Принцип «шлюб або професія» — практика обмеження у зайнятості одружених жінок: звільнення працівниць при одруженні або заборона шлюбу для спеціалісток. Протягом останнього століття обмежували головним чином жінок — загалом чи у конкретній професії (спеціальності).
Обгрунтування Ця форма дискримінації в більшості випадків не мала під собою економічної основи, і буквальне дотримання заборони могло мати руйнівні наслідки для економіки.
Найчастіше роботодавець боявся, що жінка, яка одружилася, все одно незабаром буде змушена звільнитися через необхідність присвячувати більше часу сім'ї та згодом дітям.
Обмеження для жінок В епоху індустріалізації проблема заборони одружуватись торкнулася головним чином жінок, які у попередні епохи працювали головним чином в домогосподарствах, але почали все частіше шукати роботу поза домом.
У ряді випадків за принципом «шлюб чи професія» жінок належало хвільняти, як тільки вони одружувались (особливо з навчальних та канцелярських професій). Іноді навіть овдовілих жінок з дітьми вважали все ще одруженими, що унеможливало їх найм на посади
Практика професійної заборони на шлюб була поширена в деяких західних державах та країнах з кінця XIX століття до 1970-х.
У 1897 році в Петербурзі була введена заборона на шлюб для вчительок. М. Яблочков у книзі «Російська школа. Настанова директора народних училищ», виданій 1894 року, повідомляє про звільнення вчительок при одруженні у Тульській губернії. Інструкція поштово-телеграфного відомства Російської імперії 1909 року передбачала, що на службу в це відомство приймали лише неодружених жінок, а службовицям дозволялося залишатися на службі після одруження виключно у тому випадку, якщо чоловік був службовцем у тій же установі.
Винятком були періоди, коли значна кількість чоловіків опинялися без роботи (наприклад, відразу після закінчення воєнних дій), і влада чи організація покладалася на те, що одружену жінку зможе забезпечити чоловік.
У роки воєн заборони жінкам одночасно бути одруженими і працювати часто втрачали сенс і скасовувалися, прямо чи негласно.
Також існувала різниця між великими містами та сільською місцевістю: в селах заборона не вводилася або фактично не дотримувалася через брак учительських кадрів. У містах же доходило до того, що спеціалістку могли звільнити не тільки під час одруження, а навіть за явний прояв шлюбних намірів (наприклад, якщо жінка відвідувала бари або в неї виявили постійні стосунки з чоловіком).
Деякі жінки, як, наприклад, Рубі Пейн-Скотт, тримали свій шлюб у секреті, щоб зберегти свої робочі місця.
Наявність заборони також була непрямим антистимулом для отримання жінками освіти.
З 1960-х дана практика стала все частіше розглядатися як нерівність у зайнятості та дискримінації за статтю, тому була або припинена, або заборонена через антидискримінаційні закони (через положення про дискримінацію за сімейним станом).
У Нідерландах заборона на шлюб була скасована в 1957 році, в Ірландії була введена в 1932 році і скасована в 1973 році. З 1975 року співробітниці Британської геологічної служби більше не мусили подавати у відставку, одружуючись.
На Бі-Бі-Сі заборона на шлюб існувала в період між 1932 і 1944 роках, проте вона виконувалася непослідовно, з винятками у зв'язку з тим, що керівництво Бі-Бі-Сі саме неоднозначно ставилося до цієї політики.
Обмеження для чоловіків Римським легіонерам було заборонено одружуватися, і подібна заборона поширювалася на військовиків в інших країнах та в інші епохи.
В Російській імперії службовцям було заборонено одружуватися без дозволу начальства; у разі порушення шлюб анулювати було неможливо, бо він був церковним, але до порушників застосовувалися дисциплінарні покарання. Офіцерам було заборонено одружуватися до 23 років взагалі, до 28 — тільки у разі доказу фінансової спроможності і з дозволу начальства, і загалом — заборонено одружуватися на жінках сумнівного соціального статусу (у разі порушення суд офіцерської честі міг вимагати звільнення зі служби).
Примітки
Посилання