«Роял Ліцеум» (Royal Lyceum) був оперним театром та майданчиком для живих сценічних виступів, розташованим у місті Торонто (Західна Канада, нині провінція Онтаріо). Побудований у 1848 році, він став першим у місті спеціально зведеним театральним приміщенням. Починаючи з 1860-х років, у будівлі базувалася перша оперна трупа Торонто під керівництвом Джорджа Голмана, який також виступав менеджером театру. Будівля згоріла під час пожежі 1874 року, після чого була відбудована як «Роял Опера Хаус» (Royal Opera House), проте у 1883 році її остаточно знищив повторний вогонь. Театр розташовувався за адресою Кінґ-Стріт-Вест, 99½, між вулицями Бей-Стріт та Йорк-Стріт на південній стороні вулиці. Доступ до залу здійснювався через Театр-Лейн, оскільки сам зал фактично знаходився блоком південніше, на Веллінґтон-Стріт. Нині на цій території розташований комплекс «Торонто-Домініон Центр».
Історія
Опера та театральне мистецтво в поселенні Йорк і ранньому Торонто початково функціонували в танцювальних залах, на відкритому повітрі, у громадських приміщеннях та в переобладнаних крамницях. Перші гастрольні трупи зі США почали виступати в Торонто у середині 1820-х роківCareless, J. M. S. (1990), "The Cultural Setting: Ontario Society to 1914", in Saddlemyer (ed.), Early Stages, p. 25. Зокрема, у грудні 1825 року в складальній залі на другому поверсі готелю Франкса на Маркет-Лейн (нині Колборн-Стріт) відбулися покази популярної опери Джорджа Колмана «Горяни, або Любов і божевілля»Baillie, Joan Parkhill (1985). Look At The Record: An Album of Toronto's Lyric Theatres 1825–1984. Mosaic Press. ISBN 0889622361.. У 1839 році теслярську майстерню на розі вулиць Кінґ і Йорк переобладнали на зал «Театр Роял», який за кілька років знищила пожежаBaillie, Joan Parkhill (1985). Look At The Record: An Album of Toronto's Lyric Theatres 1825–1984. Mosaic Press. ISBN 0889622361.. У 1842 році на розі Скотт-Стріт і Фронт-Стріт короткий час функціонував «Театр Дірінґа», облаштований у колишньому складському приміщенніBaillie, Joan Parkhill (1985). Look At The Record: An Album of Toronto's Lyric Theatres 1825–1984. Mosaic Press. ISBN 0889622361.. Надалі оперні вистави проводилися під відкритим небом, а також у приміщенні міської ратуші на Фронт-Стріт (нині південне крило ринку Сент-Лоренс)Baillie, Joan Parkhill (1985). Look At The Record: An Album of Toronto's Lyric Theatres 1825–1984. Mosaic Press. ISBN 0889622361..
Будівництво першого спеціалізованого театру в Торонто і, ймовірно, у всій Західній Канаді здійснив Джон Рітчі у 1847–1848 рокахFairfield, Robert (1990), "Theatres and Performance Halls", in Saddlemyer (ed.), Early Stages, pp. 218–219. Двоповерхову цегляну будівлю передали в оренду менеджеру Т. П. Беснару. Театр мав оркестрову яму, балкон, гримерні кімнати та газове освітлення. Сидіння вирізнялися примітивністю і мали вигляд лав, подібних до церковних. Відкриття залу відбулося 28 грудня 1848 року філармонічним концертом"Article 5". The Globe. Toronto. December 27, 1848. p. 2.. За описом того часу, приміщення могло комфортно вмістити до 700 глядачів"Opening of the Royal Lyceum - Philharmonia Society's First Concert". British Colonist. December 29, 1848. p. 4..
