Транспорт Києва — уся наявна транспортна інфраструктура столиці України.
Загальна характеристика Київ має розвинену транспортну інфраструктуру, яку складають автомобільні дороги, залізниця, водні шляхи сполучення та мости, серед яких особливу роль грають мости через річку Дніпро.
У Києві розвинені автомобільні перевезення, метрополітен, трамвай, тролейбус. Також працює фунікулер та міська електричка.
Автомобільні дороги і автомобільний транспорт
Основні відомості Через Київ проходять три автомобільних траси міжнародного значення: Житомирська траса, Берестейське шосе; Санкт-Петербург — Одеса; Київ — Кіпті — Брянськ; Гостомельське шосе, Варшавка; Київ — Кіпті — Орел.
Загальна довжина автотранспортних магістралей, розташованих у межах міста, тобто проспектів, вулиць, бульварів тощо становить близько 2000 км. Більшість їх проклали за часів радянської влади, і на той час вони цілком відповідали вимогам пропускної спроможності, але тепер, за умов постійного зростання кількості одиниць автотранспорту (станом на 01.09.2008 — 1 млн.), їхня пропускна здатність виявляється недостатньою, унаслідок чого затори у Києві, особливо у години пік, стали повсякденним явищем. Попри проведені недавно реконструкції та розширення проїзної частини (Севастопольська площа, проспект Валерія Лобановського, Деміївська площа, бульвар Миколи Міхновського, Міст Патона, Дарницька площа, Солом'янська вулиця та інших), за нинішньою організацією руху, і низькою культурою водіїв затори регулярно виникають як на головних магістралях, так і на найближчих вулицях, які намагаються використовувати за для об'їзду.
Головні автотранспортні магістралі Берестейський проспект Бульвар Шевченка Бульвар Лесі Українки вул. Вадима Гетьмана Чоколівський бульвар Проспект Валерія Лобановського Бульвар Миколи Міхновського Проспект Соборності Броварський проспект Харківське шосе Проспект Миколи Бажана вул. Велика Васильківська вул. Антоновича Голосіївський проспект вул. Васильківська вул. В'ячеслава Чорновола Повітрофлотський проспект вул. Олени Теліги проспект Степана Бандери вул. Вишгородська Столичне шосе Велика Окружна дорога Проспект Червоної Калини.
Покриття
Переважна більшість доріг має асфальтове покриття, яке, на жаль, нині в задовільному стані перебуває лише на головних магістралях і нещодавно прокладених або реконструйованих дорогах.
Бруківка — дорожнє покриття з кругляка збереглося лише на деяких центральних вулицях, а також на ряді вулиць на околицях, зокрема на таких: Андріївський узвіз Володимирський узвіз Боричів тік Боричів узвіз вул. Воздвиженська вул. Гончарна Подільський узвіз Смородинський узвіз Софійська пл. вул. Михайла Коцюбинського вул. Докучаєвська вул. Шовковична вул. Лютеранська вул. Інститутська Алея Героїв Небесної Сотні вул. Архітектора Городецького вул. Ольгинська Дніпровський узвіз вул. Богдана Хмельницького вул. Володимирська Володимирський проїзд Європейська площа вул. Михайла Грушевського вул. Прорізна вул. Велика Васильківська вул. Козацька вул. Гетьманська вул. Гайдамацька вул. Володимира Сальського вул. Куп'янська вул. Травнева вул. Федьковича вул. Крутогірна вул. Кишинівська.
Автостанції
Для забезпечення міжнародного, міжміського та приміського автобусного сполучення в Києві функціонує сім автостанцій, а саме: шість автостанцій підпорядкованих ДП «Київпассервіс» — Центральний автовокзал, а також автостанції: № 2 «Дарниця» (вул. Гагаріна, 1), № 3 «Дачна» (пр. Перемоги, 142), № 4 «Південна» (вул. Академіка Глушкова, 3), № 5 «Поділ» (вул. Нижній Вал, 15-А) та № 6 «Полісся» (пл. Шевченка, 2)Розклад автобусів. Автовокзали та автостанції Автостанція «Видубичі», яка підпорядкована КП «Київпастранс».
