Джеймс Дональд Галселл-молодший (; нар. 29 вересня 1956) — відставний офіцер ВПС США та астронавт NASA. Ветеран п'яти місій Спейс Шаттл. У 2021 році визнаний винним за двома пунктами звинувачення у ненавмисному вбивстві та двома пунктами звинувачення у нападі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у 2016 році. Він другий американський астронавт, який відсидів у в'язниці після Лізи Новак.
Раннє життя та освіта Джеймс народився у 1956 році. Він виріс у місті Вест-Монро, штат Луїзіана. Закінчив середню школу Вест-Монро у 1974 році. У 1978 році закінчив Академію Повітряних сил США зі ступенем бакалавра наук. Галселл отримав ступінь магістра наук з менеджменту в Університеті Троя в 1983 році та ступінь магістра з космічних операцій в Технологічному інституті ВПС Авіаційного університету в 1985 році.
Військова кар'єра Галселл закінчив Академію Повітряних сил США в 1978 році та програму підготовки пілотів на авіабазі Колумбус (Міссісіпі) у 1979 році. Був пілотом на F-4, служив на авіабазі Нелліс у Лас-Вегасі (штат Невада) з 1980 по 1981 рік та на авіабазі Муді у Валдості (штат Джорджія) з 1982 по 1984 роки. У 1984—1985 роках він був аспірантом Технологічного інституту Повітряних сил на авіабазі Райт-Паттерсон у Дейтоні (штат Огайо). Потім він навчався у Школі льотчиків-випробувачів ВПС на авіабазі Едвардс у Каліфорнії, і протягом наступних чотирьох років виконував випробувальні польоти на літаках F-4, F-16 та SR-71. Пішов у відставку з Повітряних сил у липні 2004 року.
Кар'єра в НАСА Обраний до НАСА у січні 1990 року, став астронавтом у липні 1991 року. Брав участь у п'яти місіях, налітав у космосі понад 1250 годин. Він був пілотом на місіях STS-65 (8–23 липня 1994 року) та STS-74 (12–20 листопада 1995 року), а також командував STS-83 (4–8 квітня 1997 року), STS-94 (1–17 липня 1997 року) та STS-101 (19–29 травня 2000 року). З лютого по серпень 1998 року він обіймав посаду директора з операцій NASA в Центрі підготовки космонавтів імені Юрія Гагаріна в Росії. Галселл також обіймав посаду менеджера з інтеграції запуску шатлів у Космічному центрі Кеннеді (Флорида) з липня 2000 року по січень 2003 року. Галселл відповідав за підготовку, запуск та повернення космічного шатла під час 13 місій. Після аварії з Колумбією він очолив Команду планування повернення до польотів NASA, відповідальну за впровадження рекомендацій комісії з розслідування аварій у програмі шатлів, що призвело до відновлення місій у 2005 році. Потім він обіймав посаду помічника директора Відділу експлуатації повітряних суден Управління льотних операцій. Галселл пішов у відставку з NASA у листопаді 2006 року та отримав роботу в ATK Launch Systems, де він обіймав посаду віце-президента з систем дослідження космосу та був керівником майданчика ATK у Центрі космічних польотів імені Маршалла в Гантсвіллі (штат Алабама). 10 жовтня 2011 року Галселл приєднався до компанії Dynetics на посаді технічного директора космічного відділу.
Космічні польоти Політ STS-65 вивів на орбіту другу Міжнародну лабораторію мікрогравітації (IML-2). Протягом 15-денного польоту екіпаж провів понад 80 експериментів, зосереджених на дослідженнях матеріалів та наук про життя в умовах мікрогравітації. Місія була виконана за 236 обертів навколо Землі, подолавши 6,1 мільйона миль за 353 години 55 хвилин.
STS-74 була другою місією космічного шатла NASA, яка мала злетіти та зістикуватися з космічною станцією «Мир». Під час 8-денного польоту екіпаж «Атлантіса» успішно приєднав постійний стикувальний модуль до станції «Мір» та переправив понад 2000 фунтів їжі, води та наукових матеріалів для використання космонавтами. Місія STS-74 здійснила 129 обертів навколо Землі, подолавши 3,4 мільйона миль за 196 годин 30 хвилин 44 секунди.
Місія STS-83, космічної лабораторії мікрогравітації (MSL-1), була перервана через проблеми з одним із трьох енергоблоків шатла на паливних елементах. Тривалість місії становила 95 годин 12 хвилин, політ становив 1,5 мільйона миль, здійснивши 63 оберти навколо Землі.
