Вільгельм фон Ґюмбель

Карл Вільгельм Ґюмбель або Карл Вільгельм фон Ґюмбель після 1882 року (; 11 лютого 1823 – 18 червня 1898), німецький геолог, народжений у Данненфельзі, у Пфальці на Рейні. Відомий головним чином своїми дослідженнями геології Баварії. Він написав двотомну працю з геології Баварії між 1888 і 1894 роками. У 1845 році він створив карту геології Баварії масштабу 1:500 000, надруковану в 1858 році. Він був братом бріолога Вільгельма Теодора Ґюмбеля (1812–1858).

Біографія

Ґюмбель народився в Данненфельзі, де його батько був окружним лісничим. Він навчався в середній школі в Цвайбрюкені, а потім вивчав природничі науки з акцентом на гірничу справу в Університеті Людвіґа-Максиміліана в Мюнхені та в Гайдельберзькому університеті, отримавши ступінь доктора філософії в Мюнхенському університеті Людвіґа-Максиміліана в 1862 році. Його вчителями були Йоганн Непомук фон Фукс, Карл Еміль фон Шафгойтль, К. Ц. фон Леонгард, Г. Г. Бронн і Франц Ріттер фон Кобель. Деякий час він працював на солеварні, а потім на вугільній шахті в Занкт-Інґберті та землеміром у цьому районі. У 1851 році, коли було засновано Геологічну службу Баварії, Ґюмбеля призначили головним геологом. У 1853 році його призначено королівським інспектором копалень. У 1863 році він став почесним професором геогнозії та землемірства в Мюнхенському університеті Людвіґа-Максиміліана, а в 1879 році — директором Баварського гірничого департаменту, з яким була об'єднана Геологічна служба.

Його геологічна карта Баварії з'явилася в 1858 році, а офіційні мемуари з описом детальної роботи під назвою «Геогностичний опис Королівства Баварії» були видані в трьох частинах (1861, 1868 та 1879). Згодом він опублікував свою працю «Геологія Баварії» у 2 томах (1884–1894), детальний трактат з геології, з особливим акцентом на геологію Баварії.

Протягом своєї довгої та активної кар'єри він багато займався палеонтологічними дослідженнями: вивчав фауну тріасу та в 1861 році запровадив термін «ретський» для найвищого ярусу цієї системи; спочатку він підтримував точку зору про органічну природу Eozoon canadense (1866 та 1876), приділяв особливу увагу форамініферам та описував форамініфери еоценових шарів північних Альп (1868); він також займався рецептакулітами (1875), яких вважав родом, що належить до форамініфер. У 1875 та 1878 роках він опублікував «Über die Beschaffenheit des Steinmeteoriten vom Fall am 12. Februar 1875 in der Grafschaft Iowa Nordamerika» та «Über die in Bayern gefundenen Steinmeteoriten» відповідно, важливі якісні та кількісні есе про фізичні властивості метеоритів.

Він одружився з Еммою Валь у 1855 році, і у них було двоє синів та три доньки. Шоста дитина померла невдовзі після народження. У 1882 році його було посвячено в лицарі Орденом «За заслуги» Баварської корони. Його дружина померла в 1883 році. У 1886 році він одружився з Катаріною Лабруас. У 1889 році він був удостоєний звання почесного громадянина міста Мюнхена за свою роботу з водопостачання міста. Згідно з його бажанням, його кремували в Ґоті, а урна з його попелом, яка була в Мюнхені, постраждала в час Другої світової війни. На надгробку написано «Te saxa loquuntur»(«камені славлять тебе»).

Вибрані твори

«Über die Beschaffenheit des Steinmeteoriten vom Fall am 12. Februar 1875 in der Grafschaft Iowa Nordamerika», 1875 – Про природу кам’яних метеоритів від падіння 12 лютого 1875 року в графстві Айова, Північна Америка. «Über die in Bayern gefundenen Steinmeteoriten», 1878 – Про кам’яні метеорити, знайдені в Баварії.

Пам'ять На честь Ґюмбеля названо мінерал вільгельмґюмбеліт ().

Посилання