Carex tenera — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: Канада й США (Алабама, Альберта, Британська Колумбія, Колорадо, Коннектикут, Округ Колумбія, Іллінойс, Індіана, Айова, Канзас, Кентуккі, Мен, Манітоба, Меріленд, Массачусетс, Мічиган, Міннесота, Міссурі, Монтана, Небраска, Нью-Брансвік, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Мексико, Нью-Йорк, Північна Кароліна, Північна Дакота, Нова Шотландія, Огайо, Онтаріо, Орегон, Пенсільванія, Квебек, Род-Айленд, Саскачеван, Південна Дакота, Теннессі, Вермонт, Вірджинія, Західна Вірджинія, Вісконсин, Вайомінг). Цей кореневищний геофіт росте переважно в помірному біомі.
Опис Рослини утворюють густі дернини. Стебла часто пониклі, 20–90 см заввишки; вегетативні стебла непоказні, з невеликою кількістю листків, зібраних на верхівці. Листки: піхви ззовні напівпрозорі, зсередини з білуватими плямами, верхівки U-подібні, коротко витягнуті (менш ніж на 2,8 мм) над місцем переходу в пластинку, гладенькі або іноді папілозні (при 30-кратному збільшенні); язички верхніх листків 1–2 мм завдовжки; пластинки (по 3–5 на генеративному стеблі) розміром 15–35 см × 1,3–2,5(3) мм. Суцвіття часто гнучкі й пониклі, розлогі, з видовженими колосками, коричневі, (2)2,5–5 см × 7–10 мм. Колосків 3–8, віддалених один від одного або нещільно зібраних, від яйцеподібних до кулястих, 4–10 × 3,5–6 мм; основа звужена або булавоподібна, верхівка заокруглена. Луски маточкових квіток біло-нарівпрозорі або блідо-коричневі, із зеленою або коричневою серединною смугою, що не сягає верхівки луски; нижні луски яйцеподібні, 2,3–3,3 мм завдовжки, на 0–1,6 мм коротші та вужчі за мішечки; верхівка тупа у нижніх лусок і гостра у верхніх. Мішечки прямостоячі або спрямовані вгору, коричневі, ззовні з виразними 5–7 жилками, зсередини без жилок або з ледь помітними 3–7 жилками; форма від яйцеподібної до широко-яйцеподібної, сплющено-опуклі, розміром 2,8–4(4,5) × 1,4–1,9(2) мм, товщиною 0,4–0,5 мм, у 2–2,3 раза довші за ширину; край плаский, разом із крилом має ширину 0,1–0,5 мм, війчасто-дрібнозубчастий (принаймні у верхній частині); дзьобик відхилений, притиснутий або спрямований вгору, солом'яно-жовтий або червонувато-коричневий на верхівці, плаский, ± війчасто-дрібнозубчастий; шов із зовнішнього боку непоказний; відстань від верхівки дзьобика до горішка становить 1,3–2,7 мм. Горішки яйцеподібні, 1,3–1,7 × 0,85–1,1 мм, товщиною 0,5 мм. 2n = 52, 54, 56.
Примітки