Трикціан, повне ім'я Елій Децій ТрикціанУ написах як ім'я згадується лише Елій, тоді як Діон Кассій називає лише (Децій). (; †218/219) — римський намісник провінції та бунтівник проти імператора Геліогабала.
Біографія Трикціан вперше згадується як («брамник») легата Паннонії. За Каракалли він обійняв посаду префекта II Парфянського легіону, дислокованого поблизу Рима. Навесні 214 року супроводжував імператора на схід імперії й з 216 року брав участь у поході проти Парфянського царства.
У квітні 217 року Трикціан приєднався до змовників префекта преторія Макріна, який після вбивства Каракалли посів трон. Трикціан отримав як нагороду посаду намісника провінції (legatus Augusti pro praetore) Нижньої Паннонії. Під час свого намісництва він наказав відремонтувати військові дороги провінції. Збереглися відомості, що Трикціан як homo novus завдяки особливому призначенню став також сенатором.
Після повалення Макріна в червні 218 року в Сирії Геліогабал у процесі утвердження своєї влади взявся також за його вірних прибічників. Трикціан відмовився визнати нового імператора та очолив повстання, однак, не в останню чергу через перехід на бік ворога легіону, яким він раніше командувавВ стверджується, що смертний вирок дійшов до Трикціана у Віфінії. Однак це плутанина з , смерть якого описана одразу після цього Діоном Кассієм (79, 4), був розбитий Елагабалом і страчений. Проти нього була оголошена damnatio memoriae, а його ім'я стерли з численних мильових каменівДив., наприклад, , ..
Примітки
Джерела Діон Кассій. Римська історія 78, 13; 79, 4 Історія Августів, Каракалла 6, 7 Peter Garnsey, Richard P. Saller|Richard Saller. The Roman Empire: Economy, Society and Culture. University of California Press, Berkeley 2014, ISBN 978-0-520-28598-9, hier S. 29. John S. McHugh: Emperor Alexander Severus: Rome’s Age of Insurrection, AD 222–235. Pen and Sword, Barnsley 2017, ISBN 978-1-4738-4584-8, hier S. 58. Patricia Southern. The Roman Empire from Severus to Constantine. Routledge, London 2015, ISBN 978-1-317-49694-6, hier S. 74, 77.