Фелікс Едер, з 13 вересня 1918 року Ріттер фон Едер (; 7 січня 1856, Іллертіссен, Баварське королівство — 21 січня 1942, Локарно, Швейцарія) — німецький воєначальник, генерал піхоти Баварської армії.

Біографія Син пенсійного чиновника. Після закінчення гуманістичної гімназії в 1874 році вступив добровольцем в 2-й піхотний полк «Кронпринц» в Мюнхені. 17 березня 1875 року переведений в 1-й єгерський батальйон «Король» в Кемптені, з 15 лютого 1880 року — батальйонний ад'ютант. З 1 жовтня 1883 по 1 жовтня 1886 року навчався в Баварській військовій академії в Мюнхені, після чого повернувся у свій батальйон. 16 листопада 1887 року відряджений ад'ютантом в районне командування ландверу в Регенсбурзі, 30 жовтня 1889 року — в 1-шу піхотну бригаду в Мюнхені. 29 жовтня 1890 року повернувся в свій батальйон. 6 листопада 1890 року відряджений в баварський Генштаб в Мюнхені. З 1 жовтня 1891 року — командир роти 7-го піхотного полку «Принц Леопольд» в Байройті, з 26 лютого 1892 року — роти 2-го піхотного полку «Кронпринц». 20 червня 1896 року призначений в центральний відділ баварського Генштабу, 23 вересня 1898 року — в Генштаб фортеці Інгольштадт. З 21 липня 1900 року — командир батальйону 1-го піхотного полку «Король» в Мюнхені, з 12 лютого 1901 року служив в штабі полку. З 16 липня 1903 року — командир 4-го піхотного полку «Король Вільгельм Вюртемберзький» в Меці. З 19 листопада 1905 року — командир 11-ї піхотної бригади в Інгольштадті, одночасно генерал-інпектор військових в'язниць Інгольштадта. З 10 травня 1909 року — губернатор фортеці Інгольштадт. 19 вересня 1913 року звільнений у відставку.

Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року Едер був призваний на службу та призначений інспектором постачання армійської групи «Фалькенгаузен». 22 грудня 1915 року він отримав командування 1-ю дивізією ландверу, яка брала участь у окопній війні в Лотарингії. Після закінчення війни 11 листопада 1918 року його наказ про мобілізацію було скасовано.

Похований на Мюнхенському лісовому цвинтарі.

Сім'я Едер був одружений з Оттілією Келлер (1868—1918). У пари народилися четверо дітей, зокрема син Вольфганг (1889—1916), який, будучи оберлейтенантом і кавалером Військового ордену Максиміліана Йозефа, загинув у бою під Верденом під час Першої світової війни.Rudolf von Kramer, Otto Freiherr von Waldenfels: Der königlich bayerische Militär-Max-Joseph-Orden. Selbstverlag des k. b. Militär-Max-Joseph-Ordens, München 1966, S. 283.

Звання

Фенріх портупеї (17 березня 1875) Другий лейтенант (12 листопада 1876) Перший лейтенант (4 грудня 1886) Оберлейтенант (1 січня 1899) Гауптман (14 липня 1891) Майор (17 березня 1897) Оберстлейтенант (4 березня 1901) Оберст (16 липня 1903) Генерал-майор (19 квітня 1906) Генерал-лейтенант (7 березня 1910) Генерал піхоти запасу (23 червня 1916)

Нагороди

Орден Червоного орла 4-го класу (22 квітня 1895) 3-го класу (6 червня 1904) Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 роки) Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 1-го класу (24 грудня 1900) офіцерський хрест (17 жовтня 1905) 2-го класу (26 грудня 1907) зірка до ордена 2-го класу (15 лютого 1911) 1-го класу (19 вересня 1913) мечі до ордена 1-го класу (17 липня 1915) Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 2-го класу (9 лютого 1904) Орден Корони (Пруссія) 2-го класу із зіркою (8 вересня 1909) Орден Залізної корони 1-го класу (Австро-Угорщина; 28 липня 1911) Орден Філіппа Великодушного, великий хрест (24 серпня 1913) Орден Церінгенського лева, великий хрест (29 грудня 1913) Залізний хрест 2-го класу (12 березня 1915) 1-го класу (8 вересня 1915) Орден Альберта (Саксонія), великий хрест з мечами (15 червня 1915) Орден «За заслуги» Баварської корони, великий командорський хрест (12 серпня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами

Примітки

Література

Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 425–426.

Посилання

Едер на сайті The Prussian Machine.