16 січня 1849 року в залі відбулася перша театральна вистава, яка складалася з уривків «знаменитих п'єс та пісень» у виконанні Любительського театрального товариства Гамільтона та провідних аматорів Торонто"T. P. B. Toronto Royal Lyceum". The Globe. January 13, 1849. p. 3.. Перша оперна вистава відбулася 20 червня 1849 року з програмою витягів із «Дочки полку», за якою слідували ще два вечори: сольні виступи місс Бріанті, пана Менверса та пані Кларк із номерами з опери Гаетано Доніцетті «Любовний напій», а також фінальний вечір із фрагментами «Лючії ді Ламмермур»Baillie, Joan Parkhill (1985). Look At The Record: An Album of Toronto's Lyric Theatres 1825–1984. Mosaic Press. ISBN 0889622361."Royal Lyceum". The Globe. June 23, 1849. p. 3.. Вартість квитків становила 2 шилінги 6 пенсів у ложі, 1 шилінг 10 пенсів у партер і 1 шилінг 3 пенси на галерею, що передувало введенню власної канадської валюти.
З 1851 року «Роял Ліцеум» орендувала театральна компанія Нікінсона, власником, керівником і провідним актором якої був Джон Нікінсон, який також організовував гастрольні поїздки. У виставах брала участь його дочка Шарлотта, яка очолила трупу після смерті батька у 1871 році. Репертуар варіювався від п'єс Шекспіра та Шерідана до «Хатини дядька Тома» та «Леді з Ліона», включаючи також виступи запрошених зірок, оперних колективів та мінстрель-шоу. Економічна депресія 1850-х років призвела до скорочення аудиторії та фінансового банкрутства Нікінсона у 1859 роціCareless, J.M.S (1990), "The Cultural Setting", in Saddlemyer (ed.), Early Stages, p. 34. Театр продовжував функціонувати під керівництвом інших менеджерів через серію закриттів та відновлень на початку 1860-х років, хоча кількість і якість постановок суттєво знизилися. Ситуація змінилася на краще наприкінці 1860-х років разом зі пожвавленням економіки та переходом театру в оренду до Джорджа Голмана у 1867 році.
Оперна трупа Джорджа Голмана сформувалася на основі фінансової підтримки його родиною гастрольних співаків у відомих операх на сцені «Роял Ліцеум». У 1858 році англійська оперна компанія Генрі Чарльза Купера та Енні Мілнер разом зі своїм оркестром виступила на цій сцені, залучивши Джорджа Голмана та його дружину до виконання ролей другого плану в операх «Сомнамбула», «Циганка», «Лючія ді Ламмермур» та «Трубадур»"The Opera Last Night". The Globe. November 10, 1858. p. 2.. Починаючи з 1864 року, трупа Голмана виконувала повноцінні опери. У 1867 році компанія провела семитижневий сезон, у 1868 році — 17-тижневий, у 1869 році — 14-тижневий, у 1870 році сезон тривав п'ять місяців, за якими слідували сезони 1871 та 1872 років. Період керівництва Голмана став розквітом театру, що супроводжувався аншлагами, масштабними оперними постановками та показними новинками з драматургічного репертуару Лондона й Нью-Йорка. Орендна угода Голмана завершилася в 1872 році.
Театр також використовувався для аматорських постановок військових полків, які дислокувалися в Торонто. Військовий театр співпрацював із професійними трупами; зокрема, під час вистави 30-го полку в 1862 році жіночі ролі виконували професійні акторки з компанії Гаррі Ліндлі. Військові покази слугували особливими подіями та приваблювали публіку, яка зазвичай не відвідувала театрO'Dell, Leslie (1990), "Amateurs of the Regiment: 1815-1870", in Saddlemyer (ed.), Early Stages, p. 82. Помітною подією стала вистава «Казармена кімната», поставлена 17-м полком у 1869 році з Соллі Голман у головній ролі.
У 1872 році приміщення було відремонтовано і відкрито під новим керівництвом у серпні, проте вже в січні 1873 року менеджмент театру знову змінився.
30 січня 1874 року будівля була знищена пожежею. Дим, що піднімався з даху залу, помітив поліцейський констебль Кренстон близько 7:30 вечора. На момент прибуття пожежників дах був повністю охоплений вогнем. Спроби загасити полум'я водою виявилися нерезультативними, і вогонь поширився всередину. До 1:00 ночі будівля повністю вигоріла"FIRE: Destruction of the Royal Lyceum". The Mail & Empire. January 3, 1874. p. 1.. Для власника, пана Роберта Френча, будівля не становила фінансової втрати через наявність страховки, проте пожежа позбавила роботи акторський склад та технічний персонал"The Royal Lyceum Burned". The Globe. January 31, 1874. p. 4..
