Виявлення помилок під час виконання () — це метод верифікації програмного забезпечення, який аналізує програмний застосунок під час його виконання та повідомляє про дефекти, виявлені під час цього виконання. Він може застосовуватися під час модульного тестування, компонентного тестування, інтеграційного тестування, системного тестування (автоматизованого/скриптового або ручного) чи тестування на проникнення.
Виявлення помилок під час виконання може виявляти дефекти, які проявляються лише під час виконання (наприклад, перезапис файлів), і визначати першопричини аварійного завершення застосунку, його повільної роботи або непередбачуваної поведінки. До дефектів, які зазвичай виявляються під час виявлення помилок під час виконання, належать:
стани гонитви; переривання; витоки ресурсів; витоки пам'яті; вразливості до атак на безпеку (наприклад, SQL-ін'єкція); нульові вказівники; перевірки меж масивів; неініціалізована пам'ять; переповнення буфера.Runtime Error Detection by Parasoft
Інструменти виявлення помилок під час виконання можуть виявляти помилки лише в потоці керування застосунку, який виконується.MUST: A Scalable Approach to Runtime Error Detection in MPI Programs by Tobias Hilbrich, Martin Schulz, Bronis R. de Supinski, Matthias S. Müller, in Tools for High Performance Computing 2009
Див. також Тестування під час розробки Тестування програмного забезпечення Налагоджувач використання пам'яті BoundsChecker
Примітки