В'ячеслав Володимирович Чекмарьов (8 серпня 2000, Суворове, Одеська область — 17 травня 2023, Донецька область) — український військовослужбовець, старший матрос морської піхоти України, військовий розвідник, учасник російсько-української війни. Служив у складі 140-го окремого розвідувального батальйону. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).
Життєпис Народився 8 серпня 2000 року в селищі Суворове (з 2024 Катлабуг) Ізмаїльського району Одеської області.
Навчався у місцевій школі. У шкільні роки займався у народному театрі «Сонечко» при Суворовському будинку культури, брав участь у творчих колективах та виступав на сцені.
Після закінчення школи продовжив навчання в Ізмаїльському агротехнічному фаховому коледжі. У 2019 році здобув диплом, після чого вступив на військову службу за контрактом до лав Збройних сил України.
Проходив військову службу у морській піхоті України. Служив старшим матросом глибинної розвідки.
Служив у складі 140-го окремого розвідувального батальйону. Мав позивний «Чек».
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну з перших днів брав участь у бойових діях.
Загибель 17 травня 2023 року В'ячеслав Чекмарьов загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
За відомостями про втрати 140-го окремого розвідувального батальйону, Чекмарьов загинув у Серебрянському лісі під час бойового завдання. Озброєний кулеметом ПКМ, він прикривав розвідувальну групу, яка здійснювала наліт на позицію противника. Під час бою отримав численні поранення, несумісні з життям.
21 травня 2023 року з В'ячеславом Чекмарьовим попрощалися у рідному Суворовому. Відспівування відбулося у храмі Святих Костянтина та Олени, після чого на площі перед місцевим будинком культури провели громадське прощання. Вшанувати загиблого прийшли його рідні, військовослужбовці, бойові побратими, однокласники, друзі та мешканці громади.
У В'ячеслава залишилися батько, брат, сестра, кохана та маленька донька.
Нагороди
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку.
Вшанування пам'яті Після загибелі В'ячеслава Чекмарьова його близькі та земляки ініціювали вшанування пам'яті військовослужбовця. Було створено петицію до Президента України щодо його посмертного нагородження.
У травні 2024 року було оприлюднено документальний фільм «Чек», присвячений життю та пам'яті В'ячеслава Чекмарьова.
Ініціаторкою створення фільму, його сценаристкою та режисеркою стала Марія Генчевська, яка була другом Чекмарьова та раніше працювала режисеркою народного театру «Сонечко», де він займався у шкільні роки. За словами Генчевської, ідея створити фільм виникла в неї невдовзі після загибелі військовослужбовця.
У створенні стрічки взяли участь рідні, друзі, однокласники, земляки та командир Чекмарьова. Його однокласник і друг Влад Павлов здійснив монтаж фільму та написав для нього музику.
Див.також
Хронологія російського вторгнення в Україну (травень 2023) Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (травень 2023)
Примітки
Посилання
«Чек» — фільм пам'яті В'ячеслава Чекмарьова на YouTube Матеріал про В'ячеслава Чекмарьова та фільм «Чек» — «Юг.Today»