Успіх «Роял Ліцеум» наприкінці 1860-х та на початку 1870-х років стимулював будівництво інших театрів у Торонто. У 1874 році відкрилися два нові заклади: «Квінс Тіете» місткістю 1000 осіб та «Ґранд Опера Хаус» місткістю 1300 осібFairfield, Robert (1990), "Theatres and Performance Halls", in Saddlemyer (ed.), Early Stages, pp. 222–223. «Квінс Тіете» згорів у квітні 1883 рокуFairfield, Robert (1990), "Theatres and Performance Halls", in Saddlemyer (ed.), Early Stages, p. 222, тоді як «Ґранд Опера Хаус» зазнав пожежі в 1879 році, але був відбудований, функціонував до 1920-х років і був знесений у 1928 роціFairfield, Robert (1990), "Theatres and Performance Halls", in Saddlemyer (ed.), Early Stages, p. 225.
«Роял Опера Хаус» (Королівський оперний театр) На місці знищеного «Роял Ліцеум» Джеймс Френч звів «Роял Тіете», також відомий як «Роял Опера Хаус», відкриття якого відбулося 21 вересня 1874 року виставою «Горбань»"Last Scene of All". The Mail. February 9, 1883. p. 1.. Новий театр вирізнявся більшою місткістю, покращеними умовами для глядачів, опрацьованою акустикою та наявністю централізованого пульта керування освітленням, що усунуло потребу у використанні звукових сигналів (свистків та дзвонів) для сценічних робітників під час зміни світла"The New Theatre". The Globe. August 31, 1874. p. 2.. Глядацький зал вміщував 600 місць на галереї, 300 м'яких крісел на балконі, 500 оббитих оперних крісел у партері та чотири приватні ложі. На урочистому відкритті були присутні лейтенант-губернатор Кроуфорд та мер Торонто В. Ф. Гауленд"Royal Opera House: Grand Opening Night (advertisement)". The Globe.. Розміри сцени становили 50 на 57 футів (15 на 17 метрів), а авансцена була прикрашена бюстом Шекспіра та цитатою: «Нічого не применшуй і не описуй зі злим наміром».
Оперна компанія Голмана продовжила свої виступи в новому театрі. Успіх комічної опери «H.M.S. Pinafore» в Англії та США надихнув трупу Голмана організувати власну постановку в лютому 1879 року"ROYAL OPERA HOUSE: THE HOLMAN OPERA COMPANY IN H. M. S. "PINAFORE."". The Globe. February 14, 1879. p. 4.. У канадській прем'єрі взяли участь три члени родини Голман: А. Д. Голман у ролі сера Джозефа Портера, Соллі Голман у ролі Джозефіни та Джулія Голман у ролі Гібі. Триденний показ мав значний успіх, що зумовило проведення додаткової вистави через три дні, після чого трупа вирушила з цією постановкою до Філадельфії"ROYAL OPERA HOUSE: REAPPEARANCE OF THE HOLMAN COMPANY IN "H.M.S. PINAFORE."". The Globe. February 21, 1879. p. 4..
Театр функціонував до 8 лютого 1883 року, коли його знову знищила пожежа. Будівля не була повністю застрахована: при оціночних збитках у 60 000 канадських доларів страхова виплата становила лише 12 000 доларів. За заявою пана Френча, причиною загоряння був підпал, у зв'язку з чим він оголосив винагороду в розмірі 1000 доларів за надання доказів, які б сприяли арешту палія. Лише через два місяці внаслідок пожежі був знищений і розташований неподалік «Квінс Тіете».
Будівлю «Роял Опера Хаус» не відбудовували, проте фрагменти її конструкції були збережені під час зведення складського приміщення на цьому місціFairfield, Robert (1990), "Theatres and Performance Halls", in Saddlemyer (ed.), Early Stages, pp. 221–222. У 1940 році склад знесли для облаштування автомобільної парковки, а у 1860-х роках на цьому майданчику збудували діловий комплекс «Торонто-Домініон Центр».
Примітки