Битва під Піллау (також Морський бій біля Піллау) — морська битва, яка відбулася в ніч з 30 на 31 серпня (або на початку вересня) 1635 року під час польсько-шведського протистояння в Балтійському морі поблизу фортеці Піллау (нині Балтійськ, РФ). У цьому бою козацька флотилія під командуванням полковника Костянтина Вовка, яка перебувала на службі короля Речі Посполитої Владислава IV Вази, раптово атакувала шведську ескадру, захопила шведський корабель та завдала втрат противнику.
Передумови У 1629 році між Річчю Посполитою та Шведською імперією було підписано Альтмаркське перемир'я, термін дії якого закінчувався у 1635 році. Очікуючи відновлення бойових дій за балтійське узбережжя, король Владислав IV Ваза вирішив залучити до військово-морських операцій запорозьких козаків, відомих своїм досвідом морських походів.
У травні 1635 року Владислав IV доручив козацькому полковнику Костянтину Вовку набрати 1500 козаків і направити їх до Пруссії. 5 липня король надіслав повторний лист із наказом залучити щонайменше 1000 реєстрових козаків на випадок невдачі мобілізації нереєстрових. Для формування флотилії в Юрбурзі (нині Юрбаркас, Литва) на річці Німан та в Ковні (Каунас) за королівські кошти було збудовано та оснащено близько 30 козацьких чайок.
19 липня 1635 року Костянтин Вовк із військом прибув до Каунаса, а згодом козаки вийшли річкою Німан до Кенігсберга (Королевця). Тим часом шведи захопили польське торговельне судно «Чорний Орел» (Czarny Orzeł) і відправили його до Швеції. У відповідь Владислав IV наказав козакам здійснити бойовий рейд проти шведського флоту.
Перебіг битви Детальний опис бою залишив польський канцлер та хроніст Альбрехт-Станіслав Радзивілл. Наприкінці серпня (30 серпня) козацька флотилія вирушила з Кенігсберга і вніч проти 31 серпня непоміченою підійшла до Піллау.
Вранці шведська гарнізонна та корабельна артилерія помітила козацькі чайки й відкрила вогонь, проте шведські гармати не змогли завдати козакам шкоди через високу маневреність чайок та малу осадку. Шведи запропонували козакам розпочати мирні переговори, але ті відхилили пропозицію.
Козаки стрімко перейшли в наступ, відрізали від основної шведської ескадри один із кораблів (пінас / фрегат із продовольством та амуніцією), взяли його на абордаж і знищили частину екіпажу, а решту захопили в полон.
Наслідки Після перемоги козацька флотилія протягом двох тижнів продовжувала патрулювати балтійське узбережжя, блокуючи шведську морську торгівлю та постачання. Успішні дії запорожців на морі змусили шведське командування прискорити мирні переговори з Річчю Посполитою.
12 вересня 1635 року було підписано Штумдорфське перемир'я, яке продовжило мирний стан між країнами ще на 26 років. Швеція відмовилася від прусських портів, але зберегла за собою більшу частину Лівонії.
23 вересня король Владислав IV надіслав листа Костянтину Вовку з подякою та наказом повертатися в Україну, виплативши козакам 15 тисяч золотих винагороди. Захоплене шведське судно згодом обміняли на раніше втрачений польський корабель «Чорний Орел».
Див. також Балтійська козацька флотилія Польсько-шведські війни Морські походи запорозьких козаків Штумдорфське перемир'я
Примітки
Література
Радзивілл А. С. Щоденник (1632—1656). — Варшава, 1968.