Сьогодні вони не мають можливості забезпечити відправку необхідної кількості автобусів міжміського та приміського сполучення, адже за добу до столиці прибуває приблизно 24 тисячі 276 вантажних автомобілів (з них автобусів — 10 тисяч 404 одиниці). Тоді як щоденно автостанції міста можуть забезпечити відправку приблизно 2 тис. 900 автобусів .
У 2017 році Київська міська державна адміністрація мала намір закрити центральний автовокзал та автостанції «Поділ», «Південна». Впродовж 2018—2019 років планується закриття автостанцій «Дарниця» і «Дачна».
При цьому найближчим часом планується відкриття нової автостанції «Теремки» з облаштуванням на її території залів очікування, кімнати «матері і дитини», готелю, магазинів і кафе і запуском до неї шатлів від станції метро «Теремки»Київські автостанції «Поділ», «Південна» і Автовокзал «Київ» закриють // Realist.online, 2016-11-25 .
Залізниця
Стислі історичні відомості Першою залізницею, прокладеною до Києва була ділянка Балта — Київ, що є продовженням залізниці Одеса — Балта. Її будівництво розпочато 1866 року і завершено до 1870 року. Тоді була прокладена залізниця Курськ — Київ, що була введена в експлуатацію після завершення будівництва залізничного мосту через Дніпро. Регулярний рух потягів було відкрито 18 лютого 1870 року.
Сучасний стан залізниці Залізниці Києва мають п'ять магістральних напрямів: Фастівське (південний захід), Коростенське (північний захід), Ніжинське (північний схід), Гребінківське (південний схід) і Миронівське (південь); Миронівський напрямок — одноколійний, а також Північне Кільце, що прямує через станції Почайна і Київ-Дніпровський від станцій Київ-Волинський і Святошин до станції Дарниця. Усі магістральні залізниці електрифіковані змінним струмом, напругою у контактній мережі 25 кВ. Крім магістральних, існує залізниця від станції Почайна до Вишгорода і чимало місцевих залізничних колій промислового призначення.
Швідкісний залізничний експрес до аеропорту «Бориспіль» 30 листопада 2018 року розпочав роботу довгоочікуваний спеціалізований швидкісний залізничний експрес Kyiv Boryspil Express, який обслуговує виключно авіапасажирів міжнародного аеропорту «Бориспіль».
Залізничні станції, які працюють у межах міста Київ-Пасажирський Київ-Товарний (вантажна станція) Київ-Волинський (Фастівський і Коростенський напрямки) Борщагівка (Коростенський напрямок) Борщагівка-Технічна (технічна станція, Коростенський напрямок) Святошин (Коростенський напрямок) Грушки (вантажна станція, Північне кільце, тупик) Почайна (Північне кільце) Київ-Дніпровський (Північне кільце) Київ-Деміївський (Ніжинський, Гребінківський, Миронівський напрямки) Дарниця (Ніжинський, Гребінківський напрямки) Київ-Ліски (вантажна контейнерна станція поблизу станції Дарниця, тупик) Петро Кривоніс (Миронівський напрямок).
Усі станції належать до Південно-Західної залізниці. Станції, не відзначені як вантажні або технічні, є головними пунктами приміських електропоїздів.
Залізничні вокзали Київ-Пасажирський
Перший вокзал у Києві був споруджений за проектом архітектора Вишневського впродовж 1868—1870 років та був трохи віддаленим від нині існуючого на північний захід, наприкінці теперішньої вулиці Старовокзальної. Нинішній будинок Центрального вокзалу був споруджений у 1927—1932 роках за проектом архітектора Вербицького, відновлено після Другої світової війни. У 2001 році було проведена масштабна реконструкція вокзалу на станції Київ-Пасажирський, побудований Південний вокзал, який урочисто відкрито 24 серпня 2001 року, проте добудова велася ще протягом трьох років.
Зараз на цій станції існує три вокзали: Центральний, Приміський і Південний. Південний та Центральний вокзали з'єднані між собою мостовим переходом, який знаходиться над коліями. Вони становлять єдине ціле.
Вокзал на ст. Київ-Пасажирський обслуговує усі потяги (внутрішні і міжнародні), маршрути яких проходять через Київ. З Приміського вокзалу вирушають поїзди приміські і міжобласні, у напрямі Фастова і Коростеня. Приміські електропоїзди Ніжинського, Гребінківського і Миронівського напрямків найчастіше вирушають з Північних платформ.
