Armillaria nabsnona — вид грибів родини фізалакрієвих (Physalacriaceae). Вид трапляється на західному узбережжі Північної Америки, на Гаваях та в Японії, де росте на гнилій деревині листяних порід, зокрема видів роду вільхи. Плодові тіла мають опуклі до плоских оранжево-коричневі шапинки діаметром до , коричневі ніжки та білуваті до рожево-палевих пластинки.

Таксономія Вид був науково описаний 1996 року американськими мікологами Томом Волком (Tom Volk) та Гарольдом Бурдсаллом (Harold Burdsall). Хоча існування цього виду як окремого таксона було відоме за кілька років до цього, знадобилося чимало часу, щоб зібрати достатньо зразків і визначити відповідний типовий зразок. Оригінальний опублікований опис ґрунтується на зразках, знайдених на повалених стовбурах Acer macrophyllum в Олімпійському національному парку, Вашингтон, у жовтні 1993 року. Видовий епітет nabsnona походить від акроніма «North American Biological Specimen» («північноамериканський біологічний зразок») та nona (дев'ятий).

Опис Плодові тіла мають шапинки, які спочатку є опуклими, а з віком стають плоскими, і сягають у діаметрі . Поверхня шапинки гладенька, у вологому стані стає липкою. У молодих екземплярів у центрі шапинки можуть бути короткі темні волоски. Колір шапинки червонувато-коричневий, ближче до краю блідніший, і часто має темніші плями неправильної форми від пошкоджень. Край шапинки виглядає рубчастим або борозенчастим через тонку м'якоть (завтовшки 0,5–1 мм) і розташовані під нею пластинки. Пластинки прикріплені до ніжки приросло або дещо низбіжно. Вони розташовані відносно рідко, завширшки 0,75–1 мм, спочатку білі або кремові, а з віком темніють до рожево-палевих. Ніжка коричнювата, темніша донизу, завдовжки і завтовшки 2–3 мм, з ширшою основою 4–5 мм. Вона має кільце та білуваті плями бавовнистого міцелію на поверхні нижче кільця. Кільце утворюється з щільного білого бавовнистого часткового покривала, яке з ростом шапинки стає подертим і подекуди тимчасово зберігається у вигляді кортини. Ризоморфи, якщо присутні, чорні, розгалужені та завтовшки 1–2 мм.

Споровий відбиток білий. Спори гладенькі, гіалінові (прозорі), неамілоїдні, овоїдної до майже кулястої форми. Зазвичай їхній розмір становить 8–10 на 5,5–6,5 мкм. Базидії булавоподібні, чотириспорові, розміром 25–35 на 5,5–6 мкм, з пряжкою при основі. Додаткові базидії можуть виникати з базальної пряжки — це особливість розгалуження, яка відрізняє цей вид від інших видів Armillaria. Ця ознака стає менш помітною з дозріванням гіменію, коли сусідні базидії розростаються і стають щільно розташованими. Міцелій гриба біолюмінесцентний.

Середовище існування та поширення Плодові тіла Armillaria nabsnona ростуть групами, але не скупчено при основі. Вони трапляються на деревах листяних порід (особливо роду Alnus) у прирічкових ділянках. Хоча найчастіше плодоносить восени, у Орегоні зафіксовано плодоношення й навесні. Ареал гриба спочатку описували як такий, що охоплює приблизно Тихоокеанський північний захід Північної Америки, зокрема штати США Вашингтон, Орегон, Каліфорнія, Айдахо, Аляска та канадську провінцію Британська Колумбія. У 2008 році вид зафіксували на Гаваях; у 2009 році про нього повідомили з острова Хоккайдо в північній Японії. Японські дослідники повідомили про симбіотичний зв'язок з орхідеєю Gastrodia elata.

Подібні види Armillaria sinapina дуже подібна за зовнішнім виглядом, має менші лусочки на шапинці та зазвичай росте поодинці або невеликими групами. A. ostoyae також подібний як до A. nabsnona, так і до A. sinapina.

Див. також Список видів Armillaria Список біолюмінесцентних грибів

Примітки

Посилання

Tom Volk Fungus of the Month