Дмитрієв Сергій Володимирович (нар. 4 липня 1975, Кола, Мурманська область, РРФСР) — український православний священник, військовий капелан, громадський діяч. Протоієрей Православної церкви України, військовослужбовець Збройних сил України, один із діячів розвитку військового та соціального капеланства в Україні. Голова правління громадської організації «Елеос Україна» та очолював напрями соціального і медичного капеланства ПЦУ.
Біографія
Сергій Дмитрієв народився 4 липня 1975 року в місті Кола Мурманської області. Його мати була родом з України, батько — із Сибіру. У 1993 році переїхав до України.
У 2000 році закінчив Київську духовну семінарію. Також закінчив Херсонський державний університет, де здобув магістерський ступінь із соціальної роботи.
У священники Дмитрієв був висвячений 1996 року. До 2014 року служив у Херсоні, де, зокрема, був настоятелем храму Святої великомучениці Варвари. Працював також у сфері медичного та соціального служіння, зокрема як капелан у медичних установах.
Церковна діяльність
До 2014 року Дмитрієв служив у Українській православній церкві Московського патріархату. Після початку російсько-української війни та анексії Криму Росією він разом із парафією перейшов до Української православної церкви Київського патріархату. Надалі його громада увійшла до Православної церкви України.
У 2014 році Дмитрієв став військовим капеланом 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.
Паралельно з капеланським служінням Дмитрієв займався розвитком соціального служіння. Він став одним із організаторів системи соціального служіння при українських православних церковних структурах та очолив громадську організацію «Елеос-Україна».
У 2020 році Дмитрієв був виконувачем обов'язків голови Синодального управління медичного капеланства ПЦУ та головою правління ГО «Елеос-Україна».
2 лютого 2024 року Священний Синод ПЦУ звільнив Дмитрієва від виконання обов'язків голови Синодального управління медичного капеланства та призначив його заступником голови цього управління.
Військове капеланство
У травні 2014 року Дмитрієв був офіційно зарахований до військових капеланів 30-ї окремої механізованої бригади. Упродовж наступних років служив із військовослужбовцями на сході України. У ЗМІ він відомий за позивним «Падре».
Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну Дмитрієв продовжив службу військового капелана. У 2022 році він супроводжував військовослужбовців та займався гуманітарною допомогою для військових і цивільного населення в деокупованих та прифронтових районах, зокрема після звільнення Херсона.
У 2022–2023 роках Дмитрієв брав участь у розбудові військового капеланства в Силах територіальної оборони Збройних сил України. Його називали головним капеланом Командування Сил територіальної оборони.
У квітні 2024 року в інтерв'ю LB.ua Дмитрієв розповідав про проблеми становлення військового капеланства в Україні та власний досвід служби у бойовій бригаді й розбудови капеланської служби в Силах територіальної оборони.
У травні 2024 року Дмитрієв брав участь у зустрічі Предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія з командуванням Сил територіальної оборони та представниками системи військового капеланства.
Служба Дмитрієва та його досвід капеланства висвітлювалися у Радіо Свобода, Укрінформі, Суспільному, Громадському радіо та інших українських медіа.
Соціальне служіння
Дмитрієв є одним із засновників та керівників соціального служіння ПЦУ. Очолювана ним мережа «Елеос-Україна» реалізовувала проєкти допомоги внутрішньо переміщеним особам, людям із інвалідністю, людям похилого віку та іншим соціально вразливим групам.
У 2014 році він започаткував організаційний розвиток соціального служіння української православної церкви, яке надалі було оформлене як окрема громадська організація. За даними «Суспільного», Дмитрієв займався створенням юридичної та організаційної основи цієї діяльності та залученням ресурсів для соціальних проєктів.
Одним із напрямів діяльності Дмитрієва було створення соціальних проєктів для жінок, постраждалих від домашнього насильства, а також підтримка інших вразливих категорій населення.
Після початку повномасштабного вторгнення діяльність «Елеос-Україна» розширилася на гуманітарну допомогу, евакуацію населення, підтримку внутрішньо переміщених осіб та допомогу постраждалим від російської агресії.
Медичне капеланство
Дмитрієв працював над розвитком медичного капеланства в Україні. У 2020 році він був виконувачем обов'язків голови Синодального управління медичного капеланства ПЦУ та брав участь у публічному обговоренні впровадження професійного капеланства у сфері охорони здоров'я.
Пізніше продовжив роботу в цьому напрямі як заступник голови Синодального управління медичного капеланства ПЦУ.
Стіна пам'яті
Сергій Дмитрієв був одним з ініціаторів створення Стіни пам'яті загиблих за Україну біля Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві. У матеріалах Радіо Свобода та Укрінформу його діяльність у цій ініціативі згадується серед його громадських проєктів, пов'язаних із вшануванням загиблих російсько-української війни.
Погляди
У публічних інтерв'ю Дмитрієв висловлював критичне ставлення до діяльності Російської православної церкви та до присутності російських церковних структур в Україні. Він також виступав за розвиток українського військового капеланства як окремого інституту та за його професіоналізацію.
У своїх публічних виступах Дмитрієв також порушував питання функціонування військового капеланства, підготовки капеланів, взаємодії капеланів із командуванням та ролі духовної опіки у війську.
Нагороди
Відзнака блаженного священномученика Омеляна Ковча — лауреат 2023 року. Відзнаку йому присуджено як капелану та священнику ПЦУ за служіння військовослужбовцям та духовну підтримку побратимів.
У 2023 році він став одним із лауреатів відзнаки разом із військовослужбовцями, іншими капеланами та громадськими діячами. Про нагородження повідомляли Національний музей Голодомору-геноциду, Українська греко-католицька церква та Релігійно-інформаційна служба України.
У медіа
Сергій Дмитрієв є героєм низки інтерв'ю та портретних матеріалів українських і міжнародних медіа. Окремі матеріали про нього публікували Укрінформ, Радіо Свобода, Релігійно-інформаційна служба України, Урядовий кур'єр, Суспільне Новини, Громадське радіо та інші видання.
У 2019 році «Урядовий кур'єр» опублікував окреме інтерв'ю з Дмитрієвим як військовим капеланом.
У 2021 році Укрінформ опублікував розгорнутий портретний матеріал «Сергій Дмитрієв, священник, капелан», присвячений його діяльності у військовому та соціальному служінні.
У 2022 році Укрінформ опублікував окремий матеріал «Сергій Дмитрієв, капелан», у якому він розповідав про військове капеланство та діяльність під час перших місяців повномасштабної війни.
У 2023 році Радіо Свобода присвятило Дмитрієву окремий випуск подкасту «Свої серед своїх», присвячений його службі у війську та роботі у Силах територіальної оборони.
Примітки
Посилання
Сергій Дмитрієв, капелан — Укрінформ Сергій Дмитрієв, священник, капелан — Укрінформ «Зголоситися захищати країну – це сильний вчинок» — Радіо Свобода «Щоби перемогти у війні проти потужного ворога…» — РІСУ Капелан Сергій Дмитрієв — Урядовий кур'єр Як служать українські капелани — фотоісторія — Суспільне Новини На фронті, але без зброї: історії військових капеланів — Громадське радіо