Бід-Гілл (Bead Hill) — археологічна пам'ятка, що є єдиним відомим збереженим і недоторканим поселенням сенека XVII століття в Канаді. Вона розташована на берегах річки Руж у Національному міському парку Руж (Rouge National Urban Park) у Торонто, провінція Онтаріо. Через чутливий археологічний характер об'єкт закритий для відвідування та не має чітких розпізнавальних знаків на території парку. У 1991 році йому було надано статус Національної історичної спадщини Канади, а в червні 2019 року він офіційно увійшов до системи національних парків країни.

Історія Вважається, що поселення Бід-Гілл було одним із семи сіл, заснованих ірокезами вздовж північного берега озера Онтаріо в 1660-х роках. Поселення виникло як тимчасове в рамках просування Ліги ірокезів на північ від їхньої історичної батьківщини, розташованої на південь від озера Онтаріо в середині XVII століття. Раніше північні береги озера Онтаріо займала Конфедерація гуронів (вендат), однак наприкінці XVI століття вони переселилися далі на північ — до затоки Джорджен-Бей та озера Сімко.

Масштабні розкопки, проведені у 1980-х роках, дали підстави припустити, що цей об'єкт може бути історично документованим селищем Ґанацеквіаґон (Ganatsekwyagon)Poulton, Dana R. «The Bead Hill Site (AkGs-5, 8): An Historic Seneca Component on the North Shore of Lake Ontario». Canadian Archaeological Association. Archived from the original on 21 February 2014. Retrieved 2 February 2014.. Дані пробних розкопок свідчать, що тут протягом приблизно 22 років (1665—1687) мешкало від 500 до 800 осіб«Rouge River State of the Watershed Report State of the Watershed Report» (PDF). Toronto and Region Conservation Authority. Retrieved 2 February 2014.. Бід-Гілл слугував перш за все факторією для торгівлі хутром, а не військовим чи сільськогосподарським поселенням. Він розташовувався на перетині важливих торговельних та транспортних шляхів, зокрема прибережної стежки (що пролягала вздовж сучасної Кінгстон-Роуд) та історичного волокового шляху Торонто (Toronto Carrying-Place Trail)Myrvold, Barbara. «The People of Scarborough: A History» (PDF). The Scarborough Public Library Board. Archived from the original (PDF) on 25 February 2014. Retrieved 2 February 2014..

Пам'ятка Бід-Гілл межує з парком і кемпінгом Ґлен-Руж (Glen Rouge Park and Campgrounds).

Селище Ґанацеквіаґон (Ganatsekwyagon) Вважається, що археологічний комплекс Бід-Гілл містить рештки селища Ґанацеквіаґон (Ganatsekwyagon).

Французькі місіонери та дослідники вперше прибули сюди в 1669 році. Франсуа де Саліньяк де ла Мот-Фенелон (François de Salignac de la Mothe-Fénelon) провів у Ґанацеквіаґоні зиму 1669 року, що стало першим задокументованим фактом проживання європейців у районі сучасного Торонто. Разом із ним у селищі міг зимувати місіонер Франсуа-Сатурнен Ляскарі д'Юрфе (François-Saturnin Lascaris d'Urfé), проте збережені записи не дають остаточного підтвердження.

Стратегічне значення та хутрова торгівля Селище було важливим факторійним центром торгівлі хутром і відігравало значну роль у регіональному протистоянні між французами, британцями та ірокезами. Восени 1674 року граф де Фронтенак писав королю Людовику XIV:«[Ірокези] дали слово не продовжувати торгівлю з оттава, яку вони, як я повідомляв вам минулого року, розпочали в Ґанацеквіаґоні; ця торгівля абсолютно підірвала б нашу через передачу хутра голландцям».

Боброві війни та занепад поселення Напруженість між ірокезами та французами переросла в серію військових конфліктів XVII століття, відомих як Боброві війни, які катастрофічно вплинули на долю селища.

