Жан-Едуар Боммер (; 16 листопада 1829 — 19 лютого 1895) — бельгійський ботанік, що спеціалізувався в галузі птеридології. Був чоловіком міколога Елізи Керолін Боммер.
Біографія Боммер народився в Брюсселі, після передчасної смерті батька працював наборщиком у друкарні та зацікавився наукою відвідуючи Établissement Géographique de Bruxelles. Тут він недовго працював під керівництвом , а в 1855 році приєднався до колективу Анрі Галеотті в ботанічному саду Королівського садівничого товариства. Незважаючи на відсутність формальної освіти в галузі ботаніки, у 1856 році він отримав посаду асистента у Національному ботанічному саду Бельгії. Коли ботанічний сад став державним, він очолив його, змінивши Огюста-Жозефа Шрама. Пізніше він обіймав посаду куратора та тимчасового директора. У 1870 році він став професором у державній садівничій школі у Вілворде, а у 1872 отримав посаду професора ботаніки у Вільного університету БрюсселяBr.fgov.be National Botanic Garden of Belgium; History.
У 1862 році він був одним із засновників Société Royale de Botanique de Belgique. Також був співзасновником Société Belge de Microscopie.
Хоча він досліджував різні види рослин, його переважно цікавили папороті. Боммер продемонстрував, що папороті можуть поглинати воду зі свого листя. Перед своєю смертю він працював над монографією роду AdiantumArchive.org Full text of "American fern journal.". Рід Bommeria (E.Fourn. ex Baill.) родини Pteridaceae названо на його честьFerns and Fern Allies of the Trans-Pecos and Adjacent Areas by Sharon C. Yarborough, A. Michael Powell.
Див. також Список ботаніків за скороченням
Примітки
Посилання IPNI Список рослин, описаних Жаном-Едуаром Боммером.