AviVector — волонтерська OSINT-спільнота, яка спеціалізується на дослідженні супутникових знімків, а також висвітлює події у сфері цивільної та військової авіації.

Проєкт засновано 10 червня 2024 року у Києві.

Назва

Назва AviVector походить від поєднання двох складових. Перша частина утворена від слова «авіація», що відображає сферу діяльності спільноти. Друга має математичне значення — вектор як величина з напрямком.

Історія

Перший супутниковий знімок у Telegram-каналі проєкту був опублікований 22 липня 2024 року. У серпні 2024 року спільнота приєдналася до X під іменем @avivector, де почала публікувати аналіз супутникових знімків та військової активності паралельно з матеріалами на власному Telegram-каналі.

Згодом проєкт розширив присутність на інші платформи: акаунт у Bluesky (@avivector.com) дублює контент із X. Telegram-канал станом на 2025 рік налічував близько 5,9 тис. підписників і виходив із частотою приблизно одне повідомлення на добу.

Проєкт використовували та цитували такі джерела як Forbes, ТСН, novosti donbass, а також низка міжнародних медіа — Meduza, BBC, The Kyiv Independent, The Moscow Times, The Barents Observer, Institute for the Study of War, Ukrinform, NV, Euromaidan Press та Militarnyi. Французький журналіст Vincent Lamigeon (видання Challenges) зазначав, що аналітики AviVector регулярно й глибоко розбирають супутникові знімки російських військових авіабаз, зокрема випадки невдалих випробувальних пусків міжконтинентальних балістичних ракет РФ.

Методологія

У своїй роботі AviVector спирається на зіставлення комерційних супутникових знімків різних дат для виявлення змін у розташуванні літаків, слідів пошкоджень, перебудов на аеродромах і статусу техніки. Знімки купуються за рахунок власних коштів проєкту, а аналіз доповнюється відкритими відеоматеріалами очевидців, офіційними кадрами (зокрема, наданими СБУ), що дозволяє встановлювати бортові номери окремих літаків.

Операція СБУ «Павутина»

Ключову роль у верифікації результатів операції «Павутина», проведеної СБУ 1 червня 2025 року, відіграв проєкт AviVector. Протягом наступних днів після операції проєкт опублікував серію супутникових знімків високої роздільної здатності, що підтверджували ураження на кількох російських аеродромах.

Зокрема, були оприлюднені такі дані: Аеродром «Дягілєво» (Рязанська область): на знімках за 2 червня виявлено сліди пожежі на трав'яному покритті, що візуально збігалися з фотографіями, які раніше опублікували очевидці в день атаки. Авіабаза «Оленья» (Мурманська область): аналіз знімків за 3 червня показав значні пошкодження щонайменше чотирьох стратегічних бомбардувальників Ту-95МС та одного транспортного літака Ан-12. Ці дані згодом наводили Meduza та The Barents Observer.

4 червня AviVector опублікував детальний звіт, заснований на аналізі відеоматеріалів з відкритих джерел та офіційних кадрів, наданих СБУ. Дослідникам вдалося ідентифікувати бортові номери семи літаків, знищених або пошкоджених унаслідок атаки, та узагальнити їх у вигляді інфографіки.

Підтвердженням уражень на авіабазі «Біла» стали й супутникові знімки за 5 червня, на яких чітко видно щонайменше три знищені бомбардувальники Ту-95МС. За оцінкою проєкту, напередодні удару на базі перебувало 52 стратегічні літаки — 35 Ту-22М3, 6 Ту-95МС і 7 Ту-160, а також близько 30 винищувачів МіГ-31 і допоміжні машини; ці дані наводило видання Militarnyi.

Проєкт також згадується в статті англомовної Вікіпедії про Операцію «Павутина» як джерело оцінки складу авіаційного парку на аеродромі «Оленья» станом на 26 травня 2025 року.

Подальший моніторинг російської авіації

Після операції «Павутина» AviVector продовжив відстежувати перекидання стратегічної авіації РФ — зокрема бомбардувальників Ту-95МС, Ту-160 і Ту-22М3 — на віддалені авіабази Далекого Сходу (наприклад, Єлизово на Камчатці та авіабаза «Українка») як реакцію на зростання вразливості баз у європейській частині Росії. The Moscow Times також повідомляло про спорудження захисних бункерів на авіабазах РФ після ударів «Павутини», спираючись на моніторинг подібних проєктів.

Проєкт регулярно публікує дані про кількість і типи літаків на окремих авіабазах (зокрема, «Українка»), фіксує перельоти стратегічних бомбардувальників у супроводі винищувачів — зокрема спільні навчання далекої авіації Росії й Китаю над Тихим океаном та навчальні польоти Ту-22М3 над Балтійським морем поблизу країн НАТО.

У вересні 2025 року супутникові знімки AviVector підтвердили знищення російських літаків Бе-12 і Ан-26 на аеродромі в окупованому Криму внаслідок ударів безпілотників, про що повідомляло видання Euromaidan Press. Того ж року проєкт поширив дані про ймовірне збиття українським F-16 російського винищувача Су-35 у Курській області, на які посилалося видання WarTranslated.

У серпні 2026 року за супутниковими знімками AviVector, опублікованими виданням TechTimes, було зафіксовано пошкодження правого крила ще одного бомбардувальника Ту-95МС, що дозволило класифікувати літак як повну втрату — другу за шість тижнів.

Примітки

Посилання Що чують люди під час прольоту ракети «Кинжал» Скільки літаків було на аеродромах РФ перед атакою — супутникові дані Forces Go Blind as the Last Few A-50U Radar Planes Scatter «Павутина»: в Іркутській області знищені щонайменше шість літаків, у Мурманській — мінімум три AviVector (@avivector) — X AviVector (@avivector.com) — Bluesky AviVector — Telegram-канал