Ожина звичайна( ) - вид рослин з роду Ожина сімейства . Один з численних видів, що зараховуються до підроду Ожина (Rubus fruticosus).
Ботанічний опис Стебло поздовжньо борозенчасте, фіолетово-бузкового кольору, з сизуватим нальотом. Шипи, особливо на гілках, міцні, довгі та вигнуті.
Листя складається з п'яти листочків, кожен з яких має хвилястий нерівно пилчастий край. Листки темно-зелені зверху і сірувато-блідо-зелені, бархатисто-опушені знизу. Середній листочок має округло-або ромбовидно-яйцевидну форму із загостреним кінцем і серцеподібною або цілісною основою основою.
Квітки середніх розмірів, близько 2 см у діаметрі. Чашечка склдається з п'яти сірих чашолистків. Пелюстки блідо-рожеві, глибоко розділені на дві частки, еліпсоїдально-обернено яйцеподібні в обрисі. Тичинки квіток трохи довші маточок, білого або рожевого кольору. Маточки квітки червоні або жовті.
Плоди — складна кістянка кулястої форми.
Ареал Батьківщина ожини звичайної - Північно-Західна та Центральна Європа.
Таксономія
Синоніми
Хімічний склад і використання Плоди рослини мають багатогранний хімічний склад, що робить можливим їх застосування у медичній, косметичній та харчовій галузях. Вони є концентрованим джерелом цінних поживних речовин та біологічно активних сполук з терапевтичним потенціалом, ожина звичайна є функціональним харчовим продуктом. Плоди та листя рослини є резервуаром фенольних кислот, включаючи елагову, галову, кавову та кумарову кислоти, а також флавоноїди, такі як кверцетин, гіперозид, кемпферол, мірицитин, катехін, епікатехін, епікатехін галат, проціанідин B2 та кверцетин-3-D-глюкозид. Цей складний хімічний склад підкреслює значення рослини в різних галузях промисловості.
Галерея
Примітки
Література