Carex tenuiflora — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: північна Європа (країни Балтії, Росія, Фінляндія, Північний Кавказ, Норвегія, Швеція), Азія (Сибір, пн. Китай, Японія, Корея, Курильські острови, Монголія), Північна Америка (Аляска, Альберта, Колорадо, Лабрадор, Мен, Манітоба, Массачусетс, Мічиган, Міннесота, Монтана, Нью-Брансвік, Нью-Йорк, Ньюфаундленд, Північно-Західні території, Нунавут, Огайо, Онтаріо, острів Принца Едуарда, Квебек, Саскачеван, Вермонт, Вісконсин, Юкон). Цей кореневищний геофіт росте переважно в помірному біомі.
Опис Рослини утворюють нещільні дернинки; кореневища довгі, тонкі. Стебла переважно прямостоячі, слабкі, 10–50 см заввишки. Листки: піхви зі споду світло-коричневі, внутрішня смужка гіалінова, на верхівці увігнута; язички майже квадратні (довжина дорівнює ширині); пластинки світло-зелені, плоскі або жолобчасті, 5–15 см × 0,5–2 мм. Суцвіття прямостоячі, яйцеподібні або майже кулясті, 0,6–1,2 см × 4–9 мм. Колоски (2–4) гінекандричні, щільно зближені, містять 3–15 мішечків, коротко-довгасті, 4–9 × 3–6 мм. Луски маточкових квіток біло-гіалінові, із зеленою трижилкованою середньою частиною, яйцеподібні, майже рівні за довжиною мішечкам, на верхівці тупі. Мішечки притиснуто-висхідні, сіро-зелені, з ледь помітними жилками, оберненояйцеподібно-еліптичні, 3–3,5 × 1,5–1,75 мм, майже шкірясті; дзьобик відсутній або майже відсутній. Горішки світло-коричневі, довгасто-еліптичні, 1,5–2 × 1,25(1,5) мм, блискучі. 2n = 58.
Примітки