Альфред Фрідріх Вільгельм Кра́мер (; 24 квітня 1863, Штеттін — 8 листопада 1915, Мінден) — німецький офіцер і військовий письменник, оберстлейтенант Прусської армії.
Біографія Батько Крамера, Дітріх, був оберстом у відставці та останнім комендантом Саарлуї. Його мати — Агнес, уроджена баронеса фон Нолтінг з дому Гардероде.
15 квітня 1882 року Крамера перевели з кадетського корпусу до 15-го піхотного полку «Принц Фрідріх Нідерландський» (2-й Вестфальський) у Міндені як фенріх портупеї запасу, звання, яке він мав офіційно отримати 16 листопада. 11 вересня 1883 року його підвищили до другого лейтенанта. З 21 листопада по 17 грудня 1887 року він був відряджений на стрілецьку фабрику в Шпандау. З 10 лютого 1888 року він служив ад'ютантом 1-го батальйону, а згодом, з 1 березня по 26 серпня 1891 року був відряджений до Центрального гімнастичного інституту в Берліні. 29 березня 1892 року його підвищили до першого лейтенанта. Таким чином, він розпочав свою першу літературну роботу для свого полку, складаючи історію його офіцерів. 27 січня 1898 року Крамера підвищено до гауптмана та призначено командиром 10-ї роти. Він відвідував навчальні курси в Піхотній стрілецькій школі у Вюнсдорфі з 20 липня по 23 серпня 1899 року та з 17 липня по 20 серпня 1907 року.
Командир його полку, Курт фон Морген, доручив Крамеру написати вичерпну історію полку, включивши всі існуючі публікації на цю тему.
Після підвищення до понадштатного майора Крамер перейшов до штабу полку. Його новий командир, Август цур Недден, доручив Крамеру скласти список усіх офіцерів, які служили в полку, до його 100-річчя. Однак на момент публікації полком вже командував вюртемберзький оберст Герман фон Гальденванг. За наказом Імперського кабінету міністрів від 27 січня 1912 року Крамер отримав свою штабну зарплату ретроактивно, з 1 березня. 22 квітня 1912 року його призначили командиром 3-го батальйону.
Після мобілізації 13-та дивізія зібралася в Ойпені, поблизу кордону. Полк Крамера спочатку був визначений як частина 26-ї піхотної бригади, виконуючи роль корпусного резерву, і вступив у Першу світову війну 12 серпня 1914 року, після перетину бельгійського кордону. З полком він пройшов через нейтральну Бельгію через Льєж і 21 серпня перетнув колишнє поле битви при Бель-Альянс, місце, знайоме йому з його досліджень для полкової історії, яку він написав, в яких також порушувався літня кампанія 1815 року та битва при Ватерлоо. Полк під його командуванням взяв свій перший бій 23 серпня проти частин французької 5-ї армії в битві при Лоббі, що була частиною битви при Намюрі. Згодом його бригаду було призначено до облоги Мобежа. Під час битви на Ені його батальйон воював під Бермерікуром та Луавром. Під час розвідки каналу, обсадженого тополями, поблизу Бермерікура, Крамер був поранений у плече пострілом з гвинтівки 13 вересня 1914 року, незадовго до того, як полку наказали розчистити канал. Оскільки його не вдалося знайти, Крамера взяли в полон французи.
Під час полону він тяжко захворів і 2 вересня 1915 року повернувся до Міндена в рамках обміну полоненими. Однак у Міндені він так і не одужав і помер там 8 листопада 1915 року у званні оберстлейтенанта. Його поховали через п'ять днів.
Сім'я Генерал танкових військ Ганс Крамер був його сином.
Нагороди Столітня медаль Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років)
Бібліографія Offizier-Geschichte des Infanterie-Regiments «Prinz Friedrich der Niederlande» (2. Westfälisches) Nr. 15. 1897. Geschichte des Infanterie-Regiments «Prinz Friedrich der Niederlande» 2. Westfälischen Nr. 15. 1910. Offizier-Stammliste des «Infanterie-Regiments Prinz Friedrich der Niederlande» (2. Westfälischen). 1913.
Література Alfred Cramer: Offizier-Stammliste des Infanterie-Regiments «Prinz Friedrich der Niederlande» (2. Westfälisches) Nr. 15. Eisenschmidt 1913. S. 333—334. Gustav Riebensahm: Infanterie-Regiment «Prinz Friedrich der Niederlande» (2. Westfälisches) Nr. 15 im Weltkrieg 1914—1918. Minden 1931.