuch der Fürstlichen Häuser, Bd. XIX, Band 149 der Gesamtreihe GHdA, Limburg an der Lahn 2011, ISBN 978-3-7980-0849-6. Jutta Prieur (Hrsg.): Lippe und Livland. Mittelalterliche Herrschaftsbildung im Zeichen der Rose. Ergebnisse der Tagung „Lippe und Livland“ in Detmold und Lemgo 2006. Verlag für Regionalgeschichte, Bielefeld 2008, ISBN 978-3-89534-752-8. Hartmut Platte: Das Haus Lippe in Vergangenheit und Gegenwart. Neuaufl. Börde-Verlag, Werl 2006, ISBN 3-9806221-4-2. Erich Kittel: Heimatchronik des Kreises Lippe. 2. verbesserte und ergänzte Aufl., Archiv für deutsche Heimatpflege, Köln 1978. Otto Gaul (Bearb.): Die Bau- und Kunstdenkmäler von Westfalen. Band 48, Stadt Detmold, Münster 1968. Gothaisches Genealogisches Handbuch (GGH 13) – Fürstliche Häuser, Band 3 – Hrsg. Deutsches Adelsarchiv, Selbstverlag, Marburg (Lahn) 2021, ISBN 978-3-9820762-2-5, S. 5/6 (Bild) und S. 198–199

Посилання

Fürstliches Residenzschloß Detmold / Residenz der Fürsten zur Lippe Hausgesetze des Hauses Lippe Lippe und sein Fürstenhaus | 800-jährige Familiengeschichte WDR-Dokumentarfilm auf YouTube (45 Min.)