Axpo Holding AG — швейцарська енергетична компанія зі штаб-квартирою в місті Баден, кантон Ааргау, та материнська компанія групи Axpo. Компанію створено 2001 року внаслідок реорганізації колишньої Nordostschweizerische Kraftwerke AG (NOK); вона повністю належить кантонам північно-східної Швейцарії та їхнім кантональним електроенергетичним компаніям.

Група працює у сферах виробництва електроенергії, електромереж, енергопостачання й торгівлі енергією, а також надає енергетичні послуги та укладає довгострокові договори купівлі електроенергії (PPA). У Швейцарії її генерувальний портфель ґрунтується переважно на гідроенергетиці та ядерній енергетиці, тоді як міжнародне розширення особливо зосереджене на сонячній і вітровій енергетиці, торгівлі електроенергією та природним газом, а також реалізації електроенергії з відновлюваних джерел. Група також має частки в газових парогазових електростанціях і працює у сферах біомаси, біометану, акумуляторного зберігання енергії та скрапленого природного газу (СПГ).

У 2024/25 фінансовому році Axpo разом із партнерами експлуатувала понад 150 електростанцій і через ці об'єкти, свої частки та довгострокові угоди про закупівлю електроенергії забезпечувала близько 40 % електроенергії, спожитої у Швейцарії. За межами Швейцарії група працює в понад 30 країнах і на 40 ринках Європи, Північної Америки та Азії. Станом на 30 вересня 2025 року чисельність персоналу становила 7 480 еквівалентів повної зайнятості.

Історія

Походження та заснування Axpo Історія Axpo сягає електрифікації Швейцарії наприкінці XIX століття. Motor AG, попередницю компаній, які пізніше утворили групу, засновано 1895 року. У 1908 році вона з'єднала гідроелектростанцію Бецнау в кантоні Ааргау з акумулювальною електростанцією Льонч у кантоні Гларус лінією електропередачі напругою 27 кВ і завдовжки близько 100 кілометрів.

У 1914 році кантони Ааргау, Гларус, Цюрих, Тургау, Шаффгаузен і Цуг заснували Nordostschweizerische Kraftwerke AG (NOK), яка перебрала електростанції Бецнау та Льонч. 1920 року NOK завершила будівництво своєї першої власної гідроелектростанції в Еглізау на Рейні.

Інтеграція швейцарської електромережі до європейської системи продовжувалася в наступні десятиліття. У 1958 році мережі Німеччини, Франції та Швейцарії з'єднали на рівні 220 кВ, а 1967 року міжсистемне з'єднання в Лауфенбурзі підвищили до 380 кВ. Вузол став відомим як «Зірка Лауфенбурга» і перетворився на один із вихідних пунктів об'єднаної електромережі континентальної Європи.

NOK також увійшла в атомну енергетику. Перший енергоблок АЕС Бецнау введено в експлуатацію 1969 року, і він став першою комерційною атомною електростанцією Швейцарії; другий енергоблок почав роботу 1971 року. Після аварії на АЕС «Фукусіма-1» 2011 року Федеральна рада Швейцарії вирішила не будувати нових атомних електростанцій у межах переорієнтації енергетичної політики країни. У 2016 році швейцарські виборці на референдумі відхилили ініціативу, яка передбачала обмеження строку експлуатації чинних атомних електростанцій і прискорений вихід з атомної енергетики.

Наприкінці 1990-х років поступова лібералізація європейського ринку електроенергії спонукала акціонерів NOK реорганізувати свої частки. У 2001 році NOK, кантони-акціонери та відповідні кантональні електроенергетичні компанії створили Axpo Holding AG зі штаб-квартирою в Бадені. NOK, Centralschweizerische Kraftwerke AG (CKW) та EGL AG, яку згодом включили до Axpo Solutions AG, були підпорядковані холдингу. Компанію офіційно зареєстровано 16 березня 2001 року.

Міжнародне розширення та диверсифікація У 2000-х роках Axpo поєднувала інвестиції у швейцарську електроенергетичну інфраструктуру з розширенням міжнародного енергопостачання та торгівлі енергією. У 2005 році в Гларнських Альпах започатковано проєкт «Linthal 2015», у межах якого комплекс Linth–Limmern розширили гідроакумулювальною електростанцією потужністю 1000 МВт. Електростанцію Limmern поетапно ввели в експлуатацію у 2016 та 2017 роках після приблизно десяти років планування й будівництва; обсяг інвестицій становив близько 2,1 млрд CHF.

Колишню NOK перейменували на Axpo AG у 2009 році, а на Axpo Power AG — у 2012 році. Реорганізація супроводжувалася чіткішим розмежуванням виробництва електроенергії, мереж, енергопостачання та міжнародної діяльності.

Між 2013/14 та 2015/16 фінансовими роками падіння оптових цін на електроенергію й зміцнення швейцарського франка призвели до значних знецінень електростанцій і контрактів на закупівлю електроенергії. Група зафіксувала чисті збитки приблизно 730 млн CHF у 2013/14 році, 990 млн CHF у 2014/15 році та 1,252 млрд CHF у 2015/16 році. Відновлення цін і скорочення витрат сприяли поверненню групи до прибутковості у 2016/17 фінансовому році.

Водночас група розширювала діяльність у сфері відновлюваної енергетики за межами Швейцарії. У 2015 році вона придбала німецьку компанію Volkswind, яка розробляє та експлуатує вітрові електростанції в Німеччині й Франції. Того ж року ввели в експлуатацію офшорну вітрову електростанцію Global Tech I у Північному морі; Axpo володіє часткою 24,1 % у проєкті. У 2019 році компанія завершила придбання французької Urbasolar, яка розробляє, будує та експлуатує фотоелектричні установки.

Міжнародне розширення супроводжувалося зростанням торгівлі енергією та довгострокових контрактних рішень, зокрема договорів купівлі електроенергії (PPA). За даними звітності групи, у 2018/19 фінансовому році напрям Trading & Sales показав найкращий на той час результат, чому, зокрема, сприяли попит на PPA та розширення міжнародної діяльності.

Енергетична криза 2022 року У 2022 році різке зростання цін на європейських енергетичних ринках, пов'язане з російським вторгненням в Україну та зниженою доступністю французького парку атомних електростанцій, істотно збільшило вимоги до забезпечення для компаній, які заздалегідь продали майбутнє виробництво електроенергії. Хоча ці хеджувальні позиції не обов'язково означали економічні збитки такого самого розміру, вони створили дуже значні потреби в ліквідності в усьому секторі.

2 вересня 2022 року Axpo як запобіжний захід звернулася до Швейцарської Конфедерації по тимчасову підтримку ліквідності. 5 вересня Федеральна рада надала компанії субординовану кредитну лінію обсягом до 4 млрд CHF. Згодом Федеральна рада подала парламенту додатковий кредит на таку саму суму. Умови кредитної лінії передбачали, зокрема, обмеження на виплату дивідендів і продаж активів, який міг би поставити під загрозу погашення можливих позик, а також додаткові зобов'язання зі звітності перед органами влади.

Axpo не скористалася кредитною лінією. Після часткової нормалізації ринків і зменшення вимог до забезпечення компанія у 2023 році попросила скасувати цю підтримку. Федеральний департамент довкілля, транспорту, енергетики та комунікацій повністю припинив дію кредитної лінії з 1 грудня 2023 року. Водночас компанія й надалі підпадала під передбачені федеральним законодавством вимоги до звітності для електроенергетичних компаній, які вважаються системно важливими.

Примітки

Посилання Офіційний сайт Axpo