Дженніфер Нансубуга Макумбі (; нар. 1960-і) — угандійсько-британська письменниця, романістка та авторка оповіданьDaniel Musitwa, "Ugandan Author Jennifer Nansubuga Makumbi wins 2013 Kwani? Manuscript Prize", africabookclub.org, 4 July 2013. Retrieved 15 February 2016.. 2013 року її роман «Сага про Кінту», створений у межах докторської дисертації, увійшов до короткого списку«Interview with Jennifer Nansubuga Makumbi, shortlisted for her novel The Kintu Saga» , kwani.org. Retrieved 12 May 2014. і переміг у конкурсі рукописів Kwani?«Winner: Jennifer Nansubuga Makumbi, The Kintu Saga» , kwani.org. Retrieved 12 May 2014.. 2014 року він вийшов у видавництві Kwani Trust під назвою «Кінту»"Kwani Trust launch award-winning writer Jennifer Nansubuga Makumbi's debut novel Kintu", kwani.org, 16 June 2014. Retrieved 2 July 2014.Beatrice Lamwaka, "Jennifer Makumbi narrates the Ugandan story in Kintu", Daily Monitor (Uganda), 28 June 2014. Retrieved 2 July 2014.Ali Mazrui, "Of Kintu, the witty, sensual and provocative page turner" , Daily Nation, 27 June 2014. Retrieved 2 July 2014.. Збірка її оповідань «Manchester Happened» вийшла 2019 рокуAli Mazrui, "In brief: Manchester Happened; Freshwater; Zonal Marking – reviews", The Guardian, 2 June 2019. Retrieved 15 November 2019..
Як авторка оповідання «» вона увійшла до короткого списку "Commonwealth Short Story Prize 2014 Shortlist" commonwealthwriters.org. Retrieved 12 May 2014. і стала його переможницею в регіоні Африка"Commonwealth short story prize 2014 regional winners" , commonwealthwriters.org. Retrieved 15 May 2014.. Зрештою 2014 року Макумбі оголосили загальною переможницею цієї премії на рівні усієї Співдружності. Крім того, 2014 року вона увійшла до довгого списку літературної премії Etisalat, 2019 року стала лауреаткою премії Віндема—Кемпбелла в категорії художньої літератури, а 2021 року здобула премію Jhalak за роман «Перша жінка»"South Africans Dominate the Longlist for 2014 Etisalat Prize for Literature", BooksLive. 6 November 2014. Retrieved 7 November 2014..
Макумбі викладає творче письмо в Ланкастерському університеті«Jennifer Makumbi» , antonyharwood.com. Retrieved 12 May 2014.. Живе в Манчестері з чоловіком Деміаном та сином Джорданом"New chapter for African writer after top award", Lancaster University, 26 July 2013. Retrieved 12 May 2014..
Дитинство та освіта Дженніфер Нансубуґа Макумбі народилася і виросла в Кампалі (Уганда). Вона є старшою дитиною Ентоні Кізіто Макумбі та третьою дитиною Евелін Ннакалембе. Батьки розлучилися, коли їй було два роки, тож два роки вона жила зі своїм дідусем Еліезою Макумбі. За часів правління Іді Аміна її батька, який був банкіром, заарештували та жорстоко побили. Йому вдалося вижити, однак до кінця життя він мав проблеми з психічним здоров'ям. Макумбі виховувала її тітка Катерина Макумбі-Кулубя. З її родиною вона жила спочатку в Накасеро, а потім у Кололо.
Макумбі навчалася в коледжі Триніті Наббінго, де здобула освіту рівня O-level, а згодом — у коледжі Кінгс Бадо, де здобула освіту рівня A-level. В Ісламському університеті Уганди вона здобула ступінь бакалавра за спеціальністю «Освіта», спеціалізуючись на викладанні англійської мови та англомовної літератури. Там вона редагувала університетський журнал The IUIU Mirror. Спочатку Макумбі викладала в школі Накасеро — закладі рівня A-level, а потім упродовж восьми років працювала в міжнародній школі Гіллсайд в Уганді.
У той час вона написала мовою луганда п'єсу «Sitaani Teyebase» спеціально для міжзонального конкурсу. П'єса перемогла в конкурсі, після чого її показали в багатьох церквах адвентистів сьомого дня в Кампалі.
