Дистанційна форма здобуття освіти — одна з інституційних форм здобуття освіти в Україні. Закон «Про освіту» визначає її як індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій., ст. 9 (у редакції від 31 липня 2026 року).
Особливості навчання на дистанційній формі Для учнів, які здобувають освіту за дистанційною формою, заклад освіти створює окремі класи (групи). Заклад регулярно відстежує результати їхнього навчання, а оцінювання проводять за видами й критеріями, визначеними законодавством. Водночас навчання за дистанційною формою має низку особливостей.
Режим уроків Уроки на дистанційній формі можуть проводитися у двох режимах: синхронному та асинхронному.
Синхронний режим — учасники одночасно перебувають в електронному освітньому середовищі або спілкуються за допомогою аудіо- чи відеоконференції; учень може взаємодіяти з учителем та однокласниками в реальному часі. Асинхронний режим — учасники взаємодіють із затримкою в часі через освітні платформи, електронну пошту, форуми тощо; учень самостійно виконує завдання та опрацьовує навчальні матеріали.
Якщо учень не може долучитися до синхронних занять з поважних причин (через стан здоров'я, відсутність доступу до інтернету або технічних засобів навчання), заклад освіти забезпечує інші доступні засоби комунікації, наприклад телефонний чи поштовий зв'язок.
Для організації навчання заклади освіти використовують електронні освітні платформи й засоби відеоконференцзв'язку; за рішенням педагогічної ради можуть вести електронний розклад занять, електронний класний журнал і щоденники.
Див. також Дистанційне навчання Онлайн-школа
Примітки
Посилання Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти (наказ МОН України від 08.09.2020 № 1115, чинна редакція)