Daftmill — невелика фермерська винокурня з виробництва в Шотландії, розташована на однойменній фермі в долині , неподалік від містечка . Винокурня належить до регіону .

Виробництво розпочалося 2005 року, а перший віскі надійшов у продаж лише 2018 року. Обладнання винокурні розраховане на виробництво до 100 000 LPA готової продукції щороку. Проте дистиляція здійснюється сезонно, лише кілька місяців взимку та влітку, у періоди зменшення основних фермерських робіт. Через цю сезонність фактичні обсяги виробництва значно менші: впродовж одного року дистилятом наповнюється лише близько 100 діжок, що в середньому складає 20 000 LPA.

Походження назви Назва винокурні утворена сполученням слів Daft () + Mill () і в дослівному перекладі означає «Божевільний млин». У долині неподалік ферми є струмок, горбисті береги якого створюють унікальну оптичну ілюзію. Спостерігачу, що дивиться на струмок, здається, ніби вода в ньому тече знизу вгору. Через цю особливість місцеві жителі здавна називали цей струмок «божевільним» (). Водяний млин, що існував тут у минулому, використовував потік води божевільного струмка для своєї роботи. З часом народна назва поширилася на будівлю млина, і його стали називати «божевільним млином» (). З роками два слова злилися в одне, а після заснування у цій місцевості ферми назва поширилася і на неї. Врешті, брати Катберти не стали нічого вигадувати і так само назвали свою винокурню.

Історія Ще з початку XIX століття протягом багатьох поколінь родина Катбертів займалася фермерською справою на землях маєтку Pitlair у долині Гау-оф-Файф, область Файф. Століттями Катберти орендували ці землі у клану Вокерів, і лише 1984 року вони змогли придбати маєток Pitlair разом з фермою Daftmill площею близько 1000 акрів (близько 400 га). Основою діяльності ферми було вирощування ячменю, який продавали місцевому виробнику солоду. Проте на початку 2000-х ціни на ячмінь були низькими і ледь покривали витрати на його вирощування, що змусило власників ферми задуматися над альтернативними джерелами отримання прибутку. Саме тоді Брати Френсіс та Іен Катберти вирішили створити на фермі власну винокурню і розпочати виробництво солодового віскі.

Ідея створити власну винокурню виникла 2002 року, а 2003 року вже розпочалися активні роботи з її створення, 3 господарські будівлі ферми були переобладнані і перетворені на приміщення для винокурні і склади. Лише найважливіші й ключові елементи обладнання: та були замовлені у компанії Forsyths Ltd. Решту обладнання для винокурні, з метою підтримки місцевого бізнесу, замовляли у локальних виробників. Так більшість угод були укладені з компаніями з містечка Купар, що знаходиться всього в кількох милях від винокурні: всі ємності з нержавіючою сталі виготовила компанія Houston’s, а всі сталеві настили і міжповерхові перекриття створені компанією Gray Fabrication. Знання необхідні для створення власної винокурні Френсіс Катберт спочатку отримував з галузевої літератури, згодом він пройшов навчання на спеціальних курсах у школі віскі при винокурні . Також він отримував особисті консультації Джима Мак’юена, колишнього майстра з виробництва винокурні Bruichladdich, який прихильно поставився до ідеї створення фермерської винокурні і всіляко підтримував починання Френсіса. Роком заснування винокурні Daftmill вважається — 2005 рік. Саме цього року було отримано ліцензію на виробництво алкогольних напоїв і 16 грудня 2005 року було дистильовано перший спирт.

Початок роботи Daftmill викликав ажіотаж серед колекціонерів та поціновувачів віскі, адже на той час у Шотландії відкривалося мало нових винокурень. Фактично, це була перша нова винокурня у Файфі за останні понад 100 років. Проте попри початок дистиляції, на фермі майже нічого не змінилося. Нова винокурня не мала ні магазину, ні центру відвідувачів, залишаючись закритим підприємством. Обладнання з дистиляції встановлене на винокурні за різними оцінками розраховане на виробництво від 65 до 100 тисяч LPA на рік. Проте Daftmill, як справжня фермерська винокурня працювала лише в міжсезоння, коли на фермі не було масштабних сезонних робіт. Періоди активності складали 2 місяці влітку і 2 взимку. За цей час встигали наповнити дистилятом всього близько 100 діжок за рік, що приблизно відповідало 20 000 LPA. Фактично єдиним постійним працівником на винокурні був один з її власників Френсіс Катберт, який виконував весь спектр робіт. Лише зрідка йому допомагав найманий підсобний студент, який працював на його фермі. На відміну від більшості нових винокурень, які дозволяють собі випускати у продаж «молоде» віскі, ще не маючи запасів зрілого, родина Катбертів не поспішала з випуском своєї продукції у продаж. Понад 12 років, допоки віскі дозрівало на митному складі, фінансування діяльності винокурні здійснювалось з доходів ферми Daftmill. Прем'єрним розливом було 12-річне віскі дистильоване 2005 і розлите 2018 року. Міцність напою становила 55,8% об, а наповнено було лише 629 пляшок. Прем'єрний розлив отримав схвальні відгуки експертів, наприклад оглядач американського галузевого журналу , Гевін Сміт, оцінив його на 91 бал за 100 бальною шкалою.

