Селевк (; помер після 221 року) — претендент на римський престол за часів правління Елагабала або пізніше. Про нього та його політику відомо дуже мало. Імовірно, нащадок царя Антіоха IV Коммагенського та Марка Антонія.
Біографія Селевк спробував захопити владу в Римській імперії близько 221 року. Проте щодо цієї особи точаться наукові дискусії. За одними припущеннями, він був , консул-суффектом на початку III століття і намісником провінції Нижня МезіяProsopographia Imperii Romani. I 154. Максвелл Крейвен вважає, що ім'я Селевка може вказувати на його походження від Селевка IV Філопатора, селевкідського царя Сирії (187–175 до н.е.) або по лінії єгипетських царів і доньки Марка Антонія та Клеопатри Клеопатри Селени і її чоловіка Юбу II Мавретанського, або по лінії коммагенської царської родини й останнього царя Коммагени — Гая Юлія Антіоха IV Епіфана (правив у 38–72 рр. н.е.). Цим пояснюється його претензії на престол.
За іншим припущенням, узурпатор був консулом 221 року, .
Незалежно від того, хто насправді прагнув влади, він зазнав невдачі, попри тогочасні панівні настрої проти імператора Елагабала.
, історик V століття називає Селевка, нарівні з , Сеєм Саллюстієм і Таврінієм, узурпатором за часів Елагабала. Однак його заяви не можуть дати жодної інформації про точну особу Селевка. Можливо навіть, що його сплутали із Саллюстієм, тестем наступника Елагабала, Александра СевераVgl. dazu: .
Примітки
Література
Artur Stein: Seleukos 32). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band II A,1, Stuttgart 1921, Sp. 1248.