Історико-просвітницький центр Бабин Яр — одна з перших незалежних громадських організацій у СРСР, яка була створена для увічнення пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру та вивчення історії Голокосту в Україніhttps://www.svoboda.org/a/24204232.htmlhttps://zn.ua/SOCIUM/stal_li_babiy_yar_urokom_istorii.html.

Центр заснував і очолив у 1989 році правозахисник, письменник та кінодокументаліст Олександр Шлаєн.

Історія

Історико-просвітницький центр «Бабин Яр» займався збиранням архівних матеріалів, спогадів очевидців та унікальних передвоєнних фотографій київських євреїв, які загинули у вересні 1941 року. Пізніше вся ця колекція була передана до музейних фондівhttps://www.istpravda.com.ua/short/2019/09/27/156301/.

8 травня 1990 року в одному з найпопулярніших періодичних видань періоду Перебудови - газеті "Комсомольское знамя", наклад якої сягав на той момент рекордної позначки 1 мільйон екземплярів, вийшло перше масштабне та резонансне інтерв'ю Олександра Шлаєна журналістам Максиму Павленку та Валерію Примосту під назвою "«Академия геноцида, или монолог о Страшном суде».

Під керівництвом Шлаєна було видано дві "Книги пам'яті", які є мартирологами жертв трагедії Бабиного Яру. Перша - у 1991 році до 50-річчя трагедії. Друга - «Навіки у пам'яті. Мартиролог жертв нацистського геноциду в Бабиному Яру» (спільно з Аллою Малицькою) вийшла 1995 рокуhttps://www.kby.kiev.ua/komitet/ru/membook/forever-in-memory.html.

Олександр Шлаєн присвятив значну частину свого життя увічненню пам'яті жертв Голокосту. Окрім видання книг-мартирологів, він зняв знакові документальні фільми «Бабин Яр. Уроки історії» (1981) та «Бабин Яр. Правда про трагедію»(1991).

У 1982 під час обшуку співробітниками КДБ було заарештовано рукопис його документальної повісті «Бабин Яр». Книга була видана вже після розпаду СРСР у 1995 роціhttp://holocaustmuseum.kharkov.ua/didgest-e/didgest-2001/6-2001/shlaen.html.

Олександр Шлаєн та його Центр брали безпосередню участь у лобіюванні та встановленні у 1991 році знаменитого пам'ятника-менори на місці розстрілів. Це був важливий крок, оскільки встановлений раніше радянський монумент 1976 року повністю ігнорував національність жертвhttps://www.obozrevatel.com/news/2006/9/28/137582.htm.

У 1991 році голову Історико-просвітницького центру "Бабин Яр" Олександра Шлаєна було призначено першим заступником голови урядового комітету, що був створений для проведення на міжнародному рівні заходів, присвячених 50-річчю трагедії Бабиного Яру. Оргкомітет очолював заступник Голови Ради Міністрів УРСР Сергій Комісаренко. Визначною подією напередодні 50-х роковин трагедії став візит 41-го Президента США Джорджа Буша-старшого до Києва 1 серпня 1991 року, під час якого він ушанував пам'ять жертв нацизму у Бабиному Яру і зустрівся з керівництвом урядового оргкомітету.

У 1994 році Президент України Леонід Кравчук підтримав ініціативу Історико-просвітницького центру "Бабин Яр" щодо проведення у Києві Міжнародного конгресу "За світ без екстремізму і фашизму" та підписав відповідне розпорядження №30/94-рп. До складу Оргкомітету, окрім Шлаєна, увійшла і керівник відділу міжнародних зв'язків центру "Бабин Яр" Алла Малицька. Оргкомітет очолив директор Інституту національних відносин і політології АН України Іван Курасhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/30/94-%D1%80%D0%BF#Text. Делегати конгресу з 17 країн заснували Міжнародний антифашистський комітет та обрали його головою Олександра Шлаєнаhttp://holocaustmuseum.kharkov.ua/didgest-e/didgest-2001/6-2001/shlaen.html.

Пропозиція Історико-просвітницького центру "Бабин Яр" щодо проведення у Києві другого Міжнародного конгресу «За мир проти ксенофобії та екстремізму» була підтримана Президентом України Леонідом Кучмою, який підписав відповідне розпорядженняhttp://holocaustmuseum.kharkov.ua/didgest-e/didgest-2001/6-2001/shlaen.html.

У 1999 році на з'їзді Об'єднаної єврейської общини України Олександр Шлаєн був обраний заступником голови ОЄОУ.

Ключові фігури

Алла Малицька - керівник відділу міжнародних зв'язків центру (1989-1995)https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/30/94-%D1%80%D0%BF#Text. Максим Павленко - помічник голови центру зі зв’язків зі ЗМІ (1990-1992)https://fraza.info/uk/foto/374096-95-rokiv-tomu-u-kijevi-narodivsja-doslidnik-golokostu-oleksandr-shlajen. Алла Ревенко - секретар центру (1991-1995) Вадим Фельдман - секретар центру (1989-1991)https://pen.org.ua/zvernennya-ukrayinskoyi-kulturnoyi-ta-naukovoyi-spilnoty-shhodo-memoriyalizatsiyi-babynogo-yaru.

Оцінка діяльності Олександра Шлаєна 15 грудня 2021 року Олександра Шлаєна було посмертно відзначено у номінації «Громадський діяч» серед «ТОП-30 творців українсько-ізраїльських змін». Нагороду отримав його племінник Антон Міщенко. Захід проходив у рамках Україно-Ізраїльського інноваційного саміту за підтримки Посольства Ізраїлю в Україніhttps://fraza.info/uk/foto/374096-95-rokiv-tomu-u-kijevi-narodivsja-doslidnik-golokostu-oleksandr-shlajen.

Джерела Мовчан О. М. Громадські товариства і об'єднання УРСР // Олександр Шлаєн. Бабин Яр. — Київ: Абрис, 1995 Максим Павленко, Валерий Примост. «Академия геноцида, или Монолог о Страшном суде» // «Комсомольское знамя».1990. 8 мая. С.4−5 (интерв'ю з Олександром Шлаєном) «Бабий Яр: к полной правде»//«Вечерний Киев». 1990. 12 октября (интерв'ю з Олександром Шлаєном). Навеки в памяти. Мартиролог жертв нацистского геноцида в Бабьем Яру / Ред. А. Шлаен, А. Малицкая. — К.: «АБРИС», 1995. — С. 7−168. Алексей Зотиков. «Дух дерзновения и отваги Александра Шлаена»//Журнал «Профиль Украина» №45 (164).2006. 13 ноября. С.48 http://holocaustmuseum.kharkov.ua/didgest-e/didgest-2001/6-2001/shlaen.html https://holocaust.kyiv.ua/Files/News/Babij%20Jar%20FINAL%20small.pdf http://www.kby.kiev.ua/komitet/ru/membook/forever-in-memory.html

Посилання