Акакій Девадзе (, 28 листопада 1971, Тбілісі) — радянський і грузинський футболіст, воротар. Футболіст року в Грузії (1995).

Клубна кар'єра

Ранні роки Вихованець школи тбіліського «Динамо». У дитинстві спочатку грав на позиції нападника, проте під час одного з тренувань вирішив стати у ворота у зв'язку з тим, що воротар його команди не прийшов на тренування. Виступав за команду 1970/71 років народження, яка за вісім років виступів не програла жодного матчу в турнірах СРСР, а сам був відзначений неодноразово призами найкращому воротареві на юнацьких турнірах. Брав участь у турнірі в Саарбрюккені, де його команда з пенальті обіграла супротивника у фіналі, а сам Акакій відбив три удари в серії післяматчевих пенальті.

Дорослу спортивну кар'єру він розпочав у 1989 році у «Ділі», проте через рік перейшов у тбіліське «Динамо». У ту команду прибув уже з московського «Спартака» Заур Хапов, проте 1990 року Грузія оголосила про вихід із СРСР, а Звіад Гамсахурдія виключив будь-яку можливість виступу грузинських клубів у Вищій лізі СРСР. Хапов змушений був грати у чемпіонаті Грузії, а Девадзе став другим воротарем команди та зіграв 8 зустрічей. Після від'їзду Хапова, однак, Девадзе так і не став основним воротарем, оскільки цю посаду обійняв Ніколоз Чхеїдзе, який перейшов з кутаїського «Торпедо». Девадзе відмовився чергувати матчі з Чхеїдзе і пішов із команди.

Виступи у Росії та Ізраїлі

Після визнання суверенітету Грузії Девадзе виступав за зестафонський клуб «Маргветі», куди перейшли безліч гравців (у тому числі Мамука Джугелі). Пізніше виступав за «Шевардені-1906», який тренував тоді Муртаз Хурцилава, і за «Колхеті-1913», однак у зв'язку з несприятливим економічним та політичним становищем у країні він поїхав грати до Росії. Спочатку Акакій проводив збори з «Ротором» протягом двох місяців, взимку тренування проходили у спортивному легкоатлетичному залі. Під час одного з таких тренувань Девадзе зіштовхнувся з Володимиром Нідергаусом і вдарився головою об бетонну підлогу. Гравця вдалося врятувати: прийшов до тями через 10 годин у лікарні, а потім був відправлений до Німеччини, де лікувався близько місяця за рахунок клубу. Незважаючи на запевнення Віктора Прокопенка, що Девадзе вкрай важливий і потрібен «Ротору», Девадзе разом із Олександром Шутовим, який проходив перегляд у волгоградському клубі, вирішили піти до «Ростсільмашу».

1995 року Акакій Девадзе став гравцем «Ростсільмашу», де тоді розпочинав виступи Дмитро Лоськов і де в нападі грав найкращий бомбардир чемпіонату Росії 1996 року Олександр Маслов. Девадзе грав під керівництвом Енвера Юлгушова та Сергія Андрєєва, але про останнього відгукувався вкрай негативно, оскільки той не міг керувати командою і часто конфліктував із гравцями. Завдяки своїм виступам за клуб Девадзе став улюбленцем уболівальників і навіть героєм пісень, отримавши прізвисько «найкращий Акакій у світі»: іноді його несли на руках після матчу до дому Акакія. Цього ж року Девадзе був визнаний грузинським футболістом року, ставши першим голкіпером, який отримав цей титул. За словами Девадзе, найкращим матчем 1995 року для нього став проти «Крил Рад» (6:2), який допоміг команді зберегти прописку в чемпіонаті Росії.

Конфлікт із тренером Сергієм Андрєєвим призвів до того, що Девадзе на півроку був усунений від футболу: його місце зайняв Олександр Володимиров. Девадзе хотів піти в оренду за 50 тисяч доларів в ізраїльський клуб «Хапоель» з Тайбе, проте ростовці за годину до закриття трансферного вікна змінили умови, вимагаючи повністю викупити трансфер Девадзе та погрожуючи у разі відмови скасувати угоду. Президент «Хапоеля» погодився заплатити велику суму за гравця, а самого воротаря підтримали ростовські вболівальники, що додало йому сили для повернення у футбол. У чемпіонаті Ізраїлю команда з Тайбе була аутсайдером і програвала майже всі матчі з великим рахунком, але грузинського голкіпера часто визнавали найкращим воротарем туру. Після вильоту «Хапоеля» з Ліги Алеф Девадзе підписав контракт з «Маккабі Іроні», який запропонував йому найкращі в порівнянні з іншими ізраїльськими клубами умови. У новому клубі він продовжив грати на високому рівні, у тому числі в матчі останнього туру з «Хапоелем» з Кфар-Сави, де його було визнано найкращим гравцем зустрічі (2:2). Останнім клубом в Ізраїлі для Девадзе став «Маккабі» з Ашдода.