У вересні 2001 року Макумбі вступила до Манчестерського столичного університету на магістерську програму з творчого письма. Здобула ступінь доктора філософії з творчого письма в Ланкастерському університеті"Jennifer Makumbi", lancaster.ac.uk. Retrieved 12 May 2014.. Вона працювала в різних університетах Великої Британії, де викладала англійську мову та творче письмо. Її творчість значною мірою спирається на усні традиції народу ґанда, зокрема на міфи, легенди, народні оповідання та прислів'яAbout , jennifermakumbi.net. Retrieved 12 May 2014..
Письменство Макумбі почала писати у 15 років. Тоді вона написала, поставила та продюсувала п'єсу для шкільного конкурсу, де та посіла третє місце. У 18 років Макумбі написала ще одну п'єсу, яка знову стала третьою. Навчаючись у третьому класі середньої школи (Senior 3), вона написала свою першу п'єсу для внутрішньошкільного конкурсу, яка посіла третє місце. Другу п'єсу вона знову написала для внутрішньошкільного конкурсу, уже навчаючись на рівні A-level, і знову стала третьою. Обидві ці п'єси були написані англійською мовою. 1994 року почала писати щоденник у формі віршів, щоб висловити свої почуття, оскільки переживала важкий період у своєму житті. Вона написала понад 50 віршів, але ніколи не намагалася поділитися ними з публікою. Прозу почала писати 1998 року, коли викладала в КампаліJennifer Makumbi: Winner of Kwani?'s Manuscript Project, the-star.co.ke Retrieved 12 May 2014..
Творчість Макумбі значною мірою ґрунтується на усних традиціях. Вона зрозуміла, що усні традиції є настільки широким явищем, що можуть слугувати основою для всіх її творів, незалежно від їхньої тематики, форми чи жанру. Вона зазначала: «Я помітила, що використання усних форм, які зазвичай сприймалися як банальні й „вичерпані“, парадоксальним чином надавало твору певної глибини, яку я не могла пояснити»Bamuturaki Musinguzi, "Oral tradition pays off for Jennifer Makumbi", The East African, 20 June 2014..
До усних традицій Макумбі звертається не з метою їхнього збереження, як це часто припускають щодо африканських письменників, а радше через те, що вони укорінюють її творчість у культурі ґанда. Водночас ці усні форми мають коріння в її першій мові, тож вона впевнено ними послуговується"On how I started to write from African oral traditions" jennifermakumbi.net. Retrieved 12 May 2014..
Її твори виходили у видавництвах African Writing Online та Commonword. Вона також керує африканською читацькою групою ARG! у Манчестері, яка зосереджена на маловідомих африканських письменниках. 2012 року її оповідання «Випадковий моряк» вийшло у збірці Moss Side Stories видавництва Crocus Books. 2013 року її вірші «Вільний вигул» та «Батько плакав на кухні» надрукували в журналі «Sweet Tongues».
Її роман "Сага Кінту ", створений у межах докторської дисертації, переміг у конкурсі рукописів Kwani? Manuscript Project — новій літературній премії за неопубліковані художні твори африканських письменників, Centre for Transcultural Writing and Research, 18 July 2013. Retrieved 12 May 2014.Japhet Alakam, "Jennifer Makumbi wins Kwani Manuscript Prize", Vanguard (Nigeria), 18 October 2013. Retrieved 12 May 2014."Uganda's Jennifer Makumbi Wins Kwani? Literary Prize", The Star, 3 July 2013; via AllAfrica."AWT’s Jennifer Nansubuga Makumbi wins the Kwani? Manuscript Project", African Writers Trust, 3 July 2013.. 2014 року він вийшов друком під назвою «Кінту»Aaron Bady, "In Kintu, a look at what it means to be Ugandan now", Literary Hub, 15 May 2017. та був номінований на літературну премію Etisalat. Вона увійшла до короткого списку премії Співдружності за найкраще оповідання 2014 року разом із двома іншими африканськими претендентками — Аделегін Іджасан із Нігерії та Мішель Сакс із Південної АфрикиFlora Aduk, «Uganda's Makumbi shortlisted for Commonwealth story prize» , monitor.co.ug, 2 May 2014. Retrieved 12 May 2014.Tanya Batson-Savage, «Three Caribbean Writers Shortlisted for Commonwealth Short Story Prize 2014» , Susumba, 30 April 2014.. Згодом стала абсолютною переможницею цієї премії з оповіданням «Let's Tell This Story Properly»«Uganda's Jennifer Makumbi Winner of the 2014 Commonwealth Short Story Prize» , Stream Africa, 14 June 2014..