Центральний і Приміський вокзали розташовані біля Вокзальної площі, на протилежному боці знаходяться Північні платформи. Південний вокзал має вихід на вул. Івана Огієнка, Георгія Кірпи, Ползунова. Біля Приміського вокзалу знаходиться станція метро «Вокзальна»
Дарниця
На цій станції залізничний вокзал обслуговує приміські потяги та деякі потяги далекого сполучення. Відіграє найважливішу роль у пасажирських залізничних перевезеннях для лівобережної частини Києва. Нині перебуває у стані реконструкції, точні терміни завершення якої невідомі. На теперішній час діє лише Приміський вокзал станції Дарниця.
Караваєві Дачі Знаходиться на мосту між вул. Індустріальною і Чоколівським бульваром. Має 2 входи/виходи, квиткові каси, зал очікування, 3 посадкові платформи, 5 колій і тунель із виходом на вулицю Ушинського. Обслуговує електропотяги приміського і міжобласного сполучення. Реконструкція Караваєвих Дач, де вокзалу не було, була започаткована на початку 2003 року. Вокзал здано в експлуатацію у 2005 році, а повністю завершено 2006 року.
Інші вокзали Невеликі вокзальні приміщення станційного типу є на станціях Київ-Волинський і Київ-Деміївський.
Авіаційний транспорт
До російського вторгнення 2022 року в Києві працювало два пасажирські аеропорти - "Бориспіль" та "Київ". Станом на 2021 аеропорти обслуговували
понад 16 млн національних та іноземних пасажирів, з яких близько 15 млн - аеропорт "Бориспіль" і близько 1,5 млн - "Київ".
Водні шляхи сполучення Нині мають більш історичне, ніж практичне значення.
У часи заснування Києва вибір географічного місцеположення багато в чому був обумовлений наявністю великої транспортної артерії — річки Дніпро, через яку пролягав древній торговий шлях «З варягів в греки». Водний транспорт мав важливе стратегічне значення до появи залізниць, залишаючись єдиним видом транспорту для перевезення великих вантажів.
За часів Київської Русі судноплавною рікою у Києві був не лише Дніпро, але ще Либідь і Почайна. Численні дрібні річки, що були на території сучасного міста Київ і зазвичай пересихаючі наприкінці літа, дали назви вулицями і навіть цілим районам: Наводниця, Глубочиця, Клов, Сирець. Нині всі дрібні річки посохли чи пішли під землю. Либідь тече у колекторі і використовується для відведення стічних вод, її підземні притоки створюють великі проблеми для будівництва метрополітену. Від Почайни залишився каскад озер на Оболоні, а у її старому гирлі, у районі річкового порту, як колись розміщується гавань.
За часів СРСР Дніпром здійснювалася регулярна навігація. Ходили як вантажні судна, так виконувалися і пасажирські рейси, як далекого сполучення, так і приміські («річковий трамвай», він же — «водний трамвай»).
Нині пасажирські рейси Дніпром вважаються нерентабельними — виконуються переважно прогулянкові і туристичні. Проте задля транспортування великих вантажів фарватер Дніпра як і раніше використовується.
Річковій вокзал розташовано неподалік Поштової площі. Причали раніше розташовувалися вздовж набережної — від Поштової площі до станції метро «Дніпро».
У Києві також є свій суднобудівний завод — «Кузня на Рибальському», розташований на Рибальському півострові.
Мости через річку Дніпро Історично Київ був заснований на правому березі річку Дніпро, у роки Радянської влади він став розширюватися також за рахунок будівництва нових житлових масивів на лівому березі Дніпра (село Дарниця було приєднано до Києва ще 1923 року). Нині лівобережна частина Києва становить близько третини всього міста Київ у тому числі за рахунок новобудов на масивах Вигурівщина-Троєщина і Позняки. Тому мости через Дніпро мають важливе стратегічне значення не тільки для країни, але й життя міста.
Нині існує 7 мостів, що пов'язують лівий і правий береги, з них 2 залізничних і 5 автотранспортних. Двома автотранспортними здійснюється також рух поїздів метро.
З 2012 року триває будівництво Подільського мостового переходу.
Історичні відомості