Опис винокурні Приміщення і обладнання Під винокурню було переобладнано три старі фермерські будівлі, збудовані ще у XIX столітті, одна з них датована аж 1809 роком. Будівлю старого млина відремонтували і перетворили на основні виробничі приміщення, в яких розміщено все основне обладнання. Старий дров'яний склад перетворили на офіс, а для облаштування митного складу використали фермерську комору з земляною підлогою. На винокурні встановлено 2 перегінні куби з паровим підігрівом виробництва компанії Forsyths: куб для первинної перегонки ємністю 3000 літрів і куб для повторної перегонки ємністю 2000 літрів. Для охолодження дистиляту використовуються пластинчасто-трубчасті конденсатори. Заторний чан типу «напівлаутер» розрахований на одну тонну затору; він виготовлений з нержавіючої сталі та має мідну кришку. Бродіння браги відбувається у двох чанах з нержавіючої сталі, ємністю 7 500 літрів кожен. Діжки, наповнені дистилятом, зберігаються на митному складі підлогового зберігання з товстими кам'яними стінами, які убезпечують продукт від різких змін температур. Політика вибору діжок для витримки доволі консервативна. Переважно це діжки з-під бурбону першого та повторного наповнення, придбані у винокурні з Кентукі. Окрім цього, використовується незначна кількість діжок від хересу (хогсгеди та батти). На винокурні майже відсутня автоматизація, і всі процеси здійснюються вручну. Окрім того, незвичною особливістю є відсутність сучасних комп’ютерних технологій: Френсіс повністю покладається на власні паперові записи: журнали, таблиці розрахунків. А в роботі використовує такі інструменти, як вимірювальні стрічки та мірні рейки.

Особливості виробництва Історично сільське господарство та виробництво спиртних напоїв століттями перебували в симбіозі і доповнювали одне одного. До кінця XIX століття більшість шотландських виробництв віскі походили з фермерських господарств. Потім ця ситуація істотно змінилася. Абсолютна більшість сучасних винокурень ніяк не пов'язані з сільським господарством, окрім хіба що закупівлі ячменю як сировини для власного виробництва. На цьому тлі Daftmill є винятком із загального правила. Daftmill — це в першу чергу ферма і лише потім винокурня. Френсіс Катберт сам про себе говорить: Винокурня підтримує робочий ритм, такий, який був на більшості фермерських винокурень минулих століть. Дистиляція здійснюється лише в короткі проміжки часу, коли це дозволяє затишшя у фермерських справах. Як правило, це кілька місяців взимку і кілька місяців влітку. Ця сезонність навіть відображена на етикетках пляшок, де завжди зазначено, зимовий чи літній це реліз.

Винокурня використовує виключно власну сировину для виробництва віскі. За рік на фермі вирощують близько 800 тонн ячменю, і з них близько 100 тонн використовується для виробництва власного віскі. Виробництва солоду на фермі немає, тож майже весь вирощений ячмінь постачається зовнішнім компаніям — Simpson Malt та Crisp Malt, які виготовляють солод, що потім повертається на винокурню. Солод з ячменю Daftmill також постачається на інші винокурні, такі як , та . Вода для виробництва надходить з артезіанської свердловини, розташованої безпосередньо на території ферми. Ця вода отримала схвальні відгуки доктора Гаррі Ріффкіна з компанії Tatlock & Thomson, провідної британської компанії у сфері наукового аналізу та консалтингу для індустрії алкогольних напоїв.

Віскі

Дизайн упаковки Для випуску власної продукції винокурня Daftmill вирішила створити фірмовий дизайн пляшок та етикеток. Роботу зі створення айдентики бренду було доручено всесвітньо відомій дизайнерській агенції Pentagram. Для виконання замовлення керівник цього проєкту Гаррі Пірс особисто прибув на ферму, де поспілкувався з братами Катбертами і зробив серію фотознімків ферми та винокурні. Надалі ці фотознімки відіграли ключову роль при створенні дизайну упаковки для продукції винокурні.

Візуальне оформлення вирішили зробити стриманим та лаконічним. Написи на етикетках виконані шрифтом . Найбільшим кеглем виділено назву Daftmill та рік виробництва спирту. Темно-зелені акценти на етикетці та елементи з фольги контрастують із чорним шрифтом. Цю кольорову гаму запозичили з відтінків фарби, що використана в оформленні будівель на території ферми. Верхню частину етикетки прикрашає контрастний напис: Single Estate Farm Distillery ().

Примітки

Джерела