Завершення кар'єри Кар'єру Девадзе в Ізраїлі перервала травма, коли в одному з матчів захисники команди з Ашдода помилилися під час створення офсайдної пастки. Нападник супротивника вибіг віч-на-віч, і Девадзе спробував почекати момент, коли гравець викине м'яч, щоб накрити його. Однак форвард послизнувся і вдарив коліном під ніс воротаря, який упав на поле. За свідченнями ізраїльських гравців, у грузина з рота йшла піна, а самі лікарі говорили про клінічну смерть. Воротар проковтнув язик, і лікарі змушені були виламати передні зуби, щоб відкрити рот. П'ять годин Девадзе провів під апаратом штучного дихання, пропустивши в ході лікування понад два місяці. Наслідки не дозволили йому продовжити грати в Ізраїлі на високому рівні, і він повернувся в 2000 році до Грузії, до амбітної тбіліської команди «Мерані», де виступав і Михайло Поцхверія.

Воротаря намагалися звідти продати до турецького «Трабзонспору», операцію запланували на 22 грудня 2000 року, проте 17 грудня по Тбілісі прокотилися заворушення, Девадзе вступив у бійку з поліцейськими, і в результаті бійки у гравця вистрілили вісім разів, а одна куля потрапила в коліно. Через травму він пропустив два роки, почав курити та пити і мало не покинув футбол, поки з другом не посперечався на те, що готовий повернутися до збірної Грузії. Девадзе зустрівся з Муртазом Хурцилавою, керівником тбіліського «Спартака», і вмовив його прийняти в команду. Відігравши кілька зустрічей за «Казбегі», де Акакій навіть забив єдиний за свою кар'єру гол, він перейшов до «Спартака». Відігравши за «Тбілісі» і перенісши найнебезпечнішу травму щелепи у збірній, Девадзе хотів піти з великого футболу, але його умовив тренер клубу «Мглебі» із Зугдіді пограти ще сезон: Девадзе зумів з командою вийти в 2007 році з Першої ліги до Вищої ліги Грузії, але там у першому ж матчі проти «Месхеті» після подачі кутового зламав руку. Після цієї зустрічі Акакій завершив ігрову кар'єру.

В подальшому Девадзе створив воротарськоу школою поряд з базою тбіліського «Динамо» і викладав теорію молодим воротарям.

У збірній У збірну Грузії Девадзе був викликаний після перших семи-восьми турів чемпіонату Грузії 1992 року. Він виступав протягом двох періодів: з 1992 по 1996 та з 2004 по 2005 роки, відігравши 20 матчів. Він брав участь у відбірному циклі до Євро-1996 і, за своїми словами, запам'ятав з неприємного погляду гостьовий матч проти Албанії (1:0), де, за його словами, газоном стадіону «Кемаль Штафа» спокійно гуляли вівці, а з трибун «гули, свистіли та гуділи» вболівальники; у ході тієї гри угорський арбітр Мольнар приймав неадекватні рішення і одного разу навіть покарав жовтою карткою за симуляцію Георгія Кінкладе, який у тому епізоді був відверто знесений при виході віч-на-віч і ледве встав з газону. У тому ж відбірному циклі грузини двічі обіграли Уельс (вдома 5:0 та в гостях 1:0), але команда відстала від другого місця на три очки, програвши в першому турі Молдові і поступившись вдома Німеччині 0:2.

Після великої перерви Акакій повернувся до збірної Грузії за викликом Алена Жиресса, хоча керівники Федерації футболу Грузії вмовляли француза не брати Девадзе до збірної, оскільки той нібито не кинув свої погані звички. Жирес все ж таки не погодився із проханнями федерації і викликав Девадзе другим воротарем після Георгія Ломая, давши Акакію пограти в товариських матчах. Після травми Ломая перед грою в Трабзоні проти Туреччини Девадзе став основним воротарем, незважаючи на наявність Давида Гварамадзе, і відіграв весь матч (1:1), після чого в пресі пішли повідомлення про повернення Девадзе у великий футбол.

20 березня 2005 року стався фатальний матч проти Туреччини у Тбілісі: на 19-й хвилині при рахунку 1:1 Девадзе у боротьбі за м'яч отримав страшну травму. Його вдарили в щелепу Їлдирай Баштюрк головою та Олександр Амісулашвілі ногою, причому після удару Баштюрка була зламана вилиця, а після удару Амісулашвілі — нижня щелепа. Воротаря, який пережив клінічну смерть, терміново госпіталізували та відправили до операційної, замінивши його на Георгія Ломаю. У тому ж епізоді Фатіх Текке розстріляв порожні ворота, а Грузія програла у підсумку 2:5. Протягом трьох годин лікарі проводили складну операцію на вилиці, яка була роздроблена на 18 частин (тепер там, за словами Акакія, знаходиться пластмаса). Півтора місяці воротар пробув у лікарні, харчуючись лише через трубку, і втратив 18 кг.

Після футболу 27 липня 2016 року в Стамбулі Акакій Девадзе переніс операцію з трансплантації печінки: кошти зібрали команди Вищої та Першої ліги, а також міністр спорту Грузії Таріел Хечікашвілі та президент Федерації футболу Грузії Леван Кобіашвілі. За словами Девадзе, він став інвалідом у зв'язку з отриманими травмами та перенесеною операцією з пересадки печінки, внаслідок чого змушений приймати ліки. Донора до операції довелося шукати півроку.

Досягнення Чемпіон Грузії: 1990

Індивідуальні Футболіст року в Грузії: 1995აკაკი დევაძე საქართველოს საუკეთესო ფეხბურთელი // „სარბიელი“, 2 ივნისი, 1995, № 29 (167), გვ. 1–3. Найкращий воротар чемпіонату Росії: 1995 (за версією «Спорт-Експрес»)

Примітки

Посилання