У 1687 році французькі війська під проводом маркіза де Денонвіля розпочали військову кампанію проти сенека на північному заході штату Нью-Йорк, знищивши більшість їхніх поселень. Точно не з'ясовано, чи було Ґанацеквіаґон та інші ірокезькі села на північному березі озера Онтаріо зруйновано безпосередньо французькими загонами, чи ірокези самі залишили ці території, відступивши на південьWarrick, Gary Arthur (1978). Reconstructing Ontario Iroquoian Village Organization. Hamilton: McMaster University. p. 7.. Оскільки поселення ірокезів зазвичай мали тимчасовий характер і змінювали локацію кожні 10–20 років, їх залишення було звичною практикою.

Незалежно від конкретної причини, після кампанії 1687 року присутність ірокезів була обмежена територіями на південь від озера Онтаріо, а селище Ґанацеквіаґон остаточно припинило своє існування.

Етимологія та варіанти назви Назва поселення, найімовірніше, перекладається як «серед беріз»Robinson, Percy J. (2019). Toronto During the French Regime. Toronto: University of Toronto Press. p. 243. ISBN 9781487584504. Retrieved Feb 18, 2022.. Оскільки ранні європейські дослідники мали труднощі з точним записом слів мов корінних народів, існує велика кількість графічних варіантів назви селища у джерелах:

Ganacheieskiagon Ganastiquiagon Ganatchekiagon Ganatsekwyagon Gandatsekiagon Gandatsekwyagon Gandatsdhagon Gandatsetiagon Gandat Siagon Gandatsiagon Ganestiguiagon Ganetsekiagon Gandalskiagon Kanatiochtiage Le Portage de Toronto Toronto Carrying Place

Ранні описи Бід-Гілл Одним із перших, хто описав Бід-Гілл, був Вільям Браун (William Brown), який орендував лісопильню на річці Руж. У 1849 році, після того як його робітники натрапили на це місце і він особисто оглянув його, Браун писав:«Там були уламки розбитого глиняного посуду, поламані рушниці та кременеві голівки дуже гарних люльок для тютюну, які забрали мої люди. Вони збиралися піти туди знову… Але я переконав їх залишити померлих у спокої, хоч і сам пішов подивитися на це місце. Я виявив, що під поховання було відведено близько 40 акрів землі, і жодна могила не була глибшою ніж на два фути від поверхні. Використано було весь крутий берег річки, а могили розташовувалися одна над одною на схилі пагорба, нагадуючи сходи від верхівки до самого низу».У 1885 році С. Блекетт Робінсон (C. Blackett Robinson) опублікував працю «Історія Торонто та графства Йорк» (A History of Toronto and County of York), де описувалися артефакти, знайдені «поблизу гирла річки Руж, де на місце розташування колись значного індіанського селища вказували залишки колод, що утворювали дерев'яний палісад навколо їхніх жител».

У публікації зазначалося, що деякі з цих знахідок «мають усі характеристики кам'яного віку, а в переміш з грубою зброєю та знаряддями праці „місцевого промислу“ трапляються вироби з міді й заліза, а також скляні намистини, які, ймовірно, були отримані завдяки контактам з першими французькими мореплавцями та торговцями… За кілька ярдів від селища було виявлено низку могил із рештками корінних жителів».

Ірокезькі селища на північному березі озера Онтаріо До кінця 1660-х років різні племена П'яти націй ірокезів заснували сім поселень уздовж узбережжя озера Онтаріо у місцях, де від берега вглиб материка відходили сухопутні стежки.

Окрім Ґанацеквіаґона у гирлі річки Руж, історик Персі Джеймс Робінсон (Percy James Robinson) ідентифікував такі поселення:

Ґаннеїус (Ganneious) — на місці сучасного міста Напані (Napanee). Кенте (Kente) — на березі затоки Квінте (Bay of Quinte). Кенціо (Kentsio) — на озері Райс (Rice Lake). Ґанараске (Ganaraske) — на місці сучасного міста Порт-Гоуп (Port Hope). Теіаіаґон (Teiaiagon) — на пагорбі з виглядом на річку Гамбер (сьогоднішній район Бейбі-Пойнт у Торонто). Квінауатуа або Тінаватава (Quinaouatoua / Tinawatawa) — поблизу сучасного Гамільтона.

Примітки