Битва за Поті — морський бій між запорозьким козацьким флотом під орудою гетьмана Михайла Дорошенка та ескадрою Османської імперії, що відбувся навесні 1626 року біля кавказького узбережжя Чорного моря. Завершився поразкою козаків та припиненням їхнього рейду до берегів Грузії.

Передумови Після підписання Куруківської угоди 1625 року та обрання гетьманом реєстрового козацтва Михайла Дорошенка, козацька старшина прагнула спрямувати енергію мас нереєстрового козацтва на зовнішні морські походи, аби уникнути внутрішніх соціальних конфліктів у Речі Посполитій. На початку 1626 року було прийнято рішення спорядити велику морську експедицію на Чорне море.

Цьому передували спільні дії запорожців та донських козаків під орудою отамана Олекси Шафрана, які здійснили успішний рейд на прибережні османські території та штурмували місто Трапезунд (Трабзон). Закріплюючи успіх, навесні 1626 року гетьман Дорошенко зібрав флотилію з 60 чайок для удару по східному (кавказькому) узбережжю Чорного моря.

Хід битви Навесні 1626 року козацька флотилія досягла узбережжя Грузії та підійшла до гирла річки Ріоні, поблизу османської фортеці Поті. У цьому районі на козаків уже чекала підготовлена османська військово-морська ескадра.

Унаслідок раптової атаки та маневрів турецьких кораблів запорозький флот потрапив у невигідне становище в обмеженому акваторіальному просторі гирла річки. У жорстокому бою османам вдалося розгромити козацькі сили. Запорожці втратили половину свого складу — 30 чайок, з яких 20 було знищено під час бою, а 10 захоплено османами як трофеї. Багато козаків загинуло або потрапило у полон.

Наслідки Незважаючи на серйозні втрати під Поті, поразка не зупинила морську активність козацтва. Улітку того ж року об'єднана флотилія запорожців та донців організувала новий похід безпосередньо до берегів Босфору. Проте там козаки знову зіткнулися з османським флотом і зазнали поразки, втративши близько 25 чайок.

Згодом гетьман Михайло Дорошенко перегрупував сили й зосередився на сухопутних операціях проти турецько-татарської загрози. У жовтні 1626 року в битві під Білою Церквою об'єднані козацько-польські війська під проводом Дорошенка та Стефана Хмелецького вщент розгромили велику татарську орду, компенсувавши весняні невдачі на морі.

Нотатки

Примітки