STS-94, повторний політ місії космічної лабораторії мікрогравітації (MSL-1), був зосереджений на дослідженнях у галузі матеріалів та горіння в умовах мікрогравітації. Тривалість місії становила 376 годин 45 хвилин, політ становив 6,3 мільйона миль, зробивши 251 оберт навколо Землі.
STS-101 була третьою місією шатла, присвяченою будівництву Міжнародної космічної станції (МКС). Цілі включали транспортування та встановлення понад 5000 фунтів обладнання та матеріалів, а також проведення виходу у відкритий космос. Місію було виконано, здійснивши 155 обертів навколо Землі, подолавши 4,1 мільйона миль за 236 годин і 9 хвилин.
Звинувачення у водінні в нетверезому стані та вбивстві з необережності У 2014 році Галселл спричинив аварію в Палмдейлі на північ від Лос-Анджелеса. Рівень алкоголю в крові становив 0,12 проміле і він не визнав себе винним у водінні в нетверезому стані. У грудні 2014 року суддя Вищого суду округу Лос-Анджелес засудив його до 60 місяців умовного терміну з умовою не керувати транспортними засобами під впливом алкоголю або наркотиків у крові та обов'язковим проходженням тестів на наркотики, алкоголь чи хімічні речовини.
6 червня 2016 року, перебуваючи на випробувальному терміні, Галселл скоїв ДТП за участю водія в стані алкогольного сп'яніння в місті Таскалуса, штат Алабама. В аварії загинули 11- та 13-річні зведені сестри Ніомі Джеймс та Джейла Парлер, а батько Джеймс та його дівчина отримали травми. Згодом Галселлу було пред'явлено звинувачення у вбивстві з необережності та нападі першого ступеня. Він відмовився добровільно здати зразок крові одразу після аварії. Він нібито був у стані алкогольного сп'яніння, а слідчі знайшли порожню пляшку вина та пачку снодійних таблеток у номері мотелю, де він зупинився. Він намагався викрасти вантажівку у водія, який зупинився, щоб допомогти. Після отримання попередження його було звільнено під заставу в розмірі 150 000 доларів.
1 вересня 2016 року Галселлу було висунуто звинувачення за двома пунктами вбивства, пов'язаними зі смертельними наслідками ДТП. Початкове слухання, заплановане на червень 2017 року, було відкладено, оскільки адвокати Галселла та представники штату працювали над досягненням мирової угоди. Кілька років по тому судовий розгляд було призначено на 9 березня 2020 року, а в січні 2020 року суддя постановив, що прокурорам не буде дозволено розповідати присяжним про попередню судимість Галселла за керування транспортним засобом у нетверезому стані. Цей судовий розгляд було відкладено через смерть у родині адвоката та перенесено на 3 серпня 2020 року.
27 травня 2021 року Галселл визнав себе винним за двома пунктами звинувачення у ненавмисному вбивстві, пов'язаними зі смертю Джеймс та Парлер, а також визнав себе винним за двома пунктами звинувачення у нападі, пов'язаними з тілесними ушкодженнями батька Джеймса та його дівчини. Хоча правила призначення покарання передбачають до двох вироків (по одному за кожний обвинувальний вирок за ненавмисне вбивство) на 20 років та двох вироків (по одному за кожний обвинувальний вирок за напад) на 10 років, Галселла засудили до чотирьох років позбавлення волі, а потім до 10 років випробувального терміну з наглядом за звільненням. 26 травня 2025 року Галселла було звільнено з в'язниці.
Нагороди У 1989 році Галселл був нагороджений премією Liethen-Title за найкращі загальні льотні та академічні досягнення в Школі льотчиків-випробувачів ВПС на авіабазі Едвардс, Каліфорнія. Він отримав дві медалі «За видатні заслуги» Міністерства оборони у 1995 та 1996 роках. У 1998 році він отримав Хрест за видатні льотні заслуги, у 2001 році — медаль NASA за видатні заслуги, а у 2002 році — медаль NASA за видатне лідерство. Він отримав чотири медалі NASA за космічні польоти у 1994, 1995, 1997 та 2000 роках.
Примітки
Посилання Біографічні дані Джеймса Д. Халселла на сайті Nasa.gov Біографія Джеймса Д. Халселла на Spacefacts.de Колишнього астронавта звинувачують у вбивстві.