У березні 2018 року вона увійшла до числа восьми письменників, відзначених премією Віндема—Кемпбелла. У поясненні до нагороди зазначалося: «„Кінту“ розповідає паралельні історії занепаду проклятого роду — однойменного клану Кінту — та становлення сучасної Уганди. Завдяки надзвичайно амбітному й гнучкому наративному голосу, що поєднує традиційну усну оповідь із народними казками, міфологією та біблійними мотивами, Макумбі створює проникливу критику сучасних угандійських класів, політики та релігії. Критик Аарон Баді зазначав, що „Кінту“ — це роман про те, як „усі родини побудовані з мовчання та вигадок“. Роман „Кінту“ простежує родоводи цих лакун і водночас окреслює нові можливості для майбутнього африканського роману»Otosirieze Obi-Young, "Jennifer Makumbi Honoured with $165,000 Windham-Campbell Prize, Alongside 7 Others", Brittle Paper, 7 March 2018..
В інтерв'ю з К. А. Девідс для The Johannesburg Review of Books 2018 року Макумбі зазначила: «Захід має надто великий вплив на наш канон і надто сильно його контролює. Вони видають ті книжки, які їм подобаються, і в них, як правило, йдеться про Європу. Саме їх вони рецензують, вивчають, і пишуть про них у журналах. Зрештою ці твори потрапляють до африканського канону. Це небезпечно. Ми повинні вирвати владу із рук Заходу й самі визначати власний канон, який формуватимуть африканські видавці та африканські критики».
Макумбі є авторкою одного з текстів антології «Нові доньки Африки» (2019) за редакцією Маргарет БасбіTom Odhiambo, "'New Daughters of Africa' is a must read for aspiring young women writers", Daily Nation (Kenya), 18 January 2020..
Другий роман Макумбі «Перша жінка» (2020) здобув широке визнання. Алекс Кларк у The Guardian описала роман як «жваве, захопливе читання… його енергія походить від неабиякого дотепу та чарівності головної героїні», а у журналі «World Literature Today» Адель Ньюсон-Горст назвала його «зачаровуючим». Позитивні відгуки з'явилися також у The Washington Post, де Бетанна Патрік відзначила «чудову оповідь Макумбі», водночас The New York Times підсумувала «Читач не може уникнути інтимності цієї історії. Проза Макумбі — захоплива й зворушлива, сповнена неабиякого дотепу, душевності та чарівності — поетична й нюансована, блискуча й хитра, щира й винахідлива, вона врівноважує суперечливі істини мудрими роздумами. „A Girl Is a Body of Waterопублікований у США під цією назвою“ винагороджує читача однією з найвидатніших героїнь і неймовірною честю пройти цей шлях поруч із нею». Роман «Перша жінка» відзначено премією Jhalak 2021 як книжка року.
Опубліковані роботи Романи Кінту. Kwani Trust, Nairobi. 2014. ISBN 978-9966-1598-9-2. Oakland: Transit Books, 2017. ISBN 9781945492013. London: Oneworld Publications, 2018, ISBN 978-1786073778 Перша жінка, Oneworld Publications, 2020
Збірка оповідань
Оповідання «Давайте розповімо цю історію належним чином», у Granta, 2014 «Радощі батьківства» в онлайн-виданнях African Writing Online «Випадковий моряк». , у книжці «Історії Мосс-Сайда», 2012
Промови «Коли ми замовкаємо, хтось заповнює нашу тишу: як Європа заповнила тишу Африки», Міністерство розвитку (Entwicklungsministerium), 2023
Переклади українською
Нагороди та почесні звання 2013: Kwani? Manuscript Project, переможець 2014: Премія Etisalat з літератури, довгий список2014 «Etisalat Prize for Literature announces longlist» , news24.com.ng. Retrieved 7 November 2014. 2014: Премія Співдружності за коротке оповідання, регіональний переможець, Африка 2014: Премія Співдружності за коротке оповідання, головний переможець 2018: Літературна премія Віндгема-Кемпбелла в галузі художньої літератури 2019: Премія Едварда Стенфорда за письменницьку майстерність у сфері подорожей, короткий список 2019: Prix Transfuge du meilleur premier roman français, переможець 2019: Премія Hearst UK Big Book Awards, короткий список 2019: Prix Medicis, довгий список 2020: Prix Les Afriques, короткий список 2020: 100 найвпливовіших африканців, журнал New African 2021: Премія Джалака, переможець 2021: Премія Diverse Book Awards, короткий список 2021: Премія Encore, короткий список