Стівен Е. Гаґґерті (; 11 квітня 1938 р. – 2 січня 2026 р.) — американський геофізик і стипендіат Фулбрайта. Він був головним дослідником в американській програмі «Аполлон» та радянській програмі збору зразків з Місяця.
Металевий мінерал, відомий як гаґґертіїт, названий на його честь. Українська назва гаґґертіїт затверджена саме в такій транскрипції Термінологічною комісією Українського мінералогічного товариства (УМТ) (IMA 2020—099); на честь цього південноафрикансько-американського геофізика.
Передісторія Стівен Едвард Гаґґерті народився в Південній Африці 11 квітня 1938 року. Він здобув ступінь доктора філософії з геології та геофізики в Лондонському університеті. Гаґґерті помер 2 січня 2026 року у віці 87 років.
Професійна спадщина і смерть Після закінчення Лондонського університету Гаґґерті працював постдокторантом у Геофізичній лабораторії у Вашинґтоні, округ Колумбія. Пізніше він приєднався до викладацького складу Університету Массачусетсу в Амгерсті, спочатку працюючи доцентом, а згодом отримавши посаду повного професора. У 2002 році він став професором у Міжнародному університеті Флориди в Маямі/
Дослідження Дослідження Гаґґерті зосереджені на походженні магматичних порід (петрогенезі), формуванні верхнього шару мантії Землі, а також метеоритах і зразках гірських порід з Місяця. Протягом десяти років він працював головним дослідником у програмах повернення зразків з США — «Аполлон» та СРСР — «Місяця». Він описав і назвав шість нових мінералів, включно з одним з Місяця. Найвідомішою роботою Гаґґерті є спектроскопічний аналіз алмазів карбонадо, на основі якого він розробив гіпотезу про те, що ці мінерали не утворилися глибоко в земній корі, як звичайні алмази, а були принесені метеоритами кілька мільярдів років тому.
Посилання