Підста́нція 750 кВ «Захі́дноукраїнська» — найпотужніша та найбільша за площею електрична підстанція в енергосистемі України та всієї Європи. Вона є ключовим міжсистемним вузлом, що з'єднує великі об'єкти генерації Західного регіону з магістральними мережами країни, а також забезпечує стратегічний міждержавний транзит електроенергії до енергосистеми ENTSO-E.
Підстанція перебуває у підпорядкуванні Західної електроенергетичної системи НЕК «Укренерго».
Історія Спорудження підстанції розпочалося наприкінці 1970-х років у межах створення унікального надпотужного енергокоридору СРСР «Мир», який мав на меті об'єднати енергосистеми країн Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ) та експортувати радянську атомну енергію до Центральної Європи. Об'єкт було офіційно введено в експлуатацію у 1980 році.
Протягом експлуатації підстанція неодноразово модернізувалася: У 2013–2014 роках виконано робочий проєкт із заміни фази «А» приєднання автотрансформатора АТ-3. У 2017–2018 роках Міністерство енергетики України затвердило масштабне технічне переоснащення ВРП 750 кВ із заміною застарілих фаз автотрансформатора АТ-1 (3 × 333 МВА) та фаз реактора 750 кВ на сучасні аналоги. На базі підстанції лінійники «Укренерго» одними з перших у Європі почали практикувати складні ремонти та заміну елементів ізоляції на ЛЕП 750 кВ безпосередньо під напругою (без вимкнення споживачів).
Технічні характеристики Клас напруги та перетворення: Основна трансформація енергооб'єкта здійснюється між класами напруги 750 кВ та 330 кВ з розподілом на власні потреби та місцеві мережі через класи 35 кВ. Потужність: Загальна встановлена потужність становить 3000 МВА. Її забезпечують 3 групи силових однофазних автотрансформаторів (АТ-1, АТ-2, АТ-3), кожна з яких складається з трьох фаз по 333 МВА. Площа об'єкта: Територія підстанції охоплює близько 70 гектарів, що робить її найбільшим інфраструктурним об'єктом такого типу на континенті.
Схема електричних зв'язків Завдяки своєму географічному положенню ПС «Західноукраїнська» має безпосередні зв'язки з ключовими атомними та тепловими станціями України, а також із закордонними мережами:
У класі напруги 750 кВ: ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС — ПС Західноукраїнська — лінія 1981 року побудови від Рівненської АЕС. ПЛ 750 кВ Хмельницька АЕС — ПС Західноукраїнська — лінія 1987 року побудови від Хмельницької АЕС. ПЛ 750 кВ Вінницька — Західноукраїнська (завдовжки 479 км) — магістральний зв'язок у напрямку Центральної України. ПЛ 750 кВ Західноукраїнська — Саболчбака — міждержавна високовольтна лінія до Угорщини (колишній радянський напрямок на Альбертіршу), що є критично важливою для синхронізації з європейською мережею ENTSO-E.
У класі напруги 330 кВ: Магістральні повітряні лінії зв'язку з Бурштинською ТЕС, частина обладнання яких (разом із автотрансформатором АТ-3) тривалий час функціонувала у складі відокремленого «Бурштинського енергоострова» для синхронної роботи з Європою . ПЛ 330 кВ «Західноукраїнська — Рівне» (транзит на Радивилів завдовжки 233,1 км), що стабілізує розподіл енергії кінцевим регіональним споживачам Західного регіону . Нова ПЛ 330 кВ «Західноукраїнська — Богородчани», споруджена для підвищення надійності живлення Івано-Франківського енерговузла .
Див. також ПС 750 кВ Київська Синхронізація української енергосистеми з електромережею ENTSO-E
Примітки
Посилання Офіційний сайт НЕК «Укренерго»