Марчін Станіслав Мичельський (; також використовує міжнародну форму імені Martin Mycielski; нар. 30 травня 1984, Забже, Польща) — польський журналіст, публіцист і громадський діяч. Віцепрезидент і виконавчий директор Фундації «Відкритий діалог», де займається питаннями верховенства права, прав людини, політичних переслідувань та підтримкою України.

Ранні роки та освіта Народився 30 травня 1984 року в Забже. Закінчив XIII загальноосвітній ліцей імені полковника Леопольда Ліса-Кулі у Варшаві. Здобув ступінь магістра з дипломатії та міжнародних відносин в Університеті Каміло Хосе Села в Мадриді. Також вивчав англійську філологію, іберійську культуру та менеджмент у Варшавському університеті, пройшов програму Stern Leadership Academy у Стенфордській вищій школі бізнесу та програму USAID для керівників з питань протидії корупції, прозорості й публічної доброчесності у Школі управління Герті в Берліні.

У 2006 році привернув увагу польських медіа як власник домену rydzyk.pl, який виставив на інтернет-аукціон.

Професійна і громадська діяльність Початок кар'єри На початку 2000-х років був пов'язаний із польським ліберальним політичним середовищем — спочатку з Унією Свободи, а згодом із Демократичною партією — demokraci.pl. У 2008 році переїхав до Брюсселя. Працював у Європейському парламенті, Постійному представництві Республіки Польща при Європейському Союзі, американській юридичній фірмі та Всесвітній федерації рекламодавців. У Постійному представництві брав участь у підготовці першого головування Польщі в Раді ЄС. Упродовж двох років був брюссельським кореспондентом польської газети Gazeta Wyborcza.

У 2015—2017 роках був співзасновником і координатором міжнародної мережі Комітету оборони демократії. У 2017 році став одним із засновників EU DisinfoLab і керував комунікаціями організації. Брав участь у розробці систем спостереження за поширенням дезінформації, зокрема під час парламентських виборів 2018 року в Італії.

У 2020 році разом із Бартошем Крамеком створив «Спонтанний громадянський штаб» (), який проводив загальнопольські білбордні кампанії та інші громадянські акції. Судова справа за позовом депутатки Йоанни Ліхоцької проти організаторів кампанії була остаточно припинена у 2023 році. Під час пандемії COVID-19 був одним з організаторів кампанії «Обід для лікаря», у межах якої зібрали майже 800 тисяч злотих, а 257 ресторанів передавали їжу працівникам 260 медичних закладів у Польщі.

Із квітня до листопада 2021 року був головним редактором польської сатирично-політичної сторінки Sok z Buraka. У зв'язку з опублікованим там дописом про Ярослава Качинського польська прокуратура домоглася його допиту бельгійською поліцією за європейським слідчим дорученням; Мичельський назвав провадження політично вмотивованим.

Фундація «Відкритий діалог» і правозахисна діяльність Із 2017 року працює у Фундації «Відкритий діалог», а згодом став її віцепрезидентом та виконавчим директором. У 2018 році був одним із підписантів звернення колишнього президента Польщі Леха Валенси на захист очільниці Фундації Людмили Козловської, яку польська влада внесла до Шенгенської інформаційної системи та видворила з Європейського Союзу.

У межах діяльності Фундації займався захистом незалежності судів і прокуратури в Польщі та моніторингом політично вмотивованих проваджень. У 2020 році разом із професором права ЄС Лораном Пешем опублікував відкритий лист до Європейської комісії щодо дисциплінарного режиму для польських суддів. У лютому 2024 року був одним з ініціаторів підтриманого 34 громадськими організаціями та 44 публічними особами звернення до міністра юстиції Адама Боднара про перегляд політично вмотивованих проваджень 2015—2023 років; міністр відповів на звернення відкритим листом і оголосив про створення спеціальної комісії з цього приводу. Того ж року співорганізував перші громадські слухання кандидатів на посаду Національного прокурора Польщі та подав заяву про можливе вчинення злочинів дисциплінарними посадовцями, відповідальними за переслідування польських суддів.

Його правозахисна робота охоплювала також пострадянський простір. У 2022 році на нараді ОБСЄ з виконання зобов'язань у людському вимірі представляв матеріали щодо обмеження свободи мирних зібрань і переслідування активістів у Казахстані. У 2025 році від імені Фундації оголосив про підготовку довгострокової ініціативи Open Moldova, спрямованої на підтримку демократичних перетворень, європейської інтеграції та стійкості громадянського суспільства Молдови.

Підтримка України Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Мичельський координував збір коштів, постачання захисного спорядження та гуманітарні місії Фундації «Відкритий діалог». Перший транспорт, що вирушив 28 лютого 2022 року, доставив до Львова та Києва 210 шоломів і 70 бронежилетів.

У вересні—жовтні 2022 року брав участь у спільній із Gazeta Wyborcza гуманітарній місії до звільнених територій Харківської та Херсонської областей, зокрема до Куп'янська; учасники доставили медичне, захисне й гуманітарне спорядження. У січні 2023 року організував місію до Бахмута за участю польських парламентарів Адама Шлапки, Пйотра Бориса, Павела Крутуля, Ганни Гілл-Пйонтек і Вітольда Зембачинського. До міста доставили допомогу українським військовим і цивільному населенню.

