Молдавський похід Дмитра Вишневецького 1563 року () — військова експедиція загонів українських козаків під проводом князя Дмитра Вишневецького (Байди) у союзництві зі шляхетськими підрозділами шляхтича Альбрехта Ласького, здійснена в серпні 1563 року в межах внутрішньополітичної боротьби за престол Молдавського князівства.

Об'єднаний козацько-шляхетський загін чисельністю від 500 до 5000 осіб вторгся в Молдову на запрошення опозиційної групи бояр, однак зазнав поразки від об'єднаних сил молдавського господаря Штефана VII Томші та османських підрозділів. У результаті битви Дмитра Вишневецького та коменданта Хотинського замку Яна (Флоріана) П'ясецького було захоплено в полон і згодом страчено в Стамбулі. Експедиція відбувалася одночасно з боярським повстанням проти Деспота Води.

Передумови У грудні 1562 року князь Дмитро Вишневецький повернувся з Московського царства на службу до польського короля Сигізмунда II Августа, відновивши свої права на маєтності та посади, попри попередній союз із Іваном Грозним.

Під час сейму в Любліні Вишневецький отримав пропозицію від серадзького воєводи Альбрехта (Ольбрахта) Ласького вдарити по Молдавському князівству, щоб повалити непопулярного господаря-узурпатора Якова Геракліда (Деспота Воду).

У 1563 році Вишневецький зібрав загін козацьких добровольців та шляхти (за різними оцінками, від 500 до 5 тисяч воїнів) і розташувався табором на річці Дністер, очікуючи підкріплень від Ласького. Тим часом у Молдові спалахнув боярський заколот проти Геракліда, у результаті якого керівник повстання боярин Стефан Томша оголосив себе тимчасовим правителем країни. Згідно з деякими джерелами, похід Вишневецького початково планувався як пряма військова допомога боярській опозиції.

Перебіг подій У серпні 1563 року до табору Вишневецького прибула делегація молдавських бояр, які переконували його негайно зайняти столицю — Сучаву. Козацьке військо переправилося через річку Прут і рушило вглиб Молдови. У цей же час через особисті розбіжності та конфлікт із Вишневецьким Альбрехт Ласький зі своїм підрозділом відмовився від участі в операції й повернувся до Польщі.

Військо Вишневецького підійшло до річки Серет і створило укріплений табір, готуючись до облоги Сучави. Однак боярські обіцянки виявилися пасткою: Стефан Томша вирішив позбутися потенційного претендента на престол. Біля села Верчикани османсько-молдавські сили Томші влаштували засадку та раптово атакували козаків.

Незважаючи на значну чисельну перевагу ворога, козаки тривалий час успішно відбивали атаки молдаван і завдали їм відчутних втрат. Протім після прибуття свіжих османських підкріплень козацькі сили вже не змогли стримати натиск і зазнали поразки. Частині козаків удалося вирватися з оточення, але тяжко хворий Дмитро Вишневецький і комендант Хотина Ян (Флоріан) П'ясецький потрапили до полону.

Наслідки Прагнучи здобути підтримку та визнання від Османської імперії, Стефан Томша видав полонених командувачів султанові. У жовтні 1563 року Вишневецького та П'ясецького доставили до Стамбула, де за наказом султана (Селіма II або Сулеймана I Пишного) їх піддали тортурам і стратили: за легендарними та історичними переказами, Вишневецького скинули на залізні гаки з фортечного муру в кварталі Галата.

Політична нестабільність у Молдовському князівстві тривала: вже у січні 1564 року Стефан Томша був скинутий з престолу прибічниками Олександра IV Лепушняну та втік до Польщі, де був затриманий белзьким воєводою Єжи Язловецьким і страчений у Львові в травні 1564 року.

Молдавський похід Вишневецького започаткував серію військових виправ українського козацтва до Молдови у XVI—XVII століттях (зокрема походів Івана Підкови та Тимоша Хмельницького).

Див. також Козацькі походи в Молдову Дмитро Вишневецький Пісня про Байду Стефан VII Томша

Виноски

Примітки

Література

Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VII. — К. : Наукова думка, 1995. — 628 с.