Карл Фердинанд Горст Едлер фон дер Планіц (; 26 серпня 1893, Берлін — 7 травня 1945, Троппау) — німецький правник і політик, бригадефюрер СС (посвідчення №309 717) і гауптман резерву вермахту.

Біографія Він походив з розгалуженої дворянської родини фон дер Планіц з Фогтланду і був сином від першого шлюбу Карла Ойгена Горста Едлера фон дер Планіца, королівського саксонського генерала піхоти, та Марги фон Коппенфельс, дочки Фердинанда фон Коппенфельса, президента Королівського саксонського земельного суду. Його молодший брат, Крістоф, загинув, будучи фанен-юнкером у 1914 році. Від другого шлюбу батька з Гертою Маргаретою фон Функе, вдовою баронесою фон Фербер, у нього була єдинокровна сестра, Еріка, яка народилася в Дрездені в 1923 році.

Карл Фердинанд вивчав право та служив у війську під час Першої світової війни. У 1920 році він став судовим референдаром, а в 1923 році — судовим асесором в Саксонській державній податковій службі в Дрездені. З 1924 року він працював у головній митниці в Нойштадті, де його було підвищено до урядового асесора, а пізніше до урядового радника. З 1925 року він працював у державній податковій службі в Кілі, з 1928 року — у головній митниці в Аннаберзі, а з 1930 року — у головній митниці в Ганновері.

1 вересня 1932 року фон дер Планіц вступив у НСДАП (квиток №1 285 610).Bundesarchiv R 9361-IX KARTEI/32610438. З 6 квітня 1933 року він виконував обов'язки окружного адміністратора Клаусталь-Целлерфельд. ​​З серпня 1933 по 1936 рік він був ландратом округу Целлерфельд. ​​У 1935 році він також тимчасово виконував обов'язки окружного адміністратора Швайдніца. З вересня 1936 по 1938 рік він був ландратом округу Швайдніц.

1 лютого 1939 року він став урядовим президентом адміністративного округу Штеттін. У 1944 році його перевели звідти до адміністративного округу Троппау в Райхсгау Судети, де він також обіймав посаду урядового президента.

7 травня 1945 року він загинув внаслідок бойових дій в районі Троппау разом зі своєю дружиною та молодшим сином.

Сім'я Карл Фердинанд був одружений з Лотте Кернер (1899—1945), сестрою Пауля Кернера, з 5 грудня 1920 року. У нього було троє дітей:

Марга Лотте (1922—2014), вийшла заміж за Гайнца Беднарца (нар. 1921) у 1953 році. Карл Ганс Крістоф (1925—1944), загинув у бою. Карл Герман Горст (1935—1945)

Примытки

Література

Reinhold Zilch, Bärbel Holtz (Bearb.): Die Protokolle des Preußischen Staatsministeriums 1817–1934/38. Bd. 12/II. In: Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften (Hrsg.): Acta Borussica. Neue Folge. Olms-Weidmann, Hildesheim 2004, ISBN 3-487-12704-0, S. 663. (Online; PDF 2,14 MB). Hans Friedrich von Ehrenkrook, Friedrich Wilhelm Euler, Walter von Hueck: Genealogisches Handbuch der Adeligen Häuser A (Uradel). 1965. Band VII, Band 34 der Gesamtreihe GHdA, Hrsg. Deutsches Adelsarchiv, C. A. Starke Verlag, Limburg an der Lahn 1965, S. 259 f. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. Zugleich Adelsmatrikel der D.A.G. Teil A (Uradel). 1941. Vierzigster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1940, S. 392. Siehe: FamilySearch.