Після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року очолив одну з перших польських гуманітарних місій до затоплених районів Херсонщини. Колона доставила обладнання вартістю близько 250 тисяч злотих, а місто Варшава передало ще 100 тисяч злотих на закупівлю допомоги. У грудні 2023 року разом із Наталією Мельниченко керував різдвяною місією до Авдіївки та районів поблизу Бахмута, під час якої передали медичне й гуманітарне обладнання українським підрозділам і цивільним установам.

Від 2024 року керує спільною з компанією Aether Biomedical програмою забезпечення українських ветеранів біонічними протезами рук Zeus. Першу місію з підбору протезів провели у львівському UNBROKEN Center. Станом на жовтень 2024 року Фундація повідомляла про загальну вартість переданої для Збройних сил України допомоги понад 42 мільйони злотих. У лютому 2025 року був співорганізатором благодійного концерту в Замбруві на підтримку двох поранених українських військовослужбовців.

23 серпня 2025 року, у День Державного прапора України, разом з іншими активістами намалював синьо-жовтий прапор на проїжджій частині перед посольством Росії у Варшаві. Поліція відкрила провадження у справі про пошкодження дорожнього покриття, а в лютому 2026 року активістів викликали до суду.

Переслідування та інформаційні атаки з боку Росії У лютому 2023 року російський телеграм-канал TrackANaziMerc опублікував персональні дані й матеріал, спрямований проти Мичельського через його участь у допомозі Україні. У 2025 році розслідувачі UNITED24 Media пов'язали мережу цього каналу з російськими державними медіа та структурами Міністерства закордонних справ і Міністерства оборони Росії.

У березні 2024 року Генеральна прокуратура Російської Федерації визнала Фундацію «Відкритий діалог» «небажаною організацією». Російська влада звинуватила її у підтримці України та опозиційних рухів; польські медіа повідомляли, що керівникам організації, зокрема Мичельському, у разі потрапляння під російську юрисдикцію могло загрожувати тривале ув'язнення.

У квітні 2025 року ім'я, фотографію та біографічні дані Мичельського опублікував російський пропагандистський проєкт Foreign Combatants, який збирав персональні дані іноземців, що підтримували Україну. Польське видання OKO.press описало ресурс як елемент інформаційної війни Кремля; у списку були 59 осіб і дві організації з Польщі. Інший російський ресурс, Tribynal.ru, без наведення незалежно перевірених доказів назвав його «воєнним злочинцем» та «іноземним пособником» через допомогу Україні.

Публіцистика Публікував матеріали, зокрема, у EUObserver, Euractiv, Politico Europe, Verfassungsblog, The Next Web, Gazeta Wyborcza, Onet і naTemat. Темами його публікацій були громадянське суспільство, верховенство права, дезінформація, авторитаризм та політика Європейського Союзу.

У 2017 році опублікував у соціальних мережах англомовний текст The Authoritarian Regime Survival Guide («Посібник із виживання за авторитарного режиму»), який пояснював механізми поступового демонтажу демократії. За даними Verfassungsblog, протягом місяця дописи набрали близько трьох мільйонів переглядів; текст поширювали також учасники протестів у США після обрання Дональда Трампа. На основі тексту організація Civil Liberties Union for Europe підготувала серію з 15 відеоматеріалів. У 2025 році вийшло книжкове видання посібника, проілюстроване роботами міжнародних художників-колажистів.

Вибрані публікації Mycielski, Martin. «The crisis of European identity and awakening of civil society». European View. 2016. Т. 15. С. 223—232. . Mycielski, Martin. «The Authoritarian Regime Survival Guide». Verfassungsblog. 26 березня 2018. . Pech, Laurent; Mycielski, Martin. «When Will the EU Commission Act?: An Open Letter». Verfassungsblog. 29 квітня 2020. . Mycielski, Martin. «Appeal to the independent Judges of the Supreme Court». Verfassungsblog. 7 травня 2020. . Mycielski, Martin. «A PR Stunt Over Accountability – Review of Political Prosecution Cases in Poland». Verfassungsblog. 12 березня 2025. . Mycielski, Martin. Authoritarian Regime Survival Guide. Kolaj Institute & Maison Kasini Canada, 2025. ISBN 978-1-927587-74-4.

Нагороди Білий хрест «Honor et Gloria» № 085 (2023) — за допомогу Україні та підтримку українських військовослужбовців. Орден «Єдність і воля» (2023) — вручений представниками Верховної Ради України за гуманітарну допомогу після руйнування Каховської ГЕС; нагороду разом із ним отримав мер Варшави Рафал Тшасковський. Орден «Сила милосердя» (2024) — вручений українськими парламентарями за внесок у допомогу системі охорони здоров'я та протезування українських ветеранів.

Особисте життя Походить із польського шляхетського роду Мичельських; серед його предків був князь Адам Єжи Чарторийський. Жив у Польщі, Великій Британії, Алжирі та Бельгії. У липні 2023 року одружився з українкою Олександрою Федорко; церемонію у Варшаві провів мер міста Рафал Тшасковський.

Примітки

Посилання Профіль на сайті Фундації «Відкритий діалог» Публікації у Verfassungsblog