Антанас Александравічюс (; 3 грудня 1885, Глуоснінкай — 4 лютого 1970, Каунас) — литовський радянський скульптор і педагог.

Життєпис Народився 3 грудня 1885 року в селі Глуоснінкаї (нині Алітуський повіт Литви). У 1905—1906 роках навчався у Варшавському інституті прикладного мистецтва в майстерні Б. Шпетковського. У 1907—1910 роках вивчав скульптуру в Чиказькому інституті мистецтв, отримав звання скульптора за композицію «Спляча Аріадна» та різьбяра по дереву за роботи — «Історик С. Даукантас» і «Публіцист В. Кудирка». Протягом 1913—1914 років продовжив здобувати мистецьку освіту у Петербурзькій академії мистецтвAntanas Aleksandravičius / Visuotinės lietuvių enciklopedijos kodas. .

У 1913 році заснував художнє училище в Каунасі та викладав у ньому. У 1914—1918 роках жив у Санкт-Петербурзі, у 1919—1922 роках викладав у Маріямпольській середній школі, а з 1922 року в Каунасі.

Помер 4 лютого 1970 року в Каунасі, де і похований на Петрашунському цвинтарі.

Творчість Працював у галузях станкової та монументальної скульптури (прикрашав різьбленням вівтарі та іконостаси костелів Литви). Серед його робіт: портрети поета Вінцаса Кудірки (1910); історика Йонаса Басанавічюса (до 1923 року); композитора Юозаса Науяліса (до 1923 року); композитора Мікаса Петраускаса (1934, гіпс; Каунаський національний драматичний театр); Володимира Леніна (1940, тонкий гіпс); Карла Маркса (1940, барельєф, дерево; Каунаський художній музей), Саломеї Неріс (1944, барельєф, гіпс; Каунаський художній музей); фармацевта і драматурга Анастаса Вієнуоліса (1953); народного артиста Литовської РСР Юозаса Лауцюса (1954, гіпс); «Автопортрет» (барельєф, дерево, 1960, Каунаський художній музей), поета Крістіонаса Донелайтіса (1963, дерево). пам'ятники-погруддя (бронза, граніт)

письменнику Мотеюсу Валанчусу (1923, Варняй); композитору Чесловасу Саснаускасу (1924—1925, Каунас); поету Анастасу Страздасу (1933, Камаяй). теологу Казімерасу Яунюсу (до 1935 року, Каунас). Автор надгробного пам'ятника Вінцасу Жіліонісу у Каунасі.

Прикрашав різьбленням вівтарі та іконостаси костелів Литви.

1922 року вийшов його підручник «Малюнки та гравюри» з малювання та креслення для середніх навчальних закладів.

Примітки

Література