«Ерн» () — ескадрений міноносець ВМС Великої Британії класу «Рівер», збудований на початку XX століття.

Історія створення Корабель будувався за програмою 1901-1902 років. Він був закладений 3 липня 1902 року на верфі фірми Palmers Shipbuilding and Iron Company у місті Джарроу. Спущений на воду 14 січня 1903 року, вступив у стрій у лютому 1904 року.

Свою назву корабель отримав на честь річки Ерн в північній Ірландії.

Історія служби Після вступу у стрій есмінець «Ерн» був включений до складу флотилії есмінців Східного узбережжя 1-го флоту, що базувалась в Гарвічі.

У 1906 році п'ять 57-мм гармат 6-pounder QF Hotchkiss були демонтовані, замість них були встановлені три 76-мм гармати 12-pounder 12 cwt QF. Дві з них були встановлені по боках, а одна на кватердеку.

У квітні 1909 року, під час формування 3-ї флотилії есмінців у Гарвічі, корабель увійшов до її складу. Він залишався в цій флотилії до травня 1912 року, після цього був переведений до 5-ї флотилії есмінців 2-го флоту.

30 серпня 1912 року Адміралтейство згрупувало усі есмінці в класи, що позначалися літерами. Після 30 вересня 1913 року «Ерн» був призначений до класу «E».

На початку 1914 року «Ерн» був переведений до складу 9-ї флотилії есмінців, що базувалася в Чатемі. 9-та флотилія була патрульною флотилією, що виконувала протичовнові та протимінні патрулювання в районі Ферт-оф-Форт. Невдовзі після початку бойових дій корабель перевели до складу флотилії оборони Скапа-Флоу, що діяла під командуванням головнокомандувача Флоту метрополії. Там есмінець виконував завдання з протимінної та протичовнової охорони місця якірної стоянки флоту.

6 лютого 1915 року під час сильного східного шторму есмінець «Ерн» викинуло на берег Північного моря в Шотландії (на північний схід від Абердінширу), за 730 метрів на південь від маяка Раттрей-Гед. Людських жертв не було. Після невдалих спроб зняти судно з мілини в жовтні 1915 року його визнали непридатним до відновлення та покинули. Огляд, проведений у листопаді 1915 року, виявив перелом корпусу, і в січні 1916 року судно було продане для утилізації.

Джерела Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 1 // Британские эсминцы в бою. — М.: ЧеРо, 1996. — 48 с. — (Ретроспектива войны на море) ISBN 5-88711-051-1 Эдгар Дж. Марч. Британские эсминцы. История эволюции. 1892—1953. Часть 1. — СПб.: ООО «Галея Принт», 2012. — 140 с. ISBN 978-5-8